17 грудня 2024 року Справа № 280/10452/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107 код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу, -
11.11.2024 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12 780,00грн (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень 00 копійок), які зарахувати: р/р UA968999980314000699000008479, отримувач - ГУК у Зап.обл/м.Запоріжжя/18050400; код отримувача 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача - 899998; код класифікації доходів бюджету 18050400.
Ухвалою суду від 12.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №280/10452/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№51613 від 11.11.2024). Зокрема зазначено про наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12 780,00грн, який виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань. З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми “Ф» №0002481-1304-0801 від 09.05.2024 на суму 4 260,00грн, яка разом із детальним розрахунком суми податкового боргу направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, однак повернулась податковому органу із відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу «за закінченням терміну зберігання». Зауважено, що станом на момент звернення із даною позовною заявою до суду податковий борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На підставі вищевикладеного представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12 780,00грн.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив, поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі повернулось на адресу суду 09.12.2024 з відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.20).
За правилами статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
За приписами частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).
Водночас, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 27.06.2023 у справі № 160/23260/21, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі № 200/579/23.
Водночас, відповідно до статті 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Тому, з метою інформування відповідача про розгляд справи №280/10452/24, 14.11.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України було опубліковане оголошення про розгляд даної справи (а.с.22).
Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд в Запорізькому окружному адміністративному суді справи №280/6270/24.
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються вимоги позовної заяви, судом встановлено наступне.
Згідно з відомостями із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Косова Івана Сергійовича зареєстровано фізичною особою-підприємцем 09.01.2024 (номер запису: 2010350000000479023) (а.с.4).
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої до органів ДПС 09.01.2024, відповідачем обрано ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати встановленої для платників 2 групи (а.с.5).
За поданою заявою контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 нараховано належні до сплати авансові внески єдиного податку, а саме (а.с.10-11):
- терміном сплати 20.02.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.03.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.04.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.05.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.06.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.07.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.08.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.09.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.10.2024 на суму 1420,00 грн.
Згідно даних довідки про податковий борг та розрахунку податкового боргу, заборгованість відповідача з авансових внесків на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування становить 12 780,00грн (а.с.3).
З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу форми Ф» №0002481-1304-0801 від 09.05.2024 на суму 4 260,00грн, яка разом із детальним розрахунком суми податкового боргу направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, однак повернулась податковому органу із відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу «за закінченням терміну зберігання» (а.с.6).
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги у адміністративному чи судовому порядку чи доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості суду не надано.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.
Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що вимоги позовної заяви підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - Податковий кодекс України) визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Абзацами першим, другим пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року
З аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що, якщо особою обрано спрощену систему оподаткування, то вона має сплачувати єдиний податок, шляхом здійснення авансованого внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця у розмірі визначеному законом, залежно від обраної групи платника єдиного податку.
Судом встановлено, що відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої до органів ДПС 09.01.2024, відповідачем обрано ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати встановленої для платників 2 групи.
На підставі вказаної заяви контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 нараховано належні до сплати авансові внески єдиного податку, а саме:
- терміном сплати 20.02.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.03.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.04.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.05.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.06.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.07.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.08.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.09.2024 на суму 1420,00 грн;
- терміном сплати 20.10.2024 на суму 1420,00 грн.
Нараховані контролюючим органом та узгоджені суми податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12 780,00грн відповідачем в установлені законодавством строки сплачені не були, відтак набули статусу податкового боргу.
Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За правилами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу форми “Ф» №0002481-1304-0801 від 09.05.2024 на суму 4 260,00грн, яка разом із детальним розрахунком суми податкового боргу направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, однак повернулась податковому органу із відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу «за закінченням терміну зберігання» (а.с.6).
Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
В силу вищенаведених положень Податкового кодексу України направлена позивачем податкова вимога форми “Ф» №0002481-1304-0801 від 09.05.2024 на суму 4 260,00грн вважається врученою платнику податків.
Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначеної вище податкової вимоги відповідачем не надано.
Статтею 19-1.1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пункт 19-1.1.22 статті 19-1.1 Податкового кодексу України); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (пункт 19-1.1.45 статті 19-1.1 Податкового кодексу України).
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що на даний час податкова заборгованість є узгодженою та відповідачем не сплачена, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не поніс витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107 код ЄДРПОУ ВП 44118663) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 р.н.) податкову заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12 780,00грн (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень 00 копійок), яку зарахувати: р/р UA968999980314000699000008479, отримувач - ГУК у Зап.обл/ ТГм.Запоріжжя/18050400; код отримувача 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача - 899998; код класифікації доходів бюджету 18050400.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.12.2024.
Суддя І.В.Садовий