17 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/155/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про стягнення недоплаченої суми грошової компенсації за невикористану відпустку, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, якою просять:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України щодо невиплати грошової компенсації за невикористані відпустки - за 2020 рік у кількості 14 календарних днів, 2021 рік у кількості 36 календарних днів, 2022 рік у кількості 37 календарних днів, яке було виконано Головним управлінням Національної поліції за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі №260/5896/23, як такою що виконана не у повному обсязі;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України виплатити недоплачену суму грошової компенсації за невикористану відпустку у кількості 87 календарних днів у розмірі 123876,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 травня 2023 року відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 84 о/с «По особовому складу», відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 .
На день звільнення позивач мав невикористані відпустки за час проходження служби у поліції, а саме: за 2020 рік у кількості 14 календарних днів, 2021 рік у кількості 36 календарних днів, 2022 рік у кількості 37 календарних днів.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 року по справі №260/5896/23 було зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 87 календарних днів невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020-2022 роки.
Головне управління Національної поліції в Закарпатській області провело оплату та нарахування грошової компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 91361,31 грн.
Позивач вважає, що відповідачем недоплачена грошова компенсація у сумі 123876,69 грн., у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позову заяву, за яким просять відмовити у задоволенні позову та зокрема зазначає, що здійснений розрахунок компенсації за дні невикористаної відпустки позивачем є надуманим та не відноситься ні до спеціального законодавства яким врегульовано виплату грошового забезпечення поліцейських, ні до цивільного законодавства, оскільки доходи подані позивачем не визначено згідно вимог постанови КМУ від 08.02.1995 року №100.
Представник зазначає, що довідка про доходи видана ОСОБА_1 та додана позивачем до позовної заяви містить всі доходи позивача, а отже не відповідає вимогам постанови КМУ від 08.02.1995 року №100, та не може бути підставою для розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки у відповідності до зазначеної позивачем постанови.
Крім того, представник зазначає, що дана вимога має вирішуватися в порядку статті 383 КАС України, а тому у їх задоволенні, в межах позовного провадження просять відмовити.
Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Щодо доводів відповідача викладених у відзиві, що дана вимога має вирішуватися в порядку статті 383 КАС України, суд вважає необхідним зазначити, що розмір виплаченої відповідачем грошової компенсації за невикористані дні відпустки не був визначений при розгляді справи 260/5896/23.
Крім того, у зазначеній справі, щодо позовної вимоги про виплату позивачу грошової компенсації за невикористані відпустки суд зазначив, що розрахунок компенсації за невикористану відпустку є компетенцією відповідача, як органу, в якому позивач проходив службу. У зв'язку з чим, саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки.
Предметом розгляду даної справи є протиправність дій щодо неповної виплати грошової компенсації за відпустку, яка на думку позивача невірно визначена при виплаті Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області на виконання рішення суду 260/5896/23 із зобов'язанням здійснити виплату недоплаченої суми грошової компенсації.
Предмет та підстави позовних вимог за справами 260/5896/23 та 260/155/24 різняться, а отже із змісту позовної заяви у даній справі, судового рішення у справі 260/5896/23 та вимог статті 383 КАС судом не встановлено підстав для вирішення позовних вимог в порядку статті 383 КАС України.
Судом встановлено, що 09 травня 2023 року відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 84 о/с «По особовому складу», відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (0127602), старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 15 травня 2023 року.
Стаж служби в поліції на день звільнення складає 12 років 09 місяців 28 днів, вислуга років у календарному обчисленні складає 12 років 09 місяців 28 днів.
Невикористана частина чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2023 році складає 12 календарних днів.
26 червня 2023 року Головне управління Національної поліції в Закарпатській області листом № 22аз/106/2-2023 «Про надання інформації» , на запит представника позивача від 15 червня 2023 року, повідомило, що ОСОБА_1 службу в ГУНП в Закарпатській області розпочав з 07 серпня 2017 року. За цей період до звільнення зі служби в поліції невикористана частина щорічної основної оплачуваної відпустки за 2020 рік складає 09 календарних днів та додаткова оплачувана відпустка за стаж служби в поліції за 2020 рік складає 05 календарних днів; невикористана щорічна основна оплачувана відпустка за 2021 рік складає 30 календарних днів та додаткова оплачувана відпустка за стаж служби в поліції за 2021 рік складає 06 календарних днів; невикористана щорічна основна оплачувана відпустка за 2022 рік складає 30 календарних днів та додаткова оплачувана відпустка за стаж служби в поліції за 2022 рік складає 07 календарних днів. Щорічна основна оплачувана відпустка за 2017, 2018 і 2019 роки та додаткова оплачувана відпустка за стаж служби в поліції за 2017, 2018 і 2019 роки використані у повному обсязі. Відповідно до п. 10 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Станом на 15.05.2023 (на день звільнення ОСОБА_1 ) невикористана частина чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2023 році складала 12 календарних днів, про що було зазначено у наказі про звільнення та здійснено грошову компенсацію.
03 жовтня 2023 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/5896/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області було задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області щодо невиплати грошової компенсації за невикористану відпустку позивачу за 2020 рік у кількості 14 календарних днів, 2021 рік у кількості 36 календарних днів, 2022 рік у кількості 37 календарних дні та зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 87 календарних днів невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020-2022 роки.
Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 року по справі №260/5896/23 було виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію у сумі 91361,31 грн., яка визначалася відповідно до вимог Наказу МВС від 06.04.2016 року №260 “Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських».
Не погоджуючись з таким розрахунком виплаченого грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Статтею 238 КЗпП України визначено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію».
Відповідно до ч.1 та 3 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно зі ст.60 Закону України “Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Частиною 1 ст.92 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Відповідно до ст.93 Закону України "Про Національну поліцію" тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби. Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році. Поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Одна частина відпустки має бути не менше 10 діб. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року. Поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Частиною 1 ст.24 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР “Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06.04.2016 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (у редакції на чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Порядок №260) за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.2 Порядку у обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок №100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Аналізуючи наведені норми законодавства суд доходить висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році.
В наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
З огляду на те, що на момент звільнення позивача 09.05.2023 року не було врегулювано положеннями Закону України “Про Національну поліцію» та Порядку № 260 питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, то при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню приписи КЗпП України, Закону України “Про відпустки», Порядку № 100.
Такого правового висновку дійшов Верховний суд у постанові №826/8185/18 від 23 жовтня 2019 року.
Крім того, Верховний Суд 19 січня 2021 року у справі 160/10875/19 відступив від правового висновку, сформованого в судових рішеннях у справах №818/1276/17, №820/5122/17, №808/2122/18, №825/1038/16 і вважав правильним правовий висновок, який було викладено у постанові від 23.10.2019 в справі №826/8185/18.
Відповідно до норм ч.1 ст.83 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України “Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 року у справі №260/5896/23, на підставі п.8 розділ ІІІ Порядку №260 відповідачем було виплачено позивачу 91361,31 грн.
Згідно п.8 розділу ІІІ Порядку № 260, виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Судовим рішенням у справі 260/5896/23 було встановлено, що відповідач має нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за 87 календарних днів невикористаної відпустки. Однак, як слідує із встановлених судом обставин справи та наданих доказів, відповідач здійснюючи нарахування та виплату грошової компенсації позивачу за 87 календарних днів відпустки протиправно застосував при її нарахуванні Наказу МВС від 06.04.2016 року №260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських".
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх рішення та дій, на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, судом встановлено, що відповідач неправомірно застосував до спірних правовідносин приписи вказаного вище Порядку №260 та такі дії вчинено всупереч приписам ст.83 КЗпП України, ст.24 Закону України “Про відпустки», Порядку №100 від 08.02.1995 року.
Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у Постанові від 23.10.2019 в справі №826/8185/18.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права викладені у Постановах Верховного суду.
За вимогами ч.5 та 6 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно наданої довідки про доходи заробітна плата позивача за 12 календарних місяців з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року становить 613555,59 грн.
Таким чином, загальна кількість робочих днів з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року становить 260 робочих днів. Відтак середньоденна заробітна плата позивача за 12 календарних місяців становить 2359,82 грн (613555,59 грн / 260 робочих днів).
Кількість робочих днів у зазначений періоді обчислено з урахуванням вимог статті 6 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Таким чином грошова компенсація за 87 календарних днів невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020-2022 роки, що повинна була бути виплачена Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області позивачу становить 205304,34 грн. (87 х 2359,82 грн = 205304,34)
Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 року, на підставі Порядку №260 було виплачено позивачу 91361,31 грн.
Отже сума недоплаченої грошової компенсації становить 113 943,03 грн (205304,34 - 91361,31 = 113943,03).
Таким чином, позовна заява підлягає до часткового задоволення, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, щодо виплати не в повному обсязі грошової компенсації за 87 календарних днів невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020-2022 роки у розмірі 113943,03 грн.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про стягнення недоплаченої суми грошової компенсації за невикористану відпустку - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 грошової компенсації за 87 днів невикористаної відпустки.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 40108913) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) недоплачену суму грошової компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 113943,03 грн. (сто тринадцять тисяч дев'ятсот сорок три гривні три копійки).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк