про повернення позовної заяви
17 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/13844/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Лозовський О.А., вивчивши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі, в розмірі 5244,23 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви із зазначенням способу їх усунення - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.10.2023 позивач отримав 02.12.2024 через систему «Електронний суд», що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем строку на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.12.2024 є 1212.2024.
12.12.2024 на адресу суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про усунення недоліків позовної заяви.
Вивчивши позовну заяву, суд дійшов висновку про її повернення, при цьому суд виходить з наступного.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку, а також доказів про ознайомлення відповідача з наказом про притягнення до матеріальної відповідальності, отримання відповідачем претензій від 14.05.2024 про сплату заборгованості у сумі 5244,23 грн, а також відмови останнього від добровільного відшкодування шкоди.
Суд констатує, що позивачем на усунення недоліків позовної заяви в частині поновлення строку звернення до суду зазначено, що посадові особи військової частини постійно переміщались в районі виконання бойових завдань по території України, що свідчить про такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим. Вказує, що військова частина НОМЕР_1 є частиною, яка з перших днів війни і до цього часу приймає безпосередню участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України в районі виконання бойових завдань, тому на воєнний стан переведено увесь особовий склад, так як він складається з військовослужбовців Збройних Сил України, в тому числі з посадових осіб юридичного і фінансового відділу. Посадові особи фінансового і юридичного відділу військової частини НОМЕР_1 перебувають в районі виконання бойових завдань та забезпечують виконання першочергових функції військової частини НОМЕР_1 , зокрема забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України, соціального захисту військовослужбовців, які безпосередньо приймають участь у бойових діях, які поранені внаслідок бойових дій та сімей загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . Крім того, введення на території України воєнного стану є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
На момент звільнення з військової служби відповідач не здав до військової частини НОМЕР_1 речове майно, вказане у довідці про взаємозалік грошових коштів за речове майно від 19.09.2019 №42, що призвело до завдання майнової шкоди державі.
Також позивач вказав, що на адресу проживання ОСОБА_1 було повторно відправлено претензію від 03.12.2024 вих. №11937, що підтверджується фіскальним чеком №87 від 03.12.2024 через AT «Укрпошта» про погашення заборгованості за речове майно, строки якого не закінчились. У добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував кошти, чим наніс збитки державі, в особі військової частини НОМЕР_1 у розмірі 5244,23 грн.
Відтак, враховуючи зміни в законодавстві, а також той факт, що Військова частина НОМЕР_1 є частиною, яка з перших днів війни і до цього часу приймає безпосередню участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України в районі виконання бойових завдань, а головною, першочерговою функцією позивача наразі є забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, відновленні державного суверенітету та територіальної цілісності України, соціальний захист військовослужбовців, які безпосередньо приймають участь у бойових діях, які поранені внаслідок бойових дій та сімей загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців просить поновити строк звернення до суду.
Станом на 12.12.2024 (останній день строку на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху) жодних інших документів на усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 02.12.2024, на адресу суду не надходило.
Отже, позивачем у встановлений судом строк не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.12.2024, зокрема, не надано доказів про ознайомлення відповідача з наказом про притягнення до матеріальної відповідальності, отримання відповідачем претензій від 14.05.2024 та від 02.12.2024 про сплату заборгованості у сумі 5244,23 грн, а також відмови ОСОБА_1 від добровільного відшкодування шкоди, що позбавляє суд можливості визначити дотримання позивачем місячного строку звернення до суду з позовом.
Також, суддя враховує, що даний позов подано суб'єктом владних повноважень, строки подання якого передбачено приписи частиною другою статті 122 КАС України, якою визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. В свою чергу, згідно частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суддя зазначає, що позивач, з моменту виникнення права на звернення до суду з даним позовом 19.09.2019 (звільнення ОСОБА_2 з військової служби згідно наказу №202 від 19.09.2019 та виключення зі списків особового складу військової частини), не реалізував свого права протягом майже 5 років. При цьому, перша претензія щодо відшкодування коштів була направлена відповідачу лише 14.05.2024, однак доказів про її вручення ОСОБА_1 військовою частиною суду не надано.
За усталеною практикою Верхового Суду (в тому числі, згідно постанов Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №818/1688/16 та від 12.12.2018 у справі №804/285/16) спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби
Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08.12.2022 по справі № 990/102/22, в якій зазначено, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Щодо посилань позивача на запровадження в країні воєнного стану та участь військової частини НОМЕР_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України слід зазначити, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
З огляду на викладене та враховуючи значний термін пропуску строку звернення до суду, обставини зазначені позивачем є такими, що залежали від волевиявлення позивача і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Отже, заява Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із частиною п'ятою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Таким чином, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 про залишення позовної заяви без руху, тому вказану позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу без розгляду.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовити.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі, повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О. А. Лозовський