м. Вінниця
17 грудня 2024 р. Справа № 120/6528/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач 2) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішенням № 025350010738 від 23.02.2024, відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, з підстав не зарахування до страхового стажу періоду навчання та стажу з 15.08.1986 по 06.08.1998 згідно довідки, оскільки у свідоцтві про шлюб наявні виправлення прізвища.
Ухвалою від 27.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 26.06.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову мотивуючи це тим, що рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 23.02.2024 за № 025350010738 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу 30 років. При цьому, зауважує, що до страхового стажу не було зараховано згідно наданих документів, а саме періоду навчання та періоду роботи з 15.08.1986 по 07.08.1998 у зв'язку з необхідністю підтвердити зміну прізвища в свідоцтві про одруження, оскільки там наявні виправлення.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області правом надання відзиву не скористалось, хоча ухвалу про відкриття провадження отримало до свого електронного кабінету 27.05.2024.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
15.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності, заяву позивача розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке рішенням від 23.02.2023 за № 025350010738, відмовило в призначенні пенсії з огляду на те, що до страхового стажу, не зараховано період навчання та стаж з 15.08.1986 по 06.08.1998 згідно довідки, оскільки у свідоцтві про шлюб наявні виправлення прізвища.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 23.02.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Статтею 1 Закону України №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та при наявності страхового стажу не менше 30 років.
Також, згідно ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058).
Згідно до ч. 1 ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» визначено, що заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції, до трудової книжки вносяться наступні відомості: про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Відповідно до п. 2.14 Інструкції, у графі 3 розділу «Відомості про роботу», як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (2.4 Інструкції).
Вказане кореспондується також з положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058).
Згідно до ч. 1 ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказане кореспондується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 .
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом встановлено, що до страхового стажу позивача не зараховано період з 15.08.1986 по 06.08.1998, при тому, що зазначений період роботи засвідчений записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 , а саме записом № 1 віл 15.08.1986 ОСОБА_2 призначено на посаду вчителя математики Павлівської восьмирічної школи; записом № 2 від 02.09.1996 призначено тимчасово директором Павлівської восьмирічної школи; записом № 3 від 07.08.1998 звільнено з посади директора Павлівської восьмирічної школи у зв'язку з переводом у Тростянецький район на посаду вчителя математики.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачами, що позивач при зверненні за призначенням пенсії подала, в тому числі трудову книжку від 15.08.1986 року, у якій крім інших, здійснено запис про те, що відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 24.11.1991 прізвище ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 прізвище зазначено ОСОБА_2 , що відповідає здійсненому запису на титульній сторінці трудової книжки.
Крім того, довідкою від 09.02.2024 за № 55/01-15 виданої Крижопільським трудовим архівом, підтверджено, що ОСОБА_5 - вчительку математики, тимчасово призначено директором Павлівської восьмирічної школи з 02.09.1996, залишивши за нею години математики.
Дослідивши наявні в матеріалах справи копії зазначеної вище трудової книжки, судом встановлено, що відомості про такі періоди роботи внесені з дотриманням вимог Інструкції, зокрема, відомості про прийняття та звільнення з роботи зроблені акуратно, кульковою ручкою, завірені підписом уповноваженої особи та печаткою юридичної особи, з посиланням на відповідні накази. З таких можна точно встановити місце, посаду та період роботи позивача, а також номер та дату розпорядчого документа, на підставі яких зроблені відповідні записи.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачами суду не надано.
При цьому суд зазначає, що обов'язок щодо повноти та правильності внесення до трудової книжки даних покладено на роботодавця, тобто на підприємство, де працювала позивач.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок викладений також у Постанові Верховного суду від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що відомості трудової книжки позивача НОМЕР_1 є належним доказом підтвердження її трудової діяльності.
Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення документації не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 30 вересня 2021 року №300/860/17.
Окрім того, суд звертає увагу відповідачів на те, що вони, як уповноважені на призначення пенсії орган, можуть самостійно звертатися до підприємств з метою здійснення перевірки поданих заявником відомостей, достовірність яких ставиться під сумнів. Натомість, матеріали справи не містять доказів вчинення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області дій, що спрямовані на отримання будь-яких додаткових документів щодо підтвердження трудового стажу позивача за спірні періоди роботи, як і відсутні докази на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача є хибними.
У зв'язку із чим, суд прийшов до переконання, що період роботи позивача з 15.08.1986 по 06.08.1998 підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Вирішуючи позовні вимоги про зарахування періоду навчання з 01.09.1981 по 30.06.1986 у Вінницькому педагогічному інституті імені М. Островського, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 637, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
На підтвердження періоду навчання з 01.09.1981 по 30.061986 у Вінницькому державному педагогічному інституті імені М. Островського, позивачем подано диплом серії НОМЕР_4 . Який видано на дівоче прізвище ОСОБА_5 про те, що остання здобула спеціальність вчителя математики і фізики. Разом з тим, як судом зауважувалось на титульній сторінці трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вчиненно запис про зміну прізвища з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".
Таким чином, зазначений період підтверджений відповідними документами. При цьому зауважень з боку відповідача 2 щодо періоду навчання, окрім зазначення виправлень у свідоцтві про шлюб, немає. Враховуючи це, зазначений період має бути зарахований до страхового стажу позивачки.
При цьому, суд акцентує увагу, що розбіжності у прізвищі позивача в первинних документах та даних свідоцтва про шлюб жодним чином не можуть ставити під сумнів приналежність таких документів саме позивачу. Так, написані прізвища позивача з помаркою не може бути виправданою для позбавлення її права на страховий стаж, оскільки допущена не з її вини. На переконання суду, самі лише помарки у написанні імені особи в документах, що підтверджують страховий стаж, не можуть слугувати безумовною та обґрунтованою підставою для відмови у зарахуванні відповідних періодів до страхового стажу, коли судом достеменно встановлено, що вони стосуються саме позивача.
Відтак, беручи до уваги, що конституційне право особи на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії № 025350010738 від 23.02.2024 є таким, що порушує право позивача на соціальних захист, не відповідає приписам чинного законодавства та принципу верховенства права, тому таке рішення слід скасуванню, як протиправне. У зв'язку з чим, наявні підстави зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з часу набуття права (23.12.2023) згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", шляхом зарахування до загального стажу періоду навчання з 01.09.1981 по 30.06.1986 у Вінницькому державному педагогічному інституті імені Михайла Коцюбинського відповідно до диплома серії НОМЕР_4 та періоду роботи з 15.08.1986 по 06.08.1998 на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених приписів нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправно не зараховано періоди навчання та роботи позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 025350010738 від 23.02.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1981 по 30.06.1986 у Вінницькому державному педагогічному інституті імені Михайла Коцюбинського відповідно до диплома серії НОМЕР_4 та періоду роботи з 15.08.1986 по 06.08.1998 на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1 , призначити та виплачувати пенсію за віком з часу набуття права 23.12.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережні Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 21910427); Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005; код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення суду сформовано: 17.12.2024.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна