м. Вінниця
16 грудня 2024 р. Справа № 120/13589/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач, МОН України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" (далі - ДП "Інфоресурс") з вимогами про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у вересні 2022 року на підставі диплома спеціаліста Вінницького національного аграрного університету серії ВН №43744550 від 31 травня 2012 року (спеціальність: «Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва») вступив до цього ж університету до аспірантури на факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва та ветеринарії, де навчався на денній формі навчання з 07 вересня 2022 року до 23 травня 2023 року. З цього університету був відрахований на підставі наказу від 23 травня 2023 року №22а у зв'язку з невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта.
Разом з тим, ОСОБА_1 у лютому 2020 році закінчив Університет державної фіскальної служби України і отримав диплом магістра за спеціальністю «Право». На підставі вже цього диплома магістра у травні 2023 року вступив на денну форму навчання до аспірантури Державного податкового університету за спеціальністю «Право» . В указаному університеті він навчається і на даний час, виконує навчальний план, а термін закінчення навчання - 31 травня 2027 року.
Тобто, наразі позивач навчається в аспірантурі, здобуваючи третій рівень вищої освіти.
На запит ОСОБА_1 Державний податковий університет 18 вересня 2024 року сформував довідку №350593 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - «Довідка з ЄДЕБО»). Згідно цієї Довідки позивач має найвищий рівень освіти на рівні магістра, а здобуває рівень освіти доктора філософії. Водночас у Довідці з ЄДЕБО зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність рівнів освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Вважаючи дії Міністерства освіти і науки України в частині зазначення, що поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність рівнів освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», протиправними позивач звернувся до суду.
21.10.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про долучення додаткових пояснень.
01.11.2024 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву від МОН України. Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував тим, що у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Так, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 31.05.2012 отримав диплом спеціаліста, закінчивши Вінницький національний аграрний університет. У 2022 зарахований у цьому ж університеті до аспірантури і був відрахований з цього закладу освіти у 2023. У лютому 2020 позивач закінчив Університет державної фіскальної служби України і отримав диплом магістра за спеціальністю "Право". У 2023 зарахований до аспірантури Державного податкового університету для здобуття освітнього ступеня доктора філософії, що свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності. МОН звертає увагу суду, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Відтак, вимога позивача не може бути задоволена.
04.11.2024 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив відповідача. Так, представник позивача звернула увагу суду, що пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій. Жодного іншого «терміну визначення послідовності» здобуття освіти законодавство не містить. Тож, для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Оскільки станом на день звернення до суду у позивача здобутий магістерський рівень освіти (другий), що підтверджується відповідним дипломом, то здобуття ним освіти на третьому рівні в аспірантурі не порушує послідовності, визначеної законодавством (а не відповідачем на власний розсуд). Відтак, зазначила, що обставини, наведені у відзиві є безпідставними та необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Так, 31.05.2012 ОСОБА_1 отримав диплом про вищу освіту за спеціальністю "Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва" та здобув кваліфікацію інженера - конструктора для сільськогосподарського виробництва Вінницького національного аграрного університету.
Відповідно до академічної довідки № 254 22.09.2022 позивач був зарахований на навчання Вінницького національного аграрного університету в аспірантуру для здобуття ступеня вищої освіти, доктора філософії. 23.05.2023 на підставі наказу № 22 був відрахований у зв'язку з невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта.
Відповідно до диплома серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 закінчив у 2020 році Університет державної фіскальної служби України, здобув кваліфікацію: магістр права, ступінь вищої освіти: магістр, спеціальність "Право".
Відповідно до витягу з наказу № 567 від 17.05.2023 позивача зараховано на навчання до аспірантури Державного податкового університету для здобуття третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за рахунок коштів юридичних та/або фізичних осіб на денну форму навчання на термін з 01.06.2023 до 31.05.2027.
18.09.2024 Державним податковим університетом сформовано довідку № 350593 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено, що ОСОБА_1 порушено послідовність поточного здобуття освіти, визначену ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", з чим не погоджується, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту" рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Частиною 1 Закону України "Про вищу освіту" визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Згідно з ч. 5 ст. 5 вищезазначеного Закону, магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 Закону України "Про вищу освіту", документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: - диплом молодшого бакалавра; - диплом бакалавра; - диплом магістра; - диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Відповідно до ч. 10 ст.7 зазначеного Закону, інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Так, аналіз зазначених норм свідчить, що освітній ступінь магістра присуджується лише у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, за наслідком чого здобувачу такої освіти видається відповідний документ, який підтверджує здобуття такого рівня вищої освіти.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач 31.05.2012 отримав диплом про вищу освіту за спеціальністю "Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва" та здобув кваліфікацію інженера - конструктора для сільськогосподарського виробництва Вінницького національного аграрного університету. У 2020 році закінчив Університет державної фіскальної служби України, здобув кваліфікацію: магістр права, ступінь вищої освіти: магістр, спеціальність "Право". Позивача зараховано на навчання до аспіранутри Державного податкового університету для здобуття третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за рахунок коштів юридичних та/або фізичних осіб на денну форму навчання на термін з 01.06.2023 до 31.05.2027.
Із встановлених фактичних обставин випливає, що позивач отримавши диплом магістра, наразі здобуває третій вищої освіти.
Таким чином, зазначення у довідці від 18.09.2024 №350593 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", не відповідає фактичним обставинам.
Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про освіту", у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з частиною 5 ст. 74 Закону України "Про освіту" визначено: "держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, в силу норм чинного законодавства, Відповідач є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
Надаючи оцінку порушеному праву позивача, враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем вчинено протиправні дії, які полягають у невірному відображенні в довідці інформації, що містяться в ЄДЕБО, про порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 .
При цьому суд враховує, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині невірного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, на думку суду, за для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Необхідно зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Викладене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у невірному відображенні в довідці № 350593 від 18.09.2024 про здобувача освіти інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. Девженка, 3, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 37533381).
Рішення суду сформовано 16.12.2024.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна