Іменем України
11 грудня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 4823/417/24
Апеляційне провадження № 22ск/4823/36/24
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючої-судді: Мамонової О.Є.,
із секретарем: Герасименко Ю.О.,
учасники третейського спору:
позивач: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 27 серпня 2014 року у справі №2254-2/533/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500356277 від 26 березня 2013 року,
14 травня 2024 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Дабіжа О.А. звернулася із заявою, в якій просить:
- поновити строк подання заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 27.08.2014 по справі №2254-2/533/14 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500356277 від 26.03.2013 з ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 27.08.2014 по справі №2254-2/533/14 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500356277 від 26.03.2013 з ОСОБА_1 .
Заява обґрунтована тим, 17.11.2023 приватним виконавцем Крецулом В.А. з рахунків ОСОБА_1 почали стягуватися кошти за виконавчим провадженням №73285387, що відкрите на виконання оскаржуваного рішення третейського суду.
У зв'язку із воєнним станом в країні значна кількість часу ОСОБА_1 пішла на пошук представника для захисту порушених прав та інтересів, на пошук інформації щодо підстав для стягнення його коштів, ознайомлення з виконавчим провадженням та отриманням копії рішення третейського суду
14.03.2024 представником заявника було подано запит до приватного виконавця Крецул В.А. про надання копій матеріалів виконавчого провадження №73285387 та 10.04.2024 до Новозаводського районного суду м. Чернігова - про надання завіреної копії рішення третейського суду, на підставі якого видано виконавчий лист №751/10882/14 від 21.11.2014.
11.04.2024 представником заявника отримано копію рішення третейського суду по справі №2254-2/533/14.
Зазначає, що процесуальний строк заявником не дотримано з поважних причин, оскільки факт наявності оскаржуваного рішення став відомим йому тільки 11.04.2024, а тому строк для подання заяви про скасування рішення третейського суду необхідно поновити та почати відраховувати з дня отримання такого рішення, тобто з 11.04.2024.
Указує, що ОСОБА_1 договір №500356277 від 26.03.2013 не підписував, грошові кошти з нього не отримував та ніяких відносин з ПАТ «Альфа-Банк» не має, про розгляд справи третейським судом не був повідомлений, у зв'язку з чим не міг здійснити захист своїх порушених законних прав та інтересів.
Наголошує, що оскаржуване рішення ухвалене у спорі щодо захисту прав споживачів, який виходячи з положень п. 14 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про третейські суди», не підвідомчий третейському суду.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20.05.2024 заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Дабіжи О.А. залишено без руху у зв'язку з порушенням вимог п. 1, 2 ч. 4 ст. 455 ЦПК України.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04.06.2024 заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Дабіжи О.А. про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 27.08.2014 у справі № 2254-2/533/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500356277 від 26.03.2013 повернуто заявнику.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 04.06.2024 скасовано, справу направлено до Чернігівського апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21.10.2024 відкрито провадження у даній справі.
Витребувано з Новозаводського районного суду м. Чернігова матеріали цивільної справи №751/10882/14 (провадження № 6/751/3184/14).
Листом Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.10.2024 повідомлено, що справи за позовом ПАТ «Альфа-Банк» за 2014 рік знищені по закінченню 5-тирічного терміну зберігання. Надіслано копії з матеріалів цивільної справи №751/10882/14, у тому числі завірену завідувачем архіву копію рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 27.08.2014 у справі №2254-2/533/14 (а.с. 96-108).
Згідно з актом судового розпорядника Чернігівського апеляційного суду Позняк Д.С. від 24.10.2024 Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» за адресою м. Чернігів, просп. Перемоги, 62, не працює, всі справи передані під час воєнних дій до державного бюро (а.с.110).
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким до Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» направлявся запит про витребування матеріалів третейської справи №2254-2/533/14 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 повернулось до Чернігівського апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», яка проставлена 24.10.2024 (а.с. 111).
Листом від 25.10.2024 №З-2005 Державний архів Чернігівської області повідомив, що документи Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» на зберігання до архіву не надходили й про їхнє місцезнаходження архів відомостей не має (а.с. 119).
30.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк», надало письмові пояснення у справі, в яких просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 27.08.2014 по справі №2254-2/533/14 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5003562773 від 26.03.2013 відмовити в повному обсязі, рішення третейського суду - залишити без змін.
Товариство зазначає, що третейський суд розглянув справу в межах заявлених вимог, позивачем у третейській справі є банк, який пред'явив позов про захист прав банку (про стягнення заборгованості за кредитним договором), відповідачем - є споживач банківських послуг, але зустрічних вимог про захист його прав як споживача відповідач не заявляв, відповідно, третейський суд не розглядав спір щодо захисту права споживачів.
Наголошує, що під час розгляду справи у третейському суді відповідача повідомляли про її розгляд, направлялось рішення після його ухвалення, на виконання рішення видано виконавчий лист, на підставі якого неодноразово відкривались виконавчі провадження, у справі замінено сторону виконавчого провадження. Тобто з моменту звернення ПАТ «Альфа Банк» до третейського суду і до моменту звернення ОСОБА_1 із заявою про скасування рішення третейського суду відбувалось безліч процесуальних дій, під час яких є обов'язковим повідомлення заявника. При цьому, вся поштова кореспонденція направлялася ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , яка не змінювалась і яку він зазначив в заяві про скасування рішення третейського суду.
Уважає, що заявник свідомо проігнорував надіслані йому процесуальні документи, не вжив достатніх заходів для виконання своїх процесуальних обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника - адвоката Дабіжу О.А., яка підтримала заяву та просила її задовольнити, дослідивши копії з матеріалів цивільної справи №751/10882/14, копії матеріалів виконавчих проваджень №64344102 та № 69546190, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що 27.08.2014 суддею Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» Веремій Т.М. (одноособово) ухвалено рішення, яким позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №500356277 від 26.03.2013:
- за кредитом - 25 648,30 грн;
- по відсотках - 1,27 грн;
- по комісії - 5 813,70 грн;
- штраф - 2 200 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» судові витрати, а саме - витрати по сплаті третейського збору у сумі 400 грн (т. 1 а.с. 105-108).
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.11.2014 у справі №751/10882/14 заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду - задоволено. Видано ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» у складі судді Веремій Т.М. (одноособово) від 27.08.2014 по цивільній справі № 2254-2/533/14 третейського суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 33 663,27 грн, судові витрати по сплаті третейського збору у сумі 400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» судовий розмір у сумі 243,60 грн (том 1 а.с. 97).
Ухвала набрала законної сили 21.11.2014. В ухвалі зазначено, що сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
09.12.2014 за заявою ПАТ «Альфа Банк» Новозаводським районним судом м. Чернігова видано виконавчий лист №751/10882/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 33 663,27 грн, судових витрат по сплаті третейського збору у сумі 400 грн, судового збору у сумі 243,60 грн, який ПАТ «Альфа Банк» отримано 12.12.2014 (том 1 а.с. 11, 104).
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.04.2017 заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі №751/10882/14 за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження - стягувача по цивільній справі №751/10882/14, а саме: ПАТ «Альфа-Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «ЄАПБ» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500356277 від 26.03.2013 (том 1 а.с. 98-100).
Ухвала набрала законної сили 11.05.2017. В ухвалі зазначено, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
02.12.2024 на запит Чернігівського апеляційного суду надійшла відповідь від Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), в якій зазначено, що матеріали виконавчих проваджень №52942309 та №60812039 знищені у зв'язку з закінченням трирічного терміну зберігання, надано копії матеріалів виконавчих проваджень №64344102 та №69546190 з виконання виконавчого листа №751/10882/14 (том 1 а.с. 186).
Судом встановлено, що на виконання виконавчого листа №751/10882/14 від 09.12.2014 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором відкривалися виконавчі провадження:
1. 24.11.2016 Лиманським районним ВДВС ГТУЮ в Одеській області №52942309, 25.08.2020 знищено у зв'язку із закінченням трирічного терміну зберігання (том 1 а.с. 190-192);
2. 06.12.2019 Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) №60812039, 03.07.2023 знищено у зв'язку із закінченням трирічного терміну зберігання (том 1 а.с. 187-189);
3. 03.02.2021 Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) № 64344102, постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.01.2022 - виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (том 1 а.с. 256);
4. 04.08.2022 Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) № 69546190, постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 28.06.2023 - виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (том 1 а.с. 212 зворот);
5. 09.11.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. №73285387, яке наразі триває (т. 1 а.с. 4, 5, 12, 13, 165, 166).
З копій матеріалів виконавчих проваджень №64344102 та №69546190 вбачається, що ОСОБА_1 за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ) неодноразово направлялася кореспонденція, яка поверталася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, у копіях матеріалів виконавчого провадження №64344102 містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яким ОСОБА_1 направлявся виклик державного виконавця від 03.02.2021, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що проставлена 09.02.2021, 14.02.2021 (том 1 а.с. 251).
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яким на ім'я ОСОБА_1 направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження №69546190 від 04.08.2022 повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що проставлена 09.08.2022 (том 1 а.с. 208).
16.02.2021 на адресу ТОВ «СЕОЛТРАНС-ТРЕЙД», у статутному капіталі, якого є частка ОСОБА_1 , направлявся запит, який повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що проставлена 25.01.2021 (том 1 а.с. 219, 233).
06.09.2021 старшим державним виконавцем Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) Білаш Є.Г. складено акт про те, що ОСОБА_1 не проживає за адресою місця реєстрації (том 1 а.с.249).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, тобто спір, який або вже існує, або може виникнути у майбутньому між сторонами договору.
Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VІІІ ЦПК України «Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів».
Відповідно до частини першої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України).
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою громадянки Російської Федерації ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п'ятої, частини сьомої статті 454 Цивільного процесуального кодексу України № 2-р(II)/2022 від 06 квітня 2022 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 1 частини п'ятої, частину сьому статті 454 Цивільного процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається стороною, третьою особою у справі, розглянутій третейським судом, протягом дев'яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - протягом дев'яноста днів з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п'ята статті 454 ЦПК України).
Згідно з частиною сьомою статті 454 ЦПК України заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою або шостою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1-3 і 6 частини першої статті 186 цього Кодексу, а також у разі якщо рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу оскаржено (оспорено) з підстав, не передбачених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (частина восьма статті 454 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що: «Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
«Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
У цій справі національне законодавство на час подій не обмежувало дискреційні повноваження судів щодо часу або підстав для поновлення пропущеного строку. Сама концепція «поважних причин», згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46-48, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року);
«Саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими. Національні суди зобов'язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 824/84/23 (провадження № 61-8937ав23) зазначено, що: «здійснюючи тлумачення положень частини сьомої статті 454 ЦПК України, Верховний Суд зазначає, що зазначена норма процесуального права не є імперативною, цей строк не є преклюзивним (присічним), оскільки не містить заборони на поновлення цього строку, як, наприклад, це передбачено у частині другій статті 358, частині третій статті 394, частині третій статті 424 ЦПК України та інших нормах. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України). Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України). За частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення».
У заяві про скасування рішення третейського суду ОСОБА_1 зазначає, що 17.11.2023 з нього почали стягуватися кошти за виконавчим провадженням №73285387, що відкрите на виконання оскаржуваного рішення третейського суду. Тобто з цього дня він, проявивши розумну обачливість, мав можливість дізнатися про оскаржуване рішення третейського суду.
Посилання заявника на те, що у зв'язку з воєнним станом значна кількість часу пішла на пошук представника, інформації щодо підстав стягнення коштів, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання копії рішення третейського суду, не заслуговують на увагу.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13.09.2022 по справі №320/10756/21.
Отже, лише посилання учасників справи на введений в Україні воєнний стан, безумовно, не свідчить про поважність причин пропуску процесуального строку. Фактично, обґрунтовуючи поважність причин пропуску відповідного процесуального строку, посилаючись на обставини воєнного стану, учасник справи має довести належними та допустимими доказами саме наслідки, спричинені таким станом, що об'єктивно унеможливили реалізацію учасником своїх процесуальних прав у строк, встановлений законом. Зазначене дає змогу розмежувати осіб, які зазнали негативного впливу та внаслідок цього не змогли вчасно реалізувати свої процесуальні права, та осіб, які зловживають процесуальними правами на підставі введеного в Україні воєнного стану.
Будь-яких поважних обставин та доказів на їх підтвердження щодо об'єктивної неможливості протягом 90 днів (термін встановлений ч. 5 ст. 454 ЦПК України) з 17.11.2023 знайти представника, зробити запит до виконавчої служби та ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, подати заяву про скасування рішення третейського суду заявником не зазначено та не надано. Суд уважає, що термін у 90 днів є достатнім для пошуку представника та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Обрахування заявником строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду з 11.04.2024, дати отримання ним копії цього рішення, суд уважає помилковим, оскільки щонайменше з 17.11.2023 ОСОБА_1 мав можливість дізнатися про оскаржуване рішення третейського суду.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що у кредитному договорі №500356277 від 26.03.2013, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» зазначено місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Дана адреса місця реєстрації боржника підтверджувалася копією паспорта заявника, яка була надана ним ПАТ «Альфа-Банк» при укладенні кредитного договору. Протягом часу здійснення виконавчих дій щодо виконання оскаржуваного рішення суду адреса місця реєстрації заявника не змінювалась. При зверненні до суду із даною заявою ОСОБА_1 указану ту ж саму адресу.
Таким чином державними органами здійснювалось офіційне листування за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , який з часу укладення кредитного договору №500356277 від 26.03.2013 його не змінював і в жодній заяві не вказував іншої адреси.
Суд зауважує, що за весь період з моменту звернення ПАТ «Альфа Банком» до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» і до моменту звернення ОСОБА_1 до суду із даною заявою, протягом десяти років, відбувалось безліч процесуальних дій, під час яких є обов'язковим повідомлення заявника, а саме розгляд Новозаводським судом м. Чернігова заяви про видачу виконавчого листа та заміну стягувача у виконавчому провадженні, п'ять разів відкривалось виконавче провадження з виконання виконавчого листа №751/10882/14 від 09.12.2014.
Зокрема з копій матеріалів виконавчих проваджень №64344102 та №69546190 вбачається, що ОСОБА_1 за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ) неодноразово направлялися процесуальні документи, а саме виклик до державного виконавця, постанова про відкриття виконавчого провадження, які поверталася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». 06.09.2021 старшим державним виконавцем Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) Білаш Є.Г. складено акт про те, що ОСОБА_1 не проживає за адресою місця реєстрації.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Разом з тим, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine).
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 щонайменше з 17.11.2023 (дата початку стягнення коштів за виконавчим провадженням № 73285387) вважається таким, що обізнаний про оскаржуване рішення третейського суду.
Таким чином, встановивши, що з 17.11.2023 ОСОБА_1 мав бути обізнаний про оскаржуване рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від від 27.08.2014 у справі № 2254-2/533/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500356277 від 26.03.2013, із заявою про скасування рішення третейського суду звернувся 14.05.2024, тобто з пропуском більше ніж на 5 місяців, доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку не надав, його клопотання про поновлення строку для звернення до суду з заявою про скасування рішення третейського суду підлягає залишенню без задоволення, а заява про скасування рішення третейського суду - залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 126, 127, 454 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 27 серпня 2014 року по справі №2254-2/533/14 - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 27 серпня 2014 року у справі №2254-2/533/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500356277 від 26 березня 2013 року - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 16 грудня 2024 року.
Головуюча - суддя О.Є. Мамонова