Справа №574/272/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гук Т. Р.
Номер провадження 33/816/836/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
14 листопада 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання захисника КУЗЬМІНА Є. О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Буринського районного суду Сумської області від 02.05.2024 у справі про адміністративне правопорушення № 574/272/24,
установив:
Постановою судді Буринського районного суду Сумської області від 02.05.2024 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 грн із позбавленням права керування т/з строком один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
01.07.2024 захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Кузьміним Є. О. була подана апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, яке обґрунтоване тим, що розгляд справи відбувся без належного виклику та участі ОСОБА_1 , копія постанови йому не направлялася, про її існування останній дізнався тільки 28.06.2024 після звернення до нього, апеляційну скаргу він подав 01.07.2024 через електронну пошту, тому строк на апеляційне оскарження пропущений ним з поважних причин.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 та його захисник Кузьмін Є. О. в судове засідання не прибули, від захисника Кузьміна Є. О. надійшла письмова заява про розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у їх відсутність, а ОСОБА_1 будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції особисто не подавав, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність сторін провадження, що не суперечить положенням ст. 268, 271 і 294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданого захисником клопотання, апеляційний суд вважає, що вказане вище клопотання про поновлення процесуального строку задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративне правопорушення зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час судового провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КУпАП.
Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду; рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. При цьому згідно ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права, а відповідно ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави; питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку; проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження; у кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип «res judicata», тобто у принцип юридичної визначеності (рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41). При цьому необхідно зауважити, що «…доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд» (рішення від 12.07.2007 у справі «Станков проти Болгарії»).
Під поважними причинами пропуску процесуального строку «слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, були пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк; суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення», а «…безпідставне поновлення строку оскарження остаточного рішення у справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Конвенції» (рішення від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47).
Тобто, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право, незважаючи на те, що ст. 294 КУпАП і містить положення щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку, оскільки строками, як зазначалось вище, визначаються часові межі існування правовідносин у адміністративному процесі, в яких повинно відбутися здійснення прав і виконання обов'язків учасниками (сторонами) провадження в справі про адміністративні правопорушення, а правові норми встановлюють не тільки «що» і «як» потрібно зробити, але і «в які строки», що є обов'язковим елементом поведінки відповідного суб'єкта судового провадження і виступає як один з показників правомірності юридичної діяльності учасників процесу.
Суворе дотримання строків у адміністративному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дійсно не був присутнім 02.05.2024 при розгляді справи в суді першої інстанції, але про день та час розгляду справи о 11:00 02.05.2024 ОСОБА_1 був повідомлений судом у передбачений ст. 277-2 КУпАП спосіб шляхом направлення судової повістки на адресу його проживання, а адреса проживання ОСОБА_1 була вказана ним поліцейським під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (рекомендованим листом).
Про день і час розгляду справи ОСОБА_1 також повідомлявся шляхом доставки SMS-повідомлення на підставі отриманої поліцейськими від нього заяви про отримання електронних повісток (а. с. 5, 11), у якій ОСОБА_1 особисто під підпис вказав, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за якою і направлялися судові повістки, що підтверджується наявними в справі відеозаписами.
Вищенаведені обставини вказують, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього 25.03.2024 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також про знаходження справи на розгляді у Буринському районному суді Сумської області, долею і наслідками судового розгляду не цікавився, захисника не залучав.
Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та ухвалених судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких ОСОБА_1 міг також отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи відносно нього та стадії її розгляду.
Тобто, за умови достатньої зацікавленості ОСОБА_1 останній міг своєчасно як залучити свого захисника, так і подати апеляційну скаргу на судове рішення, тому повинен миритися з процесуальними наслідками своїх дій.
Існування інших обставин, які б свідчили про поважність (об'єктивність) причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, апеляційним судом не встановлено, тому у задоволенні клопотання про поновлення цього строку необхідно відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Відмовити захиснику КУЗЬМІНУ Є. О у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Буринського районного суду Сумської області від 02.05.2024, ухваленої відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов