Ухвала від 11.12.2024 по справі 522/24387/23

Номер провадження: 11-кп/813/2524/24

Справа № 522/24387/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2024 року в рамках кримінального провадження №12023162510001321, внесеного до ЄРДР 03.10.2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Багате Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

установив:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Оскарженим вироком місцевого суду ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та йому призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, ст.104 КК України звільнено обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 ( один ) рік, з покладенням обов'язків, визначених п.п.1, 2 ч.1 ст.76, ч.3 ст. 104 КК України.

Вироком суду вирішено питання щодо речових доказів.

Відповідно до вироку суду першої інстанції, 25.09.2023 року о 09:49 годині неповнолітній ОСОБА_9 зайшов в магазин «Сільпо», який розташований за адресою: м.Одеса, вул. Новощепний ряд, 2, та пройшов до окремого приміщення магазину з вільним доступом, в якому розташовані окремі металеві комірки, призначені для збереження речей відвідувачів магазину, кожна з яких закривались на ключ, а тому вільного доступу сторонніх осіб до них не має. При цьому у ОСОБА_9 при собі був дублікат ключа від комірки № 42 зазначеної камери зберігання, який він отримав в своє володіння за невстановлених слідством обставин. Відкривши зазначену комірку, ОСОБА_9 виявивши в ній речі відвідувача магазину ОСОБА_10 , які знаходились в рюкзаку, після чого ОСОБА_9 знову закрив її, залишивши ключ на комірці.

При цьому ОСОБА_9 було достовірно відомо про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_11 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 року №9259/2023, продовжено з 20.05.2023 строком на 90 діб, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 № 3275-IX, продовжено з 18.08.2023 строком на 90 діб, а також що було посилено кримінальну відповідальність за вчинення корисливих злочинів проти власності відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 року, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Повернувшись о 10:07 год. зазначеного дня до вказаної камери зберігання, ОСОБА_9 вирішив заволодіти речами, які перебували в комірці №42 вказаної камери зберігання речей відвідувачів магазину. Діючи з вказаною метою, з корисливих мотивів, ОСОБА_9 , переконавшись, що його дії непомітні для співробітників магазину та інших відвідувачів, знову взяв ключ та відкрив комірку №42, таким чином проникнувши до іншого сховища, звідки таємно дістав речі, належні ОСОБА_10 , а саме рюкзак сірого кольору з надписом «Evangelion», який матеріальної цінності для потерпілого не має, в якому знаходились: гаманець коричневого кольору вартістю 300 гривень, з грошовими коштами в сумі 1070 гривень, адаптер для зарядки фірми «Ксіомі» у корпусі білого кольору вартістю 290 гривень та портативна батарея фірми «AWEI» у корпусі чорного кольору вартістю 350 гривень, а також паспорт громадянина України на ім'я потерпілого, який також матеріальної цінності для потерпілого не має.

Вимоги апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинність закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Також прокурор просить вирішити питання щодо речових доказів

Позиції учасників судового розгляду.

Потерпілий про час, дату та місце проведення апеляційного провадження повідомлений належним чином, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та заяв або клопотань про відкладення судового засідання не подавав, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 405 КПК апеляційне провадження проведено без його участі, оскільки його явка є необов'язкова.

Обвинувачений ОСОБА_9 надав клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності, а також просить задовольнити апеляційну скаргу прокурора та закрити кримінальне провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Захисник підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просив вирок скасувати та закрити кримінальне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Мотиви апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За частиною 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип неявно гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.

За приписами ч. 6 ст. 3 КК зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

На час апеляційного провадження набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-IX).

Законом №3886-IX внесені зміни у ст.51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст.51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Отже, з часу набуття 09.08.2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження №51-2555кмо24), зроблено правовий висновок, відповідно до якого Закон №3886-IX, яким внесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого майна розмір, визначений ст.51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Як зазначалось раніше, оскаржуваним вироком ОСОБА_9 визнано виним, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке мали місце: 25.09.2023 року та його діями заподіяно матеріальна шкода у розмірі 2010 гривень.

Відповідно до Податкового кодексу України та Закону №3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, у 2023 році становила - 2684 грн.

За таких обставин у даному кримінальному провадженні вартість викраденого обвинуваченим майна, на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, 2684 гривень - станом на 2023 рік, отже до цього діяння мають застосуватись положення ст.5 КК України, тобто на теперішній час інкриміновані обвинуваченому дії не підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Таким чином, відповідно до ст. 417, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 185 КК України підлягає закриттю, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, а вирок суду першої інстанції- скасуванню.

Керуючись ст.ст. 284, 376, 404, 405, 407, 417, 419, 424, 479-2, 532 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 - задовольнити.

Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2024 року в рамках кримінального провадження №12023162510001321, внесене до ЄРДР 03.10.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - скасувати.

Кримінальне провадження № 12023162510001321, внесеного до ЄРДР 03.10.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - закрити у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речові докази по справі: диск з відеозаписом - зберігати в матеріалах справи; зарядний кабель та павербанк -вважати повернутими потерпілому ОСОБА_10 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
123825104
Наступний документ
123825106
Інформація про рішення:
№ рішення: 123825105
№ справи: 522/24387/23
Дата рішення: 11.12.2024
Дата публікації: 19.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (30.12.2024)
Дата надходження: 25.12.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
16.01.2024 15:00 Приморський районний суд м.Одеси
29.02.2024 10:30 Приморський районний суд м.Одеси
28.03.2024 11:00 Приморський районний суд м.Одеси
20.05.2024 11:00 Приморський районний суд м.Одеси
11.12.2024 11:30 Одеський апеляційний суд