Справа № 128/4330/24
Провадження № 33/801/1011/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Фанда О. А.
Доповідач: Медяний В. М.
16 грудня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Медяний В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 26 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 26 листопада 2024 року в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Макаренка Олександра Олександровича про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, - відмовлено.
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та вирішено піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 152658 від 17 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 19 травня 2024 року о 11 год. 20 хв. в с. Лаврівка по вул. Незалежності, 58, Вінницького району Вінницької області керував автомобілем “Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився в КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», медичний висновок № 0584. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 26.11.2024 та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків судді фактичним обставинам справи та порушення ним норм матеріального і процесуального права.
Апелянт зазначає, що в разі закриття кримінального провадження 30.07.2024 року, притягнення до адміністративної відповідальності може бути не пізніш ніж 30.10.2024 року, тому оскаржувана постанова була винесена 26.11.2024, поза межами строку, передбаченого ч.8 ст.38 КУпАП.
Також звернув увагу суду на те, що протокол від 17.10.2024 року не був підписаний ним особисто, що є порушенням розділу ІІ п.2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. Окрім того, протокол відносно нього був складений не за місцем вчинення, а в Івано-Франківській області, що протирічить законодавству. Тому вважає, що суд мав усі законні підстави визнати його невинним та закрити провадження у справі.
В судове засідання до апеляційного суду ОСОБА_1 для підтримання своєї апеляційної скарги не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце її розгляду.
З урахуванням положень статті 268 КУпАП згідно яких присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є обов'язковою, тому судовий розгляд проведено у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв рішення, зміст якого відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2024 об 11:20 годині водій ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, військовослужбовець, керуючи технічно справним автомобілем «Audi A6», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Незалежності, поблизу будинку № 58. с. Лаврівка, Вінницького району Вінницької області у напрямку виїзду із села, допустив наїзд автомобілем на велосипедиста ОСОБА_3 , який рухаючись в попутному напрямку з автомобілем, змінив свій напрямок справа на ліво відносно руху транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_3 від отриманих травм помер на місці пригоди. За вказаною подією 19.05.2024 були внесені відомості до ЄРДР за №12024020000000430 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
20.07.2024 слідчим відділу СУ ГУНП у Вінницькій області Степанюком О.А., прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12024020000000430 від 19.05.2024, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України в діях водія автомобіля «Audi A6», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . Копію постанови, копії матеріалів кримінального провадження та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , направлено до ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області (за місцем скоєння адміністративного правопорушення) для притягнення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
12.09.2024 згідно супровідного листа Відділом поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області вказані матеріали про закриття кримінального провадження №12024020000000430, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, для розгляду направлено за територіальністю до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області, так я ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , та проходить службу у ВЧ НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 .
17.10.2024 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ним п.2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №152658 від 17.10.2024 року (а.с. 1), в якому зазначено, що ОСОБА_1 19.05.2024 об 11:20 в с. Лаврівка, вул. Незалежності, 58 керував транспортним засобом марки Audi A6, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, висновком КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» №0548 від 19.05.2024, де згідно алкотесту 6820-1,22% проміле (а.с.10), висновком судово-медичного експерта №1547 від 19.05.2024, згідно якого в крові ОСОБА_1 було виявлено етиловий спирт у концентрації 1,4‰ (а.с.13), а також даними постанови слідчого від 30.07.2024 року про закриття кримінального провадження №12024020000000430 (а.с. 17-19), які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким дана належна правова оцінка, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Доводи апеляційної скарги, що після закриття кримінального провадження 30.07.2024 року, притягнення до адміністративної відповідальності може бути не пізніш ніж 30.10.2024 року, тому оскаржувана постанова була винесена 26.11.2024, поза межами строку, передбаченого ч.8 ст.38 КУпАП, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки частиною шостою статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення, що спростовує доводи апелянта про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення ним норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Поряд з цим, в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що доведено сукупністю належних та допустимих доказів, наявних в матеріалах справи і носять лише формальний характер та на увагу суду не заслуговують.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП та відсутність підстав для закриття провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 26 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Медяний