Справа № 129/4038/23
Провадження №11-кп/801/802/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
11 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.05.2024, якою заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Вінницького обласного суду Вінницької області від 16 червня 1999 та ухвали Верховного Суду України від 25 травня 2000 за виключними обставинами повернуто заявнику,
встановив:
Засуджений ОСОБА_8 звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області щодо перегляду вироку Вінницького обласного суду Вінницької області від 16 червня 1999 року та ухвали Верховного Суду України від 25 травня 2000 року за виключними обставинами.
Ухвалою Ладижинський міський суд Вінницької області від 06.05.2024 року заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Вінницького обласного суду Вінницької області від 16 червня 1999 року та ухвали Верховного Суду України від 25 травня 2000 року за виключними обставинами разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про продовження йому строку для усунення недоліків заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами - відмовлено.
Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції зазначив, що засудженим ОСОБА_8 не усунуто у встановлений строк недоліків поданої ним заяви, а саме: не викладено фактів, що підтверджують наявність виключних обставин; заява викладена іноземною мовою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Також судом наголошувалось на тому, що діючим КПК не передбачено можливості продовження або поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги (заяви про перегляд судового рішення за виключних обставин), яку було залишено без руху.
Засуджений ОСОБА_8 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною та протиправною по відношенню до себе, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та повернути матеріали кримінального провадження на новий розгляд у суді з іншим складом суду.
Апеляційні вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції зобов'язав його подавати вхідні процесуальні документи українською мовою, якою засуджений ОСОБА_8 не володіє.
Вважає, що суд першої інстанції переклав на нього свої посадові обов'язки щодо формування матеріалів кримінальної справи українською мовою, тим самим порушуючи законне право засудженого ОСОБА_8 на використання у суді рідної йому мови. (ч. 3 ст. 29 КПК).
Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого ОСОБА_8 ,який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції у повній мірі дотримано вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства з огляду на наступне.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Натомість викладення скарги іноземною мовою є перешкодою у виконанні судом своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18, провадження № 51-5817 кмо 21).
Таке рішення об'єднана палата ухвалила, системно проаналізувавши зміст кримінально-правових норм, якими регламентовано порядок подання та прийняття до розгляду апеляційних скарг, положення Конституції та законів України, у тому числі Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021, Закони України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII, «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, рішення Європейського Суду з прав людини.
Відтак, згідно з Конституцією України, КПК України і зазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII врегульовано, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
При цьому, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Так, процесуальним законодавством України, а саме п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України, передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та, в разі необхідності, користуватися послугами перекладача за рахунок держави. Засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження (ч. 3 ст. 43 КПК).
Тому право осіб (які набули статусу певного учасника судового провадження) на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, є беззаперечним і воно кореспондує обов'язку суду забезпечити реалізацію такого права, у тому числі за необхідності скористатися послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК, що визначено у ч. 3 ст. 29 КПК.
Така реалізація відбувається шляхом залучення перекладача на стадії досудового слідства за рішенням слідчого, прокурора чи слідчого судді, а на стадії судового провадження - суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.
Залучений у провадженні перекладач має виконувати всі свої обов'язки, визначені ч. 2 ст. 68 КПК, зокрема і здійснювати повний, і правильний переклад пояснень, показань або документів, які надаються підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи іншими учасниками провадження.
Відповідно, реалізуючи своє право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою володіють, а також право на судовий контроль на стадії досудового слідства, чи на оскарження судових рішень в апеляційній (касаційній) інстанції підозрюваний, обвинувачений чи засуджений, які в установленому законом порядку були забезпечені послугами перекладача, вправі звертатися до нього по допомогу для перекладу документів, які готуються на розгляд слідчого судді або суду за результатами якого може бути розпочато розгляд скарги, у тому числі ухвалено рішення про відкриття апеляційного чи касаційного провадження.
Переклад таких документів надає можливість суду з'ясувати наявність в особи, яка звертається, прав на таке звернення, а також перевірити дотримання нею передбачених КПК вимог щодо змісту документа і його додатків, адже право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (п. 37 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06)).
При цьому, процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.
До того ж, до прийняття відповідної заяви до розгляду, слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92), КПК, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (ст. 12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (ст. 1, ч. 6 ст. 13, частин 1, 2 ст. 14), документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий розгляд справи, мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
З огляду на зазначене, подана заява про перегляд вироку за виключними обставинами, якою розпочинається судове провадження з перегляду вироку за виключними обставинами, не може бути прийнята до розгляду, оскільки повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25грудня 1997року №9-зп/1997 відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст.64 Конституції України не може бути обмежене.
Тобто обмеженням у доступі до правосуддя вважається відмова у прийнятті заяв, скарг, клопотань, оформлених згідно з чинним законодавством.Однак повернення скарг через їх невідповідність встановленим вимогам не є порушенням такого права.
Засуджений, в разі потреби послуг перекладача, може порушити питання про таке залучення відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460-VI та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» від 24 червня 2016 року № 401.
Крім того, апеляційний суд у відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, в якому зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Щодо вимог засудженого ОСОБА_8 про призначення нового розгляду у суді першої інстанції, частиною 1 ст.415 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування ухвали суду апеляційним судом та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, якщо:
- встановлено порушення, передбачені пунктами 2,3,4,5,6,7 частини 2 статті 412 цього Кодексу;
- в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
- судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
В результаті апеляційного перегляду судового рішення, апеляційний судом не встановлено таких порушень кримінального процесуального закону, передбачених в ч.1 ст. 415 КПК України, які б слугували підставою для скасування ухвали суду, та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, як про це просив засуджений ОСОБА_8 ..
Апеляційний суд вважає за потрібне зауважити, що засуджений ОСОБА_8 не позбавляється права на повторне звернення до суду з відповідною заявою, яка б відповідала встановленим законом вимогам. Вказане також було роз'яснено засудженому ОСОБА_8 судом першої інстанції у прийнятому рішенні.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, яка не підлягає скасуванню з викладених в апеляційній скарзі підстав.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 461-466, 467 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.05.2024, якою заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Вінницького обласного суду Вінницької області від 16 червня 1999 та ухвали Верховного Суду України від 25 травня 2000 за виключними обставинами повернуто заявнику, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4