Справа № 950/2076/24
Номер провадження 1-кп/950/228/24
17 грудня 2024 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лебединського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 12024200590000161 від 23.05.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин, Сумської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
за ч. 2 ст. 15 п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України;
В Лебединському районному суді перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.
Строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 19.12.2024 року.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були взяті до уваги судом під час обрання запобіжного заходу не зникли і не зменшились.
На думку прокурора, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків у кримінальному провадженні для зміни їхніх показів на свою користь, перешкоджати провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, негативно характеризується за місцем проживання, як особа, яка зловживає спиртними напоями, не має тісних соціальних зв'язків і постійного місця роботи.
Потерпіла в судовому засіданні проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою заперечила, вважає можливим застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, так як останній зможе надавати їй допомогу у проживанні.
Захисник проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою теж заперечив, послався на те, що під час розгляду справи ризики, які обґрунтовують тримання ОСОБА_8 під вартою не доведені; потерпіла не підтверджує вчинення ним кримінального правопорушення, бажає проживати з обвинуваченим і не може себе самостійно забезпечувати; свідки у справі допитані, обвинувачений має намір проживати з потерпілою і його належну процесуальну поведінку може забезпечити перебування під цілодобовим домашнім арештом.
Обвинувачений в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою теж заперечив, мотивував ці заперечення тим, що допит потерпілої і свідків завершено, що виключає потребу у вчиненні на них тиску, відсутністю у нього бажання впливати на свідків і потерпілу, перешкоджати провадженню у справі іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.
Згідно ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу суд, зокрема, враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого та захисника і потерпілу, вивчивши подане клопотання та матеріали справи, суд враховує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, проте вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, так як за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, що свідчить про ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого та підвищує ризик того, що він може ухилитися від суду, так як небезпека ризику переховування може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та ін., а серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
Тому, не зважаючи на те, що тяжкість покарання не може бути єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не може не взяти її до уваги.
При цьому суд враховує, що обвинувачений за місцем проживання характеризується негативно, як особа, що зловживає спиртними напоями, не має постійного місця роботи та джерела доходу і не може взяти до уваги доводи захисника в тій частині, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, визначені при застосуванні запобіжного заходу, не були доведені в судовому засіданні, вважає, що на даний час частина із них - можливість переховуватись від суду, перешкоджати провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення існує, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.
В той же час, суд не може взяти до уваги доводи обвинуваченого та його захисника і потерпілої в тій частині, що зібрані у справі докази не підтверджують винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, так як судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, доведеність чи недоведеність винуватості обвинуваченого не встановлена, давати наперед оцінку обставинам справи суд позбавлений можливості, оскільки правову оцінку їм буде надано під час ухвалення вироку.
Крім того, суд не може взяти до уваги доводи захисника та обвинуваченого і потерпілої в тій частині, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 на даному етапі розгляду справи зможе забезпечити домашній арешт, так як в судове засідання не було надано доказів того, що застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу крім тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому, суд бере до уваги ту обставину, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_8 вчинено з застосуванням насильства та враховує вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, які дають право суду не визначати розміру застави у кримінальному провадженні.
За таких обставин суд дійшов до висновку про неможливість застосування домашнього арешту, застави, інших більш м'яких запобіжних заходівта вважає за необхідне з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків продовжити ОСОБА_8 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення застави.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 178, 197, 199, 331, 371-372 КПК України;
Клопотання прокурорапро продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лебедина, Сумської області, українцю, громадянину України, не одруженому, освіта середня, не працюючому, зареєстрованому по АДРЕСА_1 , фактично проживаючому по АДРЕСА_2 продовжити строк тримання під вартою у Державній установі «Сумська виправна колонія (№ 116)» до 24 год. 14 лютого 2025 року без визначення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, взятою під варту в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_9
Судді: ОСОБА_10
ОСОБА_11