Справа № 577/5161/24
Провадження № 2/577/1413/24
09 грудня 2024 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області:
у складі головуючого судді Потій Н.В.,
за участі секретаря Подейко Т.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому засіданні в залі суду в місті Конотоп Сумської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну (збільшення) розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
І. Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому прохала збільшити розмір аліментів, та щомісячно стягувати з відповідача на її користь, на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 1/2 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття. Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням суду від 31.03.2016 з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 600 грн на кожну дитину. Син ОСОБА_6 досяг повноліття. З часу ухвалення рішення суд, зросли потреби дітей і розмір витрат на утримання синів значно зріс. Данило навчається у 9 класі школи №12, ОСОБА_5 - у 5 класі школи №1, обоє синів навчаються у спортивній школі. Позивач не працює. Витрати на лікування несе позивач, купує дітям продукти харчування, одяг, взуття, шкільні приладдя, сплачує комунальні послуги. Наразі відповідач є військовослужбовцем та має доходи, розмір яких приховує. На пропозицію поділити витрати на дітей відповідач ігнорує, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
ОСОБА_3 надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково та погодився сплачувати аліменти на утримання синів в розмірі 1/4 частини заробітку. Визнав, що перебуває на службі ЗСУ, утримувати дітей не заперечує. У період з лютого по травень 2024 року сплачував аліменти в розмірі по 10224 грн щомісячно, у червні 2024 року - 8978 грн., протягом липня-серпня по 62733 грн щомісячно, у вересні 2024 року-62797 грн. Саме останні суми сплачені позивачу аліментів є причиною збільшити розмір аліментів. Позивач на обліку у центрі зайнятості не перебуває. Також, син ОСОБА_5 на даний час знаходиться в ліцеї «Лідер» (а.с.17-18).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що відповідач мав 63000 грн заборгованість зі сплати аліментів, яку почав сплачувати після зарахування до ЗСУ, що і вбачається з довідки доданої відповідачем до відзиву на позов. Батьки відповідача не перебувають на його утриманні, оскільки батько відповідача приватний підприємець, а мати працює в училищі № 33. Менший син за станом здоров'я в будні дні навчається і перебуває в ліцеї, а на вихідних мешкає з позивачкою. Наразі позивач мешкає по АДРЕСА_1 , де винаймає квартиру. Позивач перебуває на обліку в центрі зайнятості.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Кондратенко М.І. позовні вимоги визнав частково, з підстав викладених у відзиві. Також зазначив, що діти не проживають з позивачем, зокрема молодший син мешкає в інтернаті.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 02.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.15)
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_8 (а.с.7)
ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_8 (а.с.8)
Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 31.03.2016 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 600 грн щомісяця, на кожну дитину (а.с.4).
Постановою державного виконавця Конотопського МРВ ДВС ГТУЮ від 03.06.2016 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2/577/450/16 виданого 27.05.2016 Конотопським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 аліментів (а.с.5)
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.01.2024 солдат ОСОБА_3 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.12.2023 №416 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 (а.с.6)
Відповідно до довідок №445, 449, від 03.10.2024 та 04.10.2024 КЗ СОР «Конотопського обласного академічного ліцею «Лідер» КЗ СОР Конотопська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів перейменовано на КЗ СОР «Конотопський обласний академічний ліцей «Лідер» та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в даному ліцеї з 20.06.2021 (а.с.18,19).
Згідно довідки КЗ СОР «Конотопський обласний академічний ліцей «Лідер» від 25.11.2024 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 5-а класі, в пансіоні з 01.09.2024 не проживав (а.с. 32)
З довідки начальника Конотопського ВДВС СХ МРУМЮ від 07.10.2024 вбачається, що ОСОБА_1 у період з лютого 2024 по вересень 2024 за виконавчим листом 2/577/450/16, що виданий 27.05.2016 отримувала аліменти: протягом лютого-травня 2024 року по 10224,55 грн. щомісячно, у червні 2024 року -8978,65 грн., протягом липня-вересня 2024 року по 62733,65 грн. щомісячно (а.с.20)
Згідно пенсійних посвідчень № НОМЕР_2 ОСОБА_11 та № НОМЕР_3 ОСОБА_12 є пенсіонерами (а.с.21)
V. Норми права.
Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів..
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст. 181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства, які регламентують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). При цьому, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
VІ. Оцінка суду.
Вислухавши сторони, дослідивши зібрані в справі докази та надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. Судом встановлено, що після присудження аліментів за рішенням суду від 31.03.2016, матеріальне становище відповідача суттєво змінилося (покращилося). Так, після зарахування до військової частини (а.с. 6), відповідач отримує грошове утримання, розмір якого надає можливість сплачувати аліменти за рішенням суду від 31.03.2016 в розмірі, значно більшому ніж визначено рішенням суду. За положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження. При цьому правом вибору способу стягнення аліментів в силу вимог ч.3 ст. 181 СК наділений має той з батьків, разом з яким проживає дитина. При вирішенні цього спору, суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У даному випадку діти проживають з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 і саме на її користь стягуються аліменти за рішенням суду від 31.03.2016 року. Суд також враховує, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН, частинами 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, тим більше, при захисті одного з основних прав дитини - права на утримання. Враховуючи, що матеріальний стан відповідача покращився, виходячи з обов'язку якнайкращого забезпечення інтересів неповнолітніх дітей, позов підлягає задоволенню. Також суд враховує, що згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду. Відтак, розмір аліментів підлягає зміні з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну (збільшення) розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Змінити (збільшити) розмір аліментів, що стягуються за виконавчим листом № 2/577/450/16 виданим 27.05.2016 Конотопським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 600 грн щомісяця на кожну дитину, на 1/3 частину з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів за виконавчим листом № 2/577/450/16 від 31.03.2016.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) в дохід держави 1211,20 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Представник відповідача: Кондратенко Михайло Іванович, юридична адреса: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Повне рішення суду складено 16 грудня 2024 року.
Суддя Н. В. Потій