Справа № 527/1244/23 Номер провадження 22-ц/814/2964/24Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
05 грудня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Лобова О. А., Обідіної О. І.,
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року у складі судді Павлійчук А. В.
та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Войтович Людмили Василівни
на додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2024 року у складі судді Павлійчук А. В.
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2023 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з вказаним позовом, у якому посилаючись на факт прострочення боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1058-1090 від 23.02.2022, просив про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 94 480 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 12 970 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 81 510 грн, а також судові витрати у розмірі 2 147,20 грн.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1058-1090 від 23.02.2022 у розмірі 19 455 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 12 970 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6 485 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 442,14 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконував належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, проте, враховуючи співрозмірність нарахованих процентів за кредитом невиконаному зобов'язанню відповідача, а також з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд визнав можливим зменшити розмір процентів по кредиту до 6 485 грн.
Додатковим рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2024 року відмовлено у розподілі витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують фактичну оплату відповідачем таких витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням в частині часткової відмови у стягненні простроченої заборгованості за нарахованими процентами, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи та нормам матеріального й процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідач сам обрав базовий період, а саме 21 день, протягом якого він буде сплачувати саме процент за користування кредитом.
Вказує, що розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України, а тому такі умови кредитного договору не можна вважати несправедливими.
Наголошує на тому, що відповідач взяв на себе зобов'язання та не виконав їх належним чином.
Проценти, визначені у договорі, жодним чином не суперечать вимогам законодавства та відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився з ними.
Позивачем дотримано вимоги статей 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування кредитом, відповідачем не заперечується укладення договору на визначених договором умовах. Відтак, позивач має законне право на нарахування процентів протягом строку договору, що визначені в пункті 4.8 кредитного договору, що останнім і було здійснено та відображено у розрахунку заборгованості.
Вважає, що відсутнє порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивачем здійснено нарахування лише процентів за користування кредитом, що входить до складу кредитного зобов'язання, які суд помилково ототожнив з неустойкою (пенею), що є способом забезпечення зобов'язання боржником.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
В апеляційній скарзі на додаткове рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Войтович Л. В., посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення заяви, вирішивши питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надану ОСОБА_1 адвокатом Войтович Л. В. за наслідками розгляду даної справи на суму 4 118 грн.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відсутність фінансових документів, що підтверджували б фактично понесені витрати на отримання правничої допомоги не може бути підставою для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки на підтвердження витрат заявником було подано Договір про надання правової допомоги № 24/122Ф від 14.03.2024, акт прийому-передачі наданих послуг від № 24/122Ф від 14.03.2024 та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом на виконання умов договору у загальному розмірі 20 000 грн.
Вказує, що згідно пункту 3.2 Договору за домовленістю сторін вартість послуг адвоката буде сплачена протягом 25 днів після розгляду справи по суті та прийняття судом рішення незалежно від результату розгляду справи.
Посилаючись на практику Верховного Суду, зазначала, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а додаткове рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, дійшла висновків про задоволення скарг, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
По справі встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з інших видів кредитування, отримало Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ІК № 116 від 01.08.2013, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
23 лютого 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1058-1090, відповідно до умов якого відповідачу відкрито невідновлювальну кредитну лінію шляхом надання грошових коштів у сумі 13 000 грн для задоволення особистих потреб.
Вказаний кредитний договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkassa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, а також підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А222.
Підпунктом 2.3 пункту 2, підпунктами 4.3, 4.4, 4.8, 4.9, 4.10 пункту 4 Договору встановлено тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована стандартна процентна ставка, що становить 3,00 % за кожен день користування кредитом, базовий період користування, що складає 21 календарний день та закінчується 15.03.2022, проценти за користування кредитом у базовий період - 5 460 грн, а також строк кредитування - 300 днів, дату повернення кредиту - 20.12.2022, реальну річну процентну ставку на дату укладення договору - 572 465%, орієнтовну загальну вартість кредиту - 130 000 грн, що включає в себе суму кредиту - 13 000 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 117 000 грн.
Листом від 19.05.2023 вих. № 2728 ТОВ ФК «Контрактовий Дім» повідомило ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів EasyPay по платежам, в тому числі і по платежу 1069755091 до кредитного договору № 1058-1090 від 23.02.2022 в сумі 13 000 грн на картку № НОМЕР_1 .
Вказані обставини підтверджуються також Витягом з реєстрів банків щодо видачі кредиту ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Таким чином, кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, проте відповідач в порушення умов договору одержаних кредитних коштів не повернув та процентів за кредитом не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість, про стягнення якої просить позивач.
За загальними правилами, передбаченими статтями 526-530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами та в установлений строк (термін).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До правовідносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Право кредитодавця на одержання процентів за кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором, передбачено також частиною першою статті 1048, статтею 1056-1 ЦК України.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (стаття 207 ЦК України).
Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Встановлено, що при укладенні спірного кредитного договору відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо процентної ставки за кредитом, її типу (фіксована), порядку її обчислення та сплати процентів, реальної річної процентної ставки, та погодив такі умови, підписавши договір шляхом проставляння електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно частини третьої статті 207 ЦК України, пунктів 6, 12 частини першої статті 3, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» відповідає письмовій формі договору.
За своєю правовою природою проценти за кредитом входять до складу кредитного зобов'язання та обов'язок позичальника сплатити проценти за надані йому грошові кошти (кредит) є істотною умовою кредитного договору відповідно до Цивільного кодексу України та вимог статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У цивільному законодавстві діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами кредитний договір № 1058-1090 від 23.02.2022 в установленому законом порядку недійсним не визнавався, а норми Законів України «Про споживче кредитування» та «Про захист прав споживачів» не встановлюють нікчемність положень договору у разі включення у договір із споживачем несправедливих умов, визначених статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Такі умови є підставою для оспорювання договору споживчого кредиту та визнання їх недійсними судом відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України у порядку позовного провадження, що у цій справі не встановлено, а тому висновки суду першої інстанції щодо зменшення розміру процентів за договором, у зв'язку з тим, що нарахований позивачем розмір процентів є несправедливим та порушує права споживача й не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, є безпідставними, не ґрунтуються на нормах права та встановлених фактичних обставинах справи.
Конституційним Судом у рішенні від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі № 1-26/2011, на яке посилається суд першої інстанції, вказано, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.
З матеріалів справи вбачається, що до укладення договору про споживчий кредит відповідачу було надано паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором, що надавало можливість споживачу передбачити загальні витрати за час користування кредитними коштами та відмовитись від укладення договору або протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору без пояснення причин, повернувши протягом 7 днів кредитодавцю одержані згідно з договором грошові кошті або достроково повернути кредит та сплатити проценти за час користування, що передбачено умовами кредитного договору сторін та відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не взяв до уваги, що відповідач погодився на запропоновані позивачем умови кредитування, свою згоду на його укладення не відкликав, Договір про відкриття кредитної лінії № 1058-1090 від 23.02.2022 не оспорював та презумпцію правомірності правочину в установленому законом порядку не спростував, а тому зобов'язаний сплатити визначені договором проценти за користування кредитними коштами у межах визначеного договором строку кредитування.
За змістом укладеного сторонами договору 81 510 грн - це плата позичальника за правомірне користування кредитними коштами у межах загального строку кредитування, тобто є процентами у розумінні статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, проте, суд першої інстанції, порушивши принцип змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, всупереч змісту договірних правовідносин сторін зменшив розмір процентів за кредитом за відсутності для того правових та фактичних підстав, що призвело до помилкового вирішення справи.
Наданий позивачем розрахунок процентів відповідачем не спростовано, та не наведено власного розрахунку.
Отже, вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом у заявленому позивачем розмірі 81 510 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За вказаних обставин рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Перевіряючи доводи апеляційної скарги представника відповідача на додаткове рішення суду, апеляційний суд виходить з наступного.
За правилами пункту 6 частини першої статті 264, пункту 2 частини п'ятої статті 265, пункту 3 частини першої, частини п'ятої статті 270 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, про що зазначається у резолютивній частині рішення.
Якщо суд, який ухвалив рішення, не вирішив питання про судові витрати, цей суд може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, яке може бути оскаржено.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно частин першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснювалось адвокатом Войтович Л. В. на підставі договору про надання правничої допомоги № 24/122Ф від 17.03.2024 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1425884 від 01.04.2024 (а.с. 150-152, 154).
Згідно пункту 3 вказаного договору сторони визначили розмір гонорару адвоката за юридичний супровід справи клієнта в суді першої інстанції фіксованою оплатою в сумі 20 000 грн.
З акту приймання-передачі наданих послуг та детального опису робіт (наданих послуг), підписаними 17.03.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Войтович Л. В., вбачається, що на виконання умов договору адвокатом Войтович Л. В. надано наступні послуги: усна консультація - 1 година на суму 4 000 грн, складання відзиву на позовну заяву - 4 год на суму 16 000 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 20 000 грн. (а.с. 152 зворот, 153).
Ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції виходив того, що заявником не надано доказів фактичної оплати професійної правничої допомоги адвоката. Проте, за змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката, виходячи з суми таких витрат, що сплачена або підлягає оплаті відповідною стороною або третьою особою, тому висновки суду першої інстанції про відсутність доказів такої сплати не ґрунтуються на нормах права.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правничу допомогу адвоката, покладаються на відповідача.
У даній справі апеляційним судом рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в повному обсязі, тобто по суті спору рішення прийнято не на користь відповідача, а тому витрати на правничу допомогу, здійснені відповідачем, компенсації не підлягають.
Відтак правові підстави для ухвалення додаткового рішення у відповідності до вимог статті 270 ЦПК України відсутні.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року в частині зменшення розміру процентів за кредитом - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» проценти за кредитним договором № 1058-1090 від 23 лютого 2022 року у розмірі 81 510 грн.
В іншій частині рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войтович Людмили Василівни - задовольнити частково.
Додаткове рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2024 року скасувати.
У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Войтович Людмили Василівни про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 147,20 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 2 045,85 грн, всього 4 193,05 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. А. Лобов
О. І. Обідіна