Справа № 761/44629/24
Провадження № 3/761/9693/2024
17 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
06.11.2024 о 11 год. 02 хв. за адресою: вул. Саксаганського, 127, м. Київ, водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, керував транспортним засобом марки «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло.
Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, про розгляд адміністративної справи у Шевченківському районному суді м. Києва повідомлений особисто, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 167313 від 06.11.2024.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про розгляд відносно нього адміністративного матеріалу, проте до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була повідомлена про судові засідання, була обізнана про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, свідомо не вживав заходів для явки до суду, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд вважає, що вжив усіх можливих заходів для розгляду справи за участю ОСОБА_1 .
Враховуючи дані обставини суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності, а тому визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Такий порядок огляду встановлений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція).
Відповідно до п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 167313 від 06.11.2024, направленням на огляд водія, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, карткою обліку адміністративного правопорушення, витягом з офіційного веб порталу Судової влади України, копією постанови Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2024 у справі № 756/7826/24, копією постанови Оболонського районного суду м. Києва від 20.09.2024 у справі № 756/10996/24, досліджених у судовому засіданні.
Переглянувши відеозапис, судом встановлено, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог Порядку перевірки документів під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, будь-яких порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння чітко зафіксовано у відеозаписі із бодікамери поліцейського.
Усі дії працівників поліції щодо складення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідають чинному законодавству.
Зазначені докази узгоджуються між собою та беззаперечно вказують на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння особою, яка раніше двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд враховує, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через нехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна тощо.
З огляду на обставини справи та особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення передбачене санкцією цієї статті, а саме у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 років, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 167313 та картки обліку адміністративного правопорушення вбачається, що автомобіль марки «Honda», моделі «Civic», н.з. НОМЕР_1 , є у приватній власності правопорушника у даній справі - ОСОБА_1 , а тому суд вважає за необхідне накласти на останнього стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.
У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягненню підлягає на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 221, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн 00 коп. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 (десять) років та конфіскацією транспортного засобу.
Конфіскувати транспортний засіб - автомобіль марки «Honda», моделі «Civic», номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова транспортного засобу НОМЕР_2 , який перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.01.2023
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.С. Глянь