Справа № 761/301/20
Провадження № 1-кп/761/3986/2024
16 грудня 2024 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності в рамках кримінального провадження № 12019100000000876 від 01.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності в рамках кримінального провадження № 12019100000000876 від 01.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В обгрунтування клопотання вказав, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 31.07.2019 приблизно о 19 год. 45 хв. керуючи технічно справним автомобілем «KIA CARENS», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Богдана Хмельницького у м. Києві, зі сторони Володимирської в напрямку вулиці Михайла Коцюбинського, займаючи другу смугу руху з двох наявних попутного напрямку наближалась до нерегульованого переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України.
В цей час, по вказаному нерегульованому пішохідному переходу, справа наліво, відносно руху вищевказаного автомобіля, рухалась пішохід ОСОБА_6 .
Під час руху, ОСОБА_4 допустила порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпункту «б», та 18.1 Правил дорожнього руху України.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виявились у тому, що вона, керуючи технічно справним автомобілем марки «KIA CARENS», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині вулиці Богдана Хмельницького у м. Києві, будучи заздалегідь проінформованою про наближання до пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 5.35.2 «Пішохідний перехід», маючи об'єктивну змогу спостерігати момент початку перетину проїзної частини пішоходом по нерегульованому пішохідному переходу та відповідно зреагувати на це, будучи обізнаною, що пішохід має перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вступив на перехід, а водій, в свою чергу, зобов'язаний зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, відволіклась від керування транспортним засобом, та створюючи небезпеку для руху, загрозу життю та здоров'ю громадян, навпроти будинку АДРЕСА_1 виїхала на пішохідних перехід, де скоїла наїзд на громадянку ОСОБА_7 , спричинивши їй тілесні ушкодження.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 з отриманими тілесними ушкодженнями була доставлена до поліклініки № 1 Шевченківського району м. Києва.
В результаті події, ОСОБА_7 отримала тілесне ушкодження: закрита травма правого променево-зап'ясткового суглобу, перелом дистального епіметафізу променевої кістки зі зміщенням уламків, перелом шиловидного відростку ліктьової кістки зі зміщенням уламків.
Характер та морфологія виявленого тілесного ушкодження свідчить про те, що воно утворилось внаслідок травматичної дії тупим предметом, що могло бути при транспортній травмі, за давністю може відповідати вказаному терміну.
Відповідно п.п. 4.6 та 2.2.1/в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» зазначене тілесне ушкодження, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу. Виявлене тілесне ушкодження не має ознак небезпеки для життя.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи, в даній дорожній ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля «KIA CARENS», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинна була керуватися вимогами пункту 18.1 ПДР України.
В даній ситуації водій автомобіля «KIA CARENS», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , з моменту виходу пішохода шляхом застосування екстреного гальмування, тобто мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування екстреного гальмування, тобто мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог пункту 18.1 ПДР України.
В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «KIA CARENS», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , експертом, з технічної точки зору. вбачається невідповідність вимогам пункту 18.1 ПДР України.
Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «KIA CARENS», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , вимогам пункту 18.1 ПДР України.
Крім того, в ході досудового розслідування в діях водія ОСОБА_4 встановлено порушення вимог п.п. 13, 1.5, 2.3 підпунктів «б» Правил дорожнього руху України.
Порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпунктів «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколом допиту потерпілого; висновком експерта; речовими доказами; іншими матеріалами кримінально провадження в їх сукупності.
В ході досудового розслідування від підозрюваної ОСОБА_4 надійшла заява з проханням про направлення кримінального провадження до суду, для вирішення питання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
На виконання вимог ст. 285 КПК України, ОСОБА_8 роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Посилаючись на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років та з дня вчинення нею кримінального проступку пройшло більше п'яти років, прокурор просив звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримали.
Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно положень ч. 1 ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. Суд має розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено, відтак, згідно матеріалів кримінального провадження днем вчинення кримінального правопорушення є 31.07.2019, і ця обставина сторонами не заперечується.
Таким чином, на час розгляду клопотання в суді минув встановлений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України п'ятирічний строк давності притягнення підозрюваної до кримінальної відповідальності.
Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що протягом цього часу підозрювана ОСОБА_4 була засуджена за вчинення нового кримінального правопорушення чи ухилялася від слідства та суду. Тобто, строк давності не переривався та не зупинявся.
Отже, за наявності правових підстав, з урахуванням поданої підозрюваної ОСОБА_4 згоди на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, в якому вона підозрюється, суд приймає рішення про обґрунтованість заявленого прокурором клопотання та наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Згідно матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування кримінального провадження проводилась експертиза.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Таким чином, процесуальні витрати щодо проведення експертизи в рамках кримінального провадження необхідно віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284-288, 314, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва
ОСОБА_3 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12019100000000876 від 01.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Процесуальні витрати за проведення судової експертиз №12-1/2191 від 22.11.2019 у сумі 1 884 грн 12 коп. віднести на рахунок держави.
Речовий доказ, а саме автомобіль марки «KIA CARENS», номерний знак НОМЕР_1 - повернути власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1