Справа № 761/44805/24
Провадження № 1-кс/761/29625/2024
29 листопада 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хотинівка, Носівського району, Чернігівської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019140110001262,
установив:
29.11.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 114614) клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019140110001262.
Зазначене клопотання мотивоване тим, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України розслідується кримінальне провадження № 12019140110001262 від 11.07.2019, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_20 зазначає про таке.
Досудовим розслідування встановлено, що не пізніше лютого 2019 року (більш точний час слідством не встановлено), ОСОБА_9 утворив на території м. Києва та м. Чернігова стійке ієрархічне об'єднання більше п'ятнадцяти осіб, до якого увійшли керівники структурних частин ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та члени злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , особи на ім'я ОСОБА_21 та інші невстановлені учасники, які за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього заволодінням чужим майном шляхом обману (шахрайства) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Після цього, у період з лютого 2019 року по серпень 2024 року, перебуваючи у приміщеннях кол-центрів, що розташовувались за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, які були обладнанні серверним програмним забезпеченням, комп'ютерною технікою та засобами телефонії для здійснення віддалених дзвінків та відправки повідомлень випадковим абонентам за протоколами встановленої сесії (SIP), а також закритими від загального доступу каналами зв'язку з підключенням спеціального програмного забезпечення для спілкування «MyChat Client 8.7.0», увівши в оману потерпілих ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 та ОСОБА_50 під виглядом їх виграшу у лотереях «УкрТорг», «ПошТорг», «7 Бажань», «Імідж Клуб», «Родинний Клуб», «Народний Шанс», «Гарант Грант», «Щасливий Дім» «Щасливий Квиток», «Щаслива Посилка» чи інших вигаданих програмах лояльності, відправили на їх адресу поштові посилки з буклетами, брошурами, листівками та іншими поліграфічними матеріалами, які підтверджували ці виграші з дрібними побутовими речами і сувенірами зі складських приміщень, що розташовувались за адресами: м. Київ, вул. Кіото, 25, м. Чернігів, пр. Перемоги, 62, заволодівши їх грошовими коштами в сумі 1 095 619 грн., які були сплачені на рахунки підконтрольних юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відділеннях АТ «Укрпошта».
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в участі у злочинній організації, з метою вчинення тяжких злочинів, направлених на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваної ОСОБА_5 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При цьому детектив у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити її належну процесуальну поведінку.
А тому, детектив просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 29.11.2024 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Повноваження прокурора та захисника, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, зазначивши, що до підозрюваної не можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання детектива та просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника та просила відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019140110001262 від 11.07.2019.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
27.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
У той же день, 27.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в участі у злочинній організації, з метою вчинення тяжких злочинів, направлених на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019140110001262, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими детективом до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.
Разом із цим, слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.
Питання доведеності вини підозрюваної у вчиненні інкримінованих їй злочинів і правильності кваліфікації її дій є предметом дослідження досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.
Водночас обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається детектив у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні кримінальних правопорушень, що може спонукати її до вчинення спроби ухилитися.
При цьому, оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні можуть мати істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході судового розгляду та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, зокрема продовження вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою, оскільки згідно з пред'явленою підозрою, ОСОБА_5 систематично вчиняла інкриміновані правопорушення та припинила їх вчинення тільки у зв'язку із затриманням.
Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні.
При застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу слідчим суддею також враховано вік та стан здоров'я підозрюваної, міцність її соціальних та сімейних зв'язків, а також інші обставини, які характеризують її особу та спосіб життя.
Слідчий суддя вважає, що детективом у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який би міг бути застосованим до підозрюваної ОСОБА_5 , не зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, віку підозрюваної та стану здоров'я, майнового стану, міцності її соціальних та сімейних зв'язків, а також зі ступеню тяжкості інкримінованих їй кримінальних правопорушень та відведеної їй ролі відповідно до змісту підозри.
У зв'язку із викладеним, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.01.2025.
Із метою мінімізації ризиків, встановлених під час розгляду клопотання, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної, слідчий суддя вважає за потрібне покласти на останню обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зробити застереження щодо випадків, коли підозрювана може залишати місце свого проживання, а саме: у випадку необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Слід зазначити, що разі невиконання обов'язків до підозрюваної може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 193, 194, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 29 листопада 2024 року, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
-утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_34 , ОСОБА_55 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_58 , ОСОБА_45 , ОСОБА_59 , ОСОБА_47 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 та ОСОБА_62 ;
-утримуватися від спілкування з операторами та іншим персоналом кол-центрів за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , технічного персоналу ІТ-центру за адресою: АДРЕСА_6 , бухгалтерами бухгалтерії за адресою: АДРЕСА_7 , завідуючими складом за адресою: АДРЕСА_8 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 січня 2025 року.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до підозрюваної може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу прокурором, підозрюваною її захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1