СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9378/24
пр. № 1-кп/759/1239/24
17 грудня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої кримінальне провадження № 12024010000000093 від 11.04.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чистеньке АР Крим, українки, громадянки України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , не судимої, -
яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 вказаного Закону Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими продовженнями, у зв'язку із вторгненням російської федерації на територію України, який діє по теперішній час.
З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу рф, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом рф було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Республіки Крим.
Так, відповідно до ч. 1,4 ст. 26 «Закона Республики Крым от 21.08.2014 №54-ЗРК «Об основах местного самоуправления в Республике Крым» структуру органів місцевого самоврядування складають представницький орган муніципального утворення, голова муніципального утворення, місцева адміністрація (виконавчо-розпорядчий орган муніципального утворення), контрольно-лічильний орган муніципального утворення, інші органи місцевого самоврядування та виборні посадові особи місцевого самоврядування, передбачені статутом муніципального утворення та які володіють власними повноваженнями для вирішенням питань місцевого значення. Найменування представницького органу муніципального утворення, голови муніципальної утворення, місцевої адміністрації (виконавчо-розпорядчого органу муніципального утворення) закріплюються статутом муніципального утворення.
Згідно ч. 1 ст. 31 вище зазначеного закону місцева адміністрація (виконавчо-розпорядчий орган муніципального утворення) наділяється статутом муніципального утворення повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення та повноваженнями для здійснення окремих державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування федеральними законами та законами Республіки Крим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 51 «Устава муниципального образования Симферопольский район Республики Крым» № 46 от 28.11.2014 Голова муніципального утворення Сімферопольського району Республіки Крим виконує повноваження голови Сімферопольської районної ради на постійній професійній основі. Голова районної ради є найвищою посадовою особою муніципального утворення Сімферопольського району Республіки Крим та наділяється власними повноваженнями з вирішення питань місцевого значення відповідно до цього Статуту.
Статтею 52 вказаного Статуту, передбачено, що Голова районної ради обирається депутатами районної ради зі свого складу на перших сесіях таємним чи відкритим голосуванням. Депутат районної ради вважається обраним головою районної ради, якщо за його обрання проголосувало більше половини від встановленої законом чисельності депутатів районної ради. Голова районної ради вступає на посаду не пізніше ніж за 10 днів з дня опублікування (оприлюднення) рішення районної ради про його обрання.
Статтею 54 вказаного Статуту передбачено, що Голова районної ради має такі повноваження: 1) представляє район у відносинах з органами місцевого самоврядування інших муніципальних утворень, органами державної влади, громадянами та організаціями, без довіреності діє від імені району; 2) організовує роботу районної ради, скликає сесії районної ради та головує на них; 3) має право вимагати скликання позачергової сесії районної ради; 4) підписує та оприлюднює у порядку, встановленому цим статутом, правові акти, прийняті районною радою; 5) видає у межах своїх повноважень правові акти; 6) укладає контракт із головою адміністрації району; 7) вживає заходів щодо забезпечення гласності та врахування громадської думки в роботі районної ради; 8) організує прийом громадян, розгляд їх звернень, заяв та скарг; 9) підписує протоколи засідання сесії районної ради; 10) здійснює керівництво роботою апарату районної ради; 11) координує здійснення контрольних повноважень районної ради; 12) є розпорядником коштів за видатками, передбаченими в бюджеті району на утримання та забезпечення діяльності районної ради; 13) організує прийняття правового акта районної ради щодо реалізації рішення, прийнятого шляхом прямого волевиявлення громадян, відповідно до закону та цього статуту; 14) забезпечує необхідну взаємодію органів місцевого самоврядування району з територіальнимиорганами федеральних органів виконавчої влади, іншими федеральними органами, органами державної влади Республіки Крим, що діють на території району; 15) від імені району укладає договори та угоди з органами державної влади, органами місцевого самоврядування інших муніципальних утворень про співробітництво в економічній та соціально-культурних сферах, договори та угоди про взаємодію з органами державної влади Республіки Крим та координації дій.
Відповідно до ст. 55 «Устава муниципального образования Симферопольский район Республики Крым» у разі дострокового припинення повноважень голови районної ради обрання нового голови районної ради здійснюється на найближчій сесії районної ради.
Крім того, згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 24 «Регламента Симферопольского районного совета Республики Крым» №251 от 05.06.2015 Голова районної ради представляє район у відносинах з органами місцевого самоврядування, іншими муніципальними утвореннями, органами державної влади, громадянами та організаціями, без довіреності діє від імені району; організує роботу районної ради, скликає сесії районної ради та головує на них.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 90 «Конституции Республики Крым» органи місцевого самоврядування самостійно керують муніципальною власністю, формують, затверджують та виконують місцевий бюджет, встановлюють місцеві податки та збори, здійснюють охорону громадського порядку, а також вирішують інші питання місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування можуть наділятися законом Республіки Крим окремими державними повноваженнями з передачею необхідних для їх реалізації матеріальних і фінансових засобів. Реалізація переданих повноважень підконтрольна органам державної влади Республіки Крим.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням точні дату та час, але не пізніше червня 2023 року громадянка України ОСОБА_3 , будучи депутатом «Сімферопольської районної ради Республіки Крим», усвідомлюючи здійснення відкритої збройної агресії російською федерацією на території України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, переслідуючи свої особисті інтереси, перебуваючи на території Автономної Республіки Крим, маючи умисел на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно- розпорядчих функцій у незаконно створеному органі окупаційної влади, так званій «Сімферопольській районній раді» Республіки Крим та реалізуючи його, отримавши від невстановлених в ході досудового розслідування осіб з числа представників окупаційної адміністрації так званої «Республіки Крим» з числа депутатів «Сімферопольської районної ради Республіки Крим» пропозицію на зайняття посади шляхом обрання її кандидатури на 80 (позачерговій) сесії II скликання в адміністративному органі окупаційної влади, а саме посади «Голови муніципального утворення Сімферопольського району Республіки Крим - голови Сімферопольської районної ради», в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно погодилась на вказану пропозицію.
Таким чином, рішенням так званої «Сімферопольської районної ради Республіки Крим» від 21.06.2023 «Про обрання голови муніципального утворення Сімферопольського району Республіки Крим - голови Сімферопольської районної ради», ухваленого за результатами проведення 80 (позачергової) сесії II скликання головою муніципального утворення Сімферопольського району Республіки Крим - головою Сімферопольської районної ради обрано депутата Сімферопольської районної ради II скликання ОСОБА_3 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в невстановлений досудовим розслідуванням точні дату та час, але не пізніше 23 червня 2023 року, ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, перебуваючи на території Автономної Республіки Крим, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, будучи обраною на посаду «Голови муніципального утворення Сімферопольського району Республіки Крим - голови Сімферопольської районної ради», тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно- розпорядчих функцій у незаконно створеному органі окупаційної влади почала обіймати посаду та здійснювати свої повноваження як «Голова муніципального утворення Сімферопольського району Республіки Крим - голова Сімферопольської районної ради».
Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої, остання показань суду не надавала, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавала.
Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_3 до слідчого (прокурора) та суду, направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала б отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно.
Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вона не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від правосуддя держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та ретельно перевіреними і дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:
- протоколом огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 26.09.2023, відповідно до якого, оглянуто офіційний портал «Правительства Республики Крым» - «Симферопольский район», на якому містится інформація про ОСОБА_3 як про «главу муніципального образования Симферопольский район Республики Крым - председатель Симферопольского районного совета»;
- висновком експерта КНДІСЕ № 26397/23-35 від 20.11.2023, відповідно до якого, у фотозображенні файлу «Screenshot 1.png», приклад якого наведений в дослідницькій частині висновку, та у зображенні особи, наданого у якості порівняльного зразка, а саме зображення яке зафіксоване в особовій картці Державної міграційної служби України на ім'я ОСОБА_3 , зображена одна й та сама особа;
- роздрукованим з загальнодоступної мережі Інтернет «Уставом муніципального образования Симферопольский район Республики Крым» та «Свединиями о полномочиях; Регламент Симферопольского районного совета»;
- протоколом огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 09.11.2023, з додатками до нього, відповідно до якого, оглянуто сайт «Симферопольский район», а саме відомості щодо «Депутатского корпусу Симферопольского районного сонета Республики Крым ІІ созыва», де містится інформація про ОСОБА_3 як про «главу муніципального образования Симферопольский район Республики Крым - председатель Симферопольского районного совета», а також оглянуто «Решение об избрании главы муниципального образования Симферопольского районного сонета Республики Крым - председатель Симферопольского районного совета - ОСОБА_3 »;
- рапортом ст. о/у в ОВС ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі майора поліції ОСОБА_6 , відповідно до якого, встановлено, що ОСОБА_3 на материковій частині України не перебуває, при цьому зареєстрована та проживає за адресою: : АДРЕСА_2 .
Окремої уваги з огляду на особливості даного кримінального провадження потребує правова оцінка громадянства ОСОБА_3 та фактів з цього приводу.
Громадянство України ОСОБА_3 підтверджено даними дослідженої судом копії особової картки на ОСОБА_3 , відповідно до якої, остання отримала паспорт громадянина України, виданий Сімферопольським РВ ГУМВС України в Криму, а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Разом з тим, відповідно до відповіді заступника Керівника Офісу Президента України № 48-01/923 від 16.08.2023, на запит слідчого СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі, відповідно до якого, матеріали стосовно припинення громадянства України ОСОБА_3 на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановлено порядку не надходили.
Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.
Згідно з положеннями Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III, який визначає підстави і порядок набуття та припинення громадянства України, законодавство у цій сфері ґрунтується на принципах: єдиного громадянства, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання (ст. 2). Громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України за клопотанням громадянина України та втрати громадянства України внаслідок добровільного набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави (ст. ст. 17, 18 та 19). При цьому, вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України, а не допускається, якщо особі в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Датою припинення громадянства України у всіх випадках є дата видання відповідного Указу Президента України (ст. ст. 18 та 19). Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України несе всі обов'язки громадянина України (ст. 20).
Таким чином, дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_3 по теперішній час залишається громадянкою України незалежно від місця її проживання.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація її дій за ч.5 ст. 111-1 КК України вірна, оскільки вона будучи громадянкою України, добровільно зайняла посаду пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих функцій у незаконному органі влади створеному на тимчасово окупованій території.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка раніше не судима. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
На підставі наведеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавленні волі в межах санкції ч.5 ст.111-1 КК України з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків та конфіскацією всього належного їй на праві власності майна, оскільки саме таке покарання, на думку суду є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню із обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення експертизи № 26397/23-35 від 20.11.2023, що становить 7169 гривень 40 копійк.
Керуючись ст.ст. 124, 368-371, 373- 376,ч.15 ст.615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України і призначити їй покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.
Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 вартість проведення експертизи, що становить 7169 (сім тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень 40 (сорок) копійок на користь держави.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1