Справа № 758/3873/24
17 грудня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судових засідань Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про визнання дій незаконними та стягнення коштів, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про визнання дій незаконними та стягнення коштів.
17.12.2024 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, у якій вона просить вжити заходи забезпечення вказаного позову шляхом встановлення заборони Акціонерному товариству «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070) вчиняти дії, спрямовані на нарахування процентів, штрафних санкцій, пені, за користування кредитними коштами по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Укрсиббанк» на споживача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), а також заборони продавати (передавати) борг фінансовим (колекторним) компаніям, вчиняти дії щодо відступлення права вимоги за кредитним договором тощо, до розгляду даної цивільної справи по суті та набранням чинності судовим рішенням.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, представник позивача вказала на те, що підставою звернення позивача ОСОБА_1 до суду із вказаним позовом слугувало те, що АТ «Укрсиббанк» без згоди, письмового повідомлення, оформлення договору встановив щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися безоплатно, а саме - комісія за кредит, а тому положення договору додаткової угоди №97688679000 до договору-анкети про відкриття та комплексне розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №96220396000 від 24.05.2021 щодо підвищення процентної ставки нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2,57% та 16,54% є незаконними. Однак, незважаючи на розгляд судом вказаної справи, відповідач протягом усього часу перебування зазначеної справи в суді, продовжує щомісячно направляти смс-повідомлення на мобільний телефон ОСОБА_1 щодо необхідності сплати відповідних платежів за договором та погашення кредиторської заборгованості. Таким чином, наявні обставини, які вказують на те, що відповідач самовільно постійно змінює умови рахункової (кредитної) картки, незважаючи на те, що триває судовий розгляд справи, у зв'язку з чим є необхідність у забезпечені позову шляхом заборони нараховувати відсотки за кредитним договором.
За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі №183/5864/17-ц (6-846цс16).
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єктів користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Предметом розгляду у даному спорі позивач визначив незаконність дій відповідача щодо підвищення процентної ставки, встановлення комісії за обслуговування кредитом по договору додаткової угоди №96220396000 до договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №96220396000 від 24.05.2021, укладеного між ним та АТ «Укрсиббанк».
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, у рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у вищевказаному рішенні ЄСПЛ ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами позову, суд приходить до висновку про доцільність задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони АТ «Укрсиббанк» вчиняти дії, спрямовані на нарахування процентів, штрафних санкцій, пені, за користування кредитними коштами по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Укрсиббанк» на споживача ОСОБА_1 , а також заборони продавати (передавати) борг фінансовим (колекторним) компаніям, вчиняти дії щодо відступлення права вимоги за кредитним договором тощо, до розгляду даної цивільної справи по суті та набранням судовим рішенням законної сили.
Як передбачено положеннями частини сьомої статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити Акціонерному товариству «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070) вчиняти дії, спрямовані на нарахування процентів, штрафних санкцій, пені, за користування кредитними коштами по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Укрсиббанк» на споживача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), а також заборони продавати (передавати) борг фінансовим (колекторним) компаніям, вчиняти дії щодо відступлення права вимоги за кредитним договором тощо, до дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Для виконання цілей даної ухвали вважати:
- стягувачем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- боржником - Акціонерне товариство «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження: вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.
У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СуддяО. О. Ковбасюк