Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13679/24
17 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого -
ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні
№ 12024100070002145 від 11.09.2024, -
В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 12024100070002145 від 11.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, строком на 60 днів без визначення застави.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.11.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.12.2024, з можливістю внесення застави.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого обґрунтоване тим, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. Вказав, що у разі обрання обвинуваченій менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде неможливо запобігти наявним ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав. Просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді саме тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Просили змінити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме, на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, суддя приходить до такого висновку.
При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги, зокрема положень ст.ст. 177, 178 КПК України.
Положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Приписами ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307
КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваного може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, що пов?язане з позбавленням волі, враховуючи, що підозрюваний не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, не працюючий, не має постійного джерела доходу, тобто не має стійких соціальних зв'язків, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Більш того, підозрюваний раніше вчиняв кримінальне правопорушення.
Крім того, характер та спосіб вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , свідчать про ймовірні злочинні зв'язки з іншими особами, які могли сприяти його злочинній діяльності, а тому можуть забезпечити допомогу під час спроби уникнути відповідальності шляхом впливу на здійснення кримінального провадження в суді, зокрема впливати на свідків шляхом погрози, підкупу до надання неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні.
Обвинувачення в особливо тяжкому корисливому кримінальному правопорушенні, відсутність легальних постійних доходів обвинуваченого вказують на можливість продовження злочинної діяльності, зокрема вчиняти злочини майнового характеру.
Згідно з положеннями частин 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Суд приходить до висновку, що є достатні підстави для продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на даній стадії судового розслідування, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи особу підозрюваного, суд вважає за необхідне залишити без змін розмір застави, визначеної ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 01.11.2024 у розмірі двохсот прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає
605 600, 00 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194
КПК України у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до суду за кожним викликом та вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання .
Керуючись ст. ст. 331, 369 - 372, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід, встановлений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 01.11.2024, у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 14.02.2025 включно, із можливістю внесення застави у розмірі двохсот прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає 605 600, 00 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA 128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові платника застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до суду за кожним викликом та вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та діє до 14.02.2025 включно.
Для утримання обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали покласти на Подільську окружну прокуратуру міста Києва.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її проголошення.
Копію ухвали направити ДУ «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.
CуддяОСОБА_1