печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2024/24-ц
"17" грудня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судового засідання Мхітарян М. М.,
представника позивача Федишина Ю. Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката Гарницького Павла Петровича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2024, в порядку забезпечення вказаного позову, заборонено відчуження частини квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.10.2016 року виданого державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Радіоновою Л. І.
Постановою Київського апеляційного суду від 26.03.2024 апеляційну скаргу адвоката Федишина Ю. Ю., подану в інтересах ОСОБА_2 , задоволено. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2024 скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Заборонено відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
06.12.2024 від адвоката Гарницького Павла Петровича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про застосування зустрічного забезпечення, шляхом зобов'язання позивача ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали суду внести на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва грошові кошти у розмірі 180000 євро на суму пред'явленого позову, в якості забезпечення відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, та понесення відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування заявленого клопотання вказує на те, що предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення коштів, а забезпечення позову стосується накладення арешту на нерухоме майно, яке не є предметом спору, а тому вважає, що необхідним є застосування зустрічного забезпечення, оскільки внаслідок накладення арешту на нерухоме майно відповідач буде обмежений у праві розпорядження своїм нерухомим майном до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. А зустрічне забезпечення позову, як гарантія того, що в разі відмови в задоволенні його позовної заяви, позивач зможе відшкодувати відповідачу понесені витрати у зв'язку з розглядом справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Частиною 4 статті 154 ЦПК України передбачено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Згідно із ч. 6, 7, 8 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 753/2380/18, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Оскільки, якщо вжиття заходів зустрічного забезпечення за загальним правилом має диспозитивний характер, то при вирішенні питання про їх застосування суд повинен оцінити необхідність зустрічного забезпечення, перевірити наявність у відповідача збитків, завданих забезпеченням позову, та визначити їх потенційний розмір. Окрім встановлення наявності підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення, на суд покладено також обов'язок оцінки співмірності таких заходів як із застосованими судом заходами забезпечення позову, так і з розміром збитків, яких може зазнати відповідач.
Так, у клопотанні про зустрічне забезпечення позову відповідач зазначив, що у позивача не зареєстровано приватну власність на нерухоме майно, а тому необхідно застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва грошові кошти у розмірі 180000 євро на суму пред'явленого позову та понесених відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката.
Доказів, які б підтверджували зазначені обставини відповідачем до заяви не додані.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
Самі по собі заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав особи тією мірою та таким чином, як це необхідно для збереження в період розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення суду в разі задоволення позову. Вжиті заходи забезпечення позову не впливають на матеріальний стан відповідача як власника нерухомого майна та не призводять до понесення додаткових витрат внаслідок їх застосування, отже, не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Подібні за своїм змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 465/4985/18, постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 757/48375/20.
Отже, застосування такого заходу забезпечення позову, як арешт майна, має на меті його збереження на період судового розгляду та сприяє безперешкодному виконанню рішення суду у разі задоволення позову.
Верховний Суд у постанові у справі № 456/2438/17 підтвердив, що кінцевою метою зустрічного забезпечення завжди є компенсація збитків і зазначив, що у разі, якщо обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, висновок про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення є правильним.
Особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами, в порядку ст.ст. 76-81 ЦПК України, наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову по справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
При вирішенні клопотання про зустрічне забезпечення, суд враховує вид забезпечення позову, зокрема те, що відповідач ОСОБА_1 не позбавлена права володіти та користуватися своїм майном, а заборона стосується лише права розпоряджатися ним.
Крім того, в заяві про застосування зустрічного забезпечення позову не обґрунтовано, на відшкодування яких саме збитків, що можуть бути спричинені внаслідок забезпечення позову, слід застосувати зустрічне забезпечення.
Представником відповідача не надано суду належних доказів понесення відповідачем можливих збитків у розмірі 180000 євро, які можуть бути завдані в результаті забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання про застосування зустрічного забезпечення слід відмовити.
При цьому, до судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.
Керуючись ст. 154, 353-356 ЦПК України,
У задоволенні заяви адвоката Гарницького Павла Петровича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя Ю. Г. Головко