Справа № 756/7936/24
Номер провадження № 1-кп/756/1366/24
12 грудня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, який не має місця реєстрації на території України та проживав за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- Оболонським районним судом міста Києва вироком від 24.01.2008 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- Оболонським районним судом міста Києва вироком від 23.12.2010 за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
- Шевченківським районним судом міста Києва вироком від 19.06.2017 за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 7 місяців;
- Оболонським районним судом міста Києва вироком від 30.11.2016 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;
- Оболонським районним судом міста Києва вироком від 21.08.2017 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
- Подільським районним судом міста Києва вироком від 08.11.2018 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;
- Подільським районним судом міста Києва вироком від 13.12.2018 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;
- Голосіївським районним судом міста Києва вироком від 22.03.2023 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;
- Оболонським районним судом міста Києва вироком від 13.06.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 06.11.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
1.1. 05.01.2024, близько о 03:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік будинку № 10, що за адресою м. Київ, вул. Попова, побачив транспортний засіб, легковий автомобіль марки «ВАЗ», моделі «21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 , де в цей момент у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до вказаного транспортного засобу.
Реалізуючи наведений умисел, ОСОБА_6 підійшов до наведеного транспортного засобу, переконавшись, що двері транспортного засобу зачинені а за його діями ніхто із по сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету відчини двері легкового автомобіля, марки «ВАЗ», моделі «21013» завдяки чому проник в середину салону транспортного засобу.
У подальшому, знаходячись в середині наведеного транспортного засобу, ОСОБА_6 взяв набір інструментів марки «Grant 108 PCS», вартістю 896 грн 28 коп., набір інструментів, марки «WMC 3065», вартістю 1508 грн 50 коп., рюкзак «US Army M13G 70 л», вартістю 763 грн 70 коп., центральний електронний замок «PULS DL-32012», вартістю 769 грн 30 коп. Після здійснення всіх дій, які ОСОБА_6 уважав за потрібні, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_6 спричинив майнову шкоду ОСОБА_9 на загальну суму 3937 грн 78 коп.
1.2. Отже, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням у сховище, учинене повторно, в умовах воєнного стану.
1.3. 26.01.2024, в нічний час, більш точного часу органу досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2, побачив транспортний засіб, легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «Vito», реєстраційний номер НОМЕР_2 , де в цей момент у нього виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до вказаного транспортного засобу.
Реалізуючи наведений умисел, ОСОБА_6 підійшов до наведеного транспортного засобу, переконавшись, що двері транспортного засобу зачинені, а за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, розбив скло правої пасажирської двері завдяки чому проник в середину салону транспортного засобу.
У подальшому, знаходячись в середині наведеного транспортного засобу, ОСОБА_6 взяв насос марки «Белмаш», моделі «ВК-24», вартістю 1629 грн 11 коп. та автомагнітолу марки «Camecho», моделі «А2181EU», вартістю 4511 грн 50 коп. Після здійснення всіх дій, які ОСОБА_6 уважав за потрібні, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_6 спричинив майнову шкоду ОСОБА_10 на загальну суму 6140 грн 61 коп.
1.4. Отже, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням у сховище, учинене повторно, в умовах воєнного стану.
1.5. 13.03.2024, близько о 03:30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_3, побачив транспортний засіб, легковий автомобіль марки «Citroen», моделі «Jumper», реєстраційний номер НОМЕР_3 , де в цей момент у нього виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до вказаного транспортного засобу.
Реалізуючи наведений умисел, ОСОБА_6 підійшов до наведеного транспортного засобу, переконавшись, що двері транспортного засобу зачинені, а за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, відчинив двері легкового автомобіля марки «Citroen», моделі «Jumper» завдяки чому проник в середину салону транспортного засобу.
У подальшому, знаходячись в середині наведеного транспортного засобу ОСОБА_6 взяв компресор марки «Uragan», номер 90170, вартістю 1195 грн 60 коп., напівпрофесійний набір інструментів марки «Intertool» 1/4 на 108 предметів, вартістю 1329 грн 30 коп., зарядний пристрій марки «Samsung», моделі «40w EP-L4020NBEGRU», вартістю 811 грн 30 коп. Після здійснення всіх дій, які ОСОБА_6 уважав за потрібні, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_6 спричинив майнову шкоду ОСОБА_11 на загальну суму 3336 грн 20 коп.
1.6. Отже, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням у сховище, учинене повторно, в умовах воєнного стану.
1.7. 17.04.2024, близько о 03:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_4, побачив транспортний засіб, легковий автомобіль марки «Fiat», моделі «Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_4 , де в цей момент у нього виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до вказаного транспортного засобу.
Реалізуючи наведений умисел, ОСОБА_6 підійшов до наведеного транспортного засобу, переконавшись, що двері транспортного засобу зачинені, а за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, відчинив двері легкового автомобіля марки «Fiat», моделі «Doblo», завдяки чому проник в середину салону транспортного засобу.
У подальшому, знаходячись в середині наведеного транспортного засобу, ОСОБА_6 взяв швидкозатисний патрон марки «Dnipro-M КС-65», вартістю 243 грн 60 коп., акумуляторну батарею марки «Dnipro-M», моделі «BP-220 2A/год», серійний номер 49135000NLE03191712671, вартістю 1050 грн 0 коп., акумуляторну дрель-шуруповерт марки «Dnipro-M», моделі «CD-200 BC Ultra», серійний номер 81656000NLE03191703066, без акумулятора та зарядного пристрою, вартістю 2625 грн 00 коп., кейс посилений пластиковий універсальний марки «Dnipro-M», моделі «RH-120M», вартістю 739 грн 20 коп., бур марки «Dnipro-M», моделі «Ultra 10 мм 210 мм по армованому бетону SDS+», вартістю 124 грн 53 коп., акумуляторну шліфмашинку кутову марки «Dnipro-M», моделі «DGA-200BC Ultra», серійний номер 49134000NLE03191708528, без акумулятору та зарядного пристрою, вартістю 2169 грн 30 коп., акумуляторну викрутку марки «Dnipro-M», моделі «CSD-36», серійний номер 16876000ZJT09200614345, вартістю 1119 грн 30 коп. Після здійснення всіх дій, які ОСОБА_6 уважав за потрібні, останній зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_6 спричинив майнову шкоду ОСОБА_12 на загальну суму 8070 грн 93 коп.
1.8. Отже, ОСОБА_6 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням у сховище, учинене повторно, в умовах воєнного стану.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
2.1.1. Прокурор у судовому засіданні зазначила, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміновані злочини вчинені обвинуваченим, а тому просить суд визнати ОСОБА_6 винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до положень статей 70 КК України, ураховуючи також, що ОСОБА_6 засуджено Оболонським районним судом міста Києва вироком від 13.06.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 06.11.2024, та призначити остаточне покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.
Разом з цим, прокурор зауважила, що є пом'якшуюча обставина - щире каяття та обставина, що обтяжує покарання - рецидив.
2.1.2. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винуватість визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, зокрема час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що підшукував транспортні засобі у нічну пори доби та 05.01.2024, 26.01.2024, 13.03.2024, 17.04.2024 здійснював проникнення для викрадення речей, які знаходились в середині салону транспортних засобів. Учинив через те, що необхідні були кошти на власні потреби - житло та лікування, яких в повній мірі не вистачало. Свою поведінку засуджує, розуміє наслідки. Просить також урахувати, що має поганий стан здоров'я, бо має хронічні захворювання обох кінцівок ніг, яке полягає у венозній недостатності. Наразі потребує невідкладного та тривалого медичного лікування.
2.1.3. Захисник ОСОБА_8 не заперечував щодо доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 , що зокрема і доведено наданими суду доказами, але просив призначати мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням статей 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
2.1.4. Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в судове засідання за викликом суду не прибули, про час, дату та місце розгляду були повідомлені, однак подали заяви про розгляд судового провадження за їх відсутності. Окрім цього, сторони кримінального провадження про проведення судового розгляду за відсутності потерпілих не заперечували.
2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
2.2.1. У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження (надані в судовому засіданні показання обвинуваченим), і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_6 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
2.2.2. Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під тиском.
2.2.3. Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у сховище, учинене повторно, в умовах воєнного стану.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку, надав повністю інформацію про обставини подій, а також просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_6 як каяття
Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні, а також відображено в обвинувальному акті.
3.2. Крім того, судом також ураховано, що за клопотанням обвинуваченого суд вживав заходи щодо медичного огляду обвинуваченого в умовах слідчого ізолятору, а також надання необхідної медичної допомоги. А отже судом отримано докази того, що обвинувачений дійсно має тяжке захворювання та потребує надання медичної допомоги (тривалого лікування). Указані обставини, на думку суду, дають підстави урахувати стан здоров'я обвинуваченого як обставину, що пом'якшує покарання.
3.3. У зв'язку з чим, на думку суду, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, наявність тяжкого захворювання.
3.4. При цьому судом було встановлено що ОСОБА_6 був судимий за ч. 2 ст. 309 КК України, що просив урахувати прокурор. А отже, судом установлено, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
4. Мотиви призначення покарання.
4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорій тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, їх вид та суспільна небезпечність. Вид та вартість майна, яким обвинувачений заволодів, а саме побутовими речами та інструментами. Наслідки вчинення злочинів, зокрема, що обвинувачений заволодів майном ОСОБА_9 на загальну суму 3937 грн 78 коп., ОСОБА_10 на загальну суму 6140 грн 61 коп., ОСОБА_11 на загальну суму 3336 грн 20 коп. та ОСОБА_12 на загальну суму 8070 грн 93 коп. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має повну загальну середню освіту, не працював, перебуває на обліку у лікаря нарколога через наркотичну залежність, потребує лікування від наркозалежності, яке отримував до застосування за запобіжного заходу в виді тримання під вартою.
4.3. При цьому, суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні, як і підстави для застосування покарання з іспитовим строком. Оскільки, як убачається з наданих матеріалів, а також підтверджено обвинуваченим, останній раніше був засуджений і вчинив новий злочин, завдану шкоду не відшкодував.
4.4. З урахуванням викладених обставин, характеру та виду вчиненого злочину, їх наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявності обставини, що пом'якшує та обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 2 (два) місяці.
4.5. Між тим, судом вже наведено, що ОСОБА_6 був засуджений Оболонським районним судом міста Києва вироком від 13.06.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 06.11.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. З цих підстав, оскільки подія злочинів за цим вироком мала місце до постановленням попереднього вироку, ОСОБА_6 слід призначити покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.
4.6. Призначення ОСОБА_6 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Оскільки тривалий нагляд за ОСОБА_6 у кримінально-виконавчій установі буде дієвим механізмом досягнення мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, а також запобігти вчиненню ним так і іншими особами злочинів.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, ОСОБА_6 було затримано 08.05.2024 у порядку ст. 208 КПК України, та останній до цього часу перебуває під вартою.
Ураховуючи наведене, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою слід залишити до набуття вироком законної сили без змін, бо окрім цього наразі, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як то можливість переховуватися від суду, а також можливість учинення іншого кримінального правопорушення.
5.2. Також суд урахував, що за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 13.06.2024, з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 06.11.2024, обвинувачений відбуває покарання в виді позбавлення волі з 06.11.2024, а отже відповідно до речення 2 ч. 4 ст. 70 КК України слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком строк відбутого покарання за попереднім вироком.
5.3. Між тим, ураховуючи перебування обвинуваченого під вартою до набуття вироком законної сили, слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення ОСОБА_6 починаючи з 08.05.2024 до набуття вироком законної сили виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі, а строк відбуття покарання обвинуваченому слід рахувати з дня набуття вироком законної сили.
5.4. Цивільні позови в рамках кримінальних проваджень № 12024100050001513 та № 12024100050000077 потерпілими заявлено не було.
5.5 Процесуальні витрати в провадженні, а саме витрати на проведення експертиз № СЕ-19/111-24/3915-Д від 22.01.2024 у розмірі 2650 грн 48 коп., № СЕ-19/111-24/3913-БД від 12.04.2024 у розмірі 12188 грн 19 коп., № 3262/24 від 26.06.2024 у розмірі 380 грн, № 3263/24 від 26.06.2024 у розмірі 320 грн, № 3264/24 від 26.06.2024 у розмірі 340 грн 00 коп., № СЕ-19/111-24/32847-Д від 04.06.2024 у розмірі 2271 грн 84 коп., № 3265/24 від 26.06.2024 у розмірі 360 грн 00 коп., № СЕ-19/111-24/29120-ТР від 14.05.2024 у розмірі 1514 грн 56 коп., № 3266/24 від 26.06.2024 у розмірі 440 грн 00 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави в загальній сумі 20 465 грн 07 коп.
5.6. Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України, зокрема:
- сорочка чоловіча, артикул 0954z-57X-M, шорти чоловічі, артикул 0002Т-74Х-32, шорти чоловічі, артикул 0002Т-57Х-30, які передані на відповідальне зберігання ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», слід залишити у володінні останнього;
- сумка чорного кольору марки «Найк», яка перебуває в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, слід повернути ОСОБА_6 ;
- цифровий носі інформації DVD-R диск для лазерних систем зчитування, чотири сліди папілярних узорів та 1 змив, 2 сліди папілярних узорів, 1 слід структури матеріалів, які знаходяться в матеріалах досудового розслідування та перебуває в Оболонській окружній прокуратури міста Києва слід залишити в матеріалах досудового розслідування протягом всього строку їх зберігання.
Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 2 (два) місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання більш суворим покаранням, призначеним цим вироком менш суворого покарання покарання, яке призначено Оболонським районним судом міста Києва вироком від 13.06.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 06.11.2024, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком на строк 5 (п'ять) років 2 (два) місяці.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення ОСОБА_6 починаючи з 08.05.2024 і до дня набуття цим вироком законної сили виходячи з того, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі, а також строк відбутого покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 13.06.2024, з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 06.11.2024.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 - рахувати з дня набуття вироком законної сили.
Процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення експертиз № СЕ-19/111-24/3915-Д від 22.01.2024 у розмірі 2650 грн 48 коп., № СЕ-19/111-24/3913-БД від 12.04.2024 у розмірі 12188 грн 19 коп., № 3262/24 від 26.06.2024 у розмірі 380 грн 00 коп., № 3263/24 від 26.06.2024 у розмірі 320 грн 00 коп., № 3264/24 від 26.06.2024 у розмірі 340 грн 00 коп., № СЕ-19/111-24/32847-Д від 04.06.2024 у розмірі 2271 грн 84 коп., № 3265/24 від 26.06.2024 у розмірі 360 грн 00 коп., № СЕ-19/111-24/29120-ТР від 14.05.2024 у розмірі 1514 грн 56 коп., № 3266/24 від 26.06.2024 у розмірі 440 грн 00 коп., відповідно до ст. 124 КПК України - стягнути з ОСОБА_6 на користь держави у загальній сумі 20 465 грн 07 коп.
Речові докази:
- сорочка чоловіча, артикул 0954z-57X-M, шорти чоловічі, артикул 0002Т-74Х-32, шорти чоловічі, артикул 0002Т-57Х-30, які передані на відповідальне зберігання ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» -залишити у володінні останнього;
- сумка чорного кольору марки «Найк», яка перебуває в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві - повернути ОСОБА_6 ;
- цифровий носі інформації DVD-R диск для лазерних систем зчитування, чотири сліди папілярних узорів та 1 змив, 2 сліди папілярних узорів, 1 слід структури матеріалів, які знаходяться в матеріалах досудового розслідування та перебуває в Оболонській окружній прокуратури міста Києва -залишити в матеріалах досудового розслідування протягом всього строку їх зберігання;
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк апеляційного оскарження для осіб, які не були під час оголошення вироку обчислюється з дня отримання ними його копії.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України, а особам, які не були присутніми під час його проголошення - спрямувати не пізніше наступного дня.
Суддя ОСОБА_1