Справа №:755/22002/24
Провадження №: 2/755/11703/24
"17" грудня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
17.12.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», підписана Киричук Галиною Миколаївною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
17.12.2024 року позовну заяву, в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, передано на розгляд судді Коваленко І.В.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною позовною заявою до суду, суддя дійшов наступного висновку.
Так, ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Позовна заява подана та підписана представником позивача - Киричук Галиною Миколаївною.
Згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У відповідності до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Згідно ч. 3 ст. 62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Установлено, що до даної позовної заяви долучено лише довіреність від 14 серпня 2024 року, яка сформована в системі «Електронний суд», зі змісту якої слідує, що Черненко С.П. на підставі витягу з ЄДР від 21 грудня 2021 року, щодо АТ "ПУМБ", уповноважує у порядку передоручення Киричук Г.М. представляти інтереси АТ "ПУМБ" в судах України з усіма правами, які надано законом стороні по справі, у тому числі з правом підписувати, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 зі змінами, внесеними рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року №83/0/15-22; рішенням Вищої ради правосуддя від 22 лютого 2022 року №166/0/15-22; рішенням Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2023 року №977/0/15-23 (далі Положення) користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства (пункт 30 Положення).
Згідно пункту 31 Положення надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Пунктом 32 визначено, що довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
З вищезазначеного слідує, що довіреність сформована в системі «Електронний суд» має бути підписана саме кваліфікованим електронним підписом довірителя, тобто Черненка С.П. як керівника АТ "ПУМБ", чого з долученої довіреності не вбачається. Крім того, довіреність сформована в системі «Електронний суд» надає повноваження повіренному лише на вчинення дій із використанням «Електронного суду» і не замінює при цьому документів, якими мають надаватися повноваження представнику для участі у справі.
Представником не було надано трудового договору, що позбавляє суд можливості пересвідчитись у належних повноваженнях Киричук Галини Миколаївни.
Так, доказами підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді.
Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08.
Крім того, надання правової допомоги без укладання договору про надання правової допомоги в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, крім випадків, передбачених у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Поки адвокатська діяльність у встановленому законом порядку не припинена, укладання договору про надання правової допомоги слід вважати передбаченим законом професійним обов'язком адвоката. Правова позиція викладена у постанові Великою палатою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 4 Господарського процесуального кодексу України та статті 7, 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.08.2018 року у справі № 805/4297/17-а).
Таким чином, особою, яка підписала та подала до суду заяву, належним чином не підтверджено своїх повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача та не надано відповідних на це документів.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, оскільки заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на її підписання від імені та в інтересах позивача, суддя приходить до висновку про повернення наведеної заяви, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Крім того, слід зауважити, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 43, 175, 185, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - вважати неподаною та повернути суб'єкту звернення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя :