Справа № 755/21832/24
№ 1-кс/755/3950/24
"13" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, з середньою освітою, працюючого неофіційно будівельником, одруженому, маючого на утриманні двох дітей 2016 р.н. та зі слів 2008 р.н., зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040004133 від 11.12.2024 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої етапі 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому, на підставі відповідних Указів Президента України, неодноразово продовжувався та станом на 12.12.2024 року являється діючим.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.12.2024 року, близько 05 години, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 1, проходячи на вулиці, побачив поруч із відділенням AT «КредоБанк» генератор «Endress ESE 6000 BS ES», серійний номер 240212/00415», який був не защіпнутий, тобто перебував у вільному доступі та у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не стежить, заволодів даним генератором «Endress ESE 6000 BS ES», серійний номер 240212/00415», який належить AT «КредоБанк», балансова вартість якого становить 9 620 гривень.
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, що направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , утримуючи перелічене вище майно при собі, непомітно покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду AT «КредоБанк» на загальну суму 9 620 гривень.
Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
11 грудня 2024 року о 20 годині 05 хвилин (час фактичного затримання 16 годин 00 хвилин 11.12.2024 року) ОСОБА_5 було затримано в порядку ч. 1 ст. 208 КК України.
12 грудня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця події від 11.12.2024 року; протоколом огляду відеозаписів від 12.12.2024 року, на яких зображено, як особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_5 , закладає до ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» генератор «Endress ESE 6000 BS ES», серійний номер 240212/00415»; протоколом особистого обшуку затриманої особи від 11.12.2024 року, в ході якого, вилучено особисті речі ОСОБА_5 , а саме: грошові кошти, які останній отримав внаслідок закладення генератора; мобільний телефон та інші речі.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 К1ІК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено максимальне покарання позбавлення волі на строк до 8 (восьми) років, а також, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваний, маючи в розпорядженні відомості потерпілих, а також свідків, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований і власні матеріальні потреби задовольняє шляхом вчинення кримінальних правопорушень.
Також, необхідно врахувати обставини, передбачені от. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, майновий стан, репутацію, вік та стан здоров'я.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, з підстав, наведених у ньому, зазначивши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою покращення свого майнового стану, зокрема, деякі зі свідків, є знайомими підозрюваного, а тому, останній може на них впливати, а також, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. З огляду на особу підозрюваного ОСОБА_5 , стан його здоров'я та наведені вище ризики, необхідно застосувати відносно останнього саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні прохав задовольнити клопотання частково, оскільки його підзахисний одружений, має на утриманні дитину, працює, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зокрема, викрадене майно повернуте, і перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, ОСОБА_5 не зможе працювати та утримувати свою сім'ю, а переховуватися він наміру не має і впливати на свідків не зможе, оскільки вони є незнайомі йому, а тому, прохав застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, зазначивши, що він проживає у м. Києві з матір'ю, дружиною та донькою, працює на будівництві і йому необхідно забезпечувати свою родину, а тому, прохав застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Поряд з цим, положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Заслухавши думки прокурора, захисника та підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також, на конкретні обставини кримінального провадження.
Однак, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що неофіційно працює, має місце реєстрації та проживання у м. Києві, раніше не судимий, одружений, має дитину, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.
Керуючись, ст. ст. 3, 176-178, 181, 184, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,без дозволу слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до місць укриття чи бомбосховища, у межах строку досудового розслідування, а саме до 08 лютого 2025 року включно.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, крім працевлаштування; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: