Справа №:755/7582/24
Провадження №: 2/755/5020/24
"17" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 22 776,27 грн, що складається із заборгованості за кредитним договором від 13 листопада 2020 року
№ 6745060294 в розмірі 19 394,93 грн та заборгованості за договором позики від 09 серпня 2023 року № 76743279 у розмірі 3 381,34 грн та судові витрати в розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6745060924. Договір, паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів, розміщені на сайті ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», з якими позичальник ознайомився до укладення договору, та до яких позичальник приєднався підписавши договір, складають кредитний договір. На підставі договору відступлення прав вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2016, укладеного між ТОВ'ФК «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк»), ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передало право вимоги до боржника. При цьому, сторони погодили, що ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» має право щоденно передавати (відступати) АТ «Таскомбанк» свої права вимоги до позичальників, а АТ «Таскомбанк» зобов'язане набувати права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги. 02 грудня між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/7-Ф, відповідно до умов якого, згідно додатку № 1 до договору, право грошової вимоги за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060294, укладеним між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060294 у розмірі 19 394,93 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 13 004,12 грн, сума заборгованості за відсотками - 1,44 грн, загальна заборгованість по комісії - 6 389,37 грн, штраф/пеня - 0 грн.
Також 09 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 76743279. Договір укладено в електронній формі, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором. 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики від 09 серпня
2023 року № 76743279, укладеним між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики від
09 серпня 2023 року № 76743279 у розмірі 3 381,34 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 14 600,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 42 340,00 грн.
На підставі вказаного просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060924 у розмірі 19 394,93 грн та заборгованість договором позики від 09 серпня 2023 року № 76743279 у розмірі 3 381,34 грн, що разом складає 22 776,27 грн.
Додатково наголошує, що всі нарахування заборгованості за кредитним договором від
13 листопада 2020 року № 6745060924 та договором позики від 09 серпня 2023 року № 76743279 здійснювалися первісними кредиторами до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови договору позики та кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 травня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Разом з позовом від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача та про згоду на ухвалення заочного рішення.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками відповідач отримав особисто 13 червня 2024 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Судом встановлено, що 13 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень». Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з умовами внутрішніх правил надання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень», які розміщені на веб-сайті www.kreditmarket.ua, та надав згоду ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень» на використання під час укладення з ним правочинів щодо надання кредиту власноручного підпису уповноваженої особи ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень» та/або цифрового підпису, та/або аналога власноручного підпису уповноваженої особи ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень», та відтиску печатки, які відтворені засобами копіювання, та зразок розміщений в Правилах, а також приєднується до Договору про спосіб підписання договорів, який розміщений на веб-сайті www.kreditmarket.ua. Вказана анкета-заява містить персональні дані та особистий підпис ОСОБА_1
13 листопада 2020 року ОСОБА_1 власноручним підписом підписав Паспорт кредиту від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» № 5060924. Сторони визначили такі основні умови кредитування: тип кредиту - кредит, сума - 16 383,00 грн, строк кредиту - 24 місяці, процентна ставка при наданні кредиту - 0,00 %, 25 грн на міс., щомісячні проценти - 3,00 %, тип процентної ставки - фіксована, реальна річна процентна ставка - 39,91 %, загальні витрати за кредитом - 7 974,17 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 23 757,17 грн. Розділ 6 відображає погоджений сторонами порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).
Також 13 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» підписано кредитний договір № 6745060924, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі 16 383,00 грн на строк 24 місяці, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 5060924, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно із пунктом 1.4 кредитного договору, підписавши цей договір, позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми за наступними реквізитами: сума 15 753,00 грн - отримувач: ТОВ «Дієса» , код ЄДРПОУ 36483471, призначення: 29229, 3514108877 ІПН, КД 6745060924, сп. За тов. р/ф С229-00046534 від 13/11/2020 в т.ч.
ПДВ 2630,5 грн., ОСОБА_1 .
Згідно пункту 2.1 кредитного договору, всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» редакція від 04 травня 2020 року, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір.
Цей договір, Паспорт кредиту № 5060924 та в Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» редакція від 04 травня 2020 року складають єдиний кредитний договір, Позичальник, підписавши цей договір, підтверджує, що свій примірник цього договору він отримав (пункт 2.2 кредитного договору).
До матеріалів справи долучено повідомлення про відступлення прав вимоги від 13 листопада 2020 року, підписане власноручним підписом ОСОБА_1 , відповідно до якого позичальника повідомили, що права вимоги за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060924 будуть відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2016. Про факт відступлення прав вимоги позичальника буде повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення на номер мобільного телефону.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 кредитний договір від 13 листопада 2020 року № 6745060924, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір оформлений сторонами в письмовій формі.
Відповідачем не спростовано факту укладення кредитного договору від 13 листопада 2020 року № 6745060924.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060924 станом на 02 грудня 2022 року (до 31 березня 2024 року розрахунок не змінено) загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 19 394,93 грн, з яких: 13 004,12 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 1,44 грн - залишок заборгованості за відсотками, 6 389,37 грн - залишок заборгованості за комісією.
Також судом встановлено, що 09 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76743279 (далі - договір позики).
Згідно із пунктом 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до пункту
20 Договору позики цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов даного Договору позики ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надає кредит у розмірі 2 000,00 грн строком на
14 днів, процентна ставка ( базова) - 2,5 % (фіксована), відсотки за користуванням кредитом в розрахунку 0,01 % на добу (знижена процентна ставка), процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % за день (не застосовується в період карантину), пеня - 2,70 % в день (не застосовується в період карантину), орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3,71 %, орієнтовна загальна вартість позики - 2 002,80 грн. Дата надання позики - 09 серпня 2023 року, дата повернення позики (останній день) - 23 серпня 2023 року.
Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (пункт 5.1.)
Додаток № 1 до договору позики від 09 серпня 2023 року № 776743279 містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Як встановлено судом, договір позики від 09 серпня 2023 року № 776743279 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, а саме з боку позивача за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки позивача, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідачем не спростовано факту укладення договору позики від 09 серпня 2023 року
№ 776743279.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики від 09 серпня 2023 року
№ 776743279 станом на 25 січня 2024 року (до 31 березня 2024 року розрахунок не змінено) загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 3 381,34 грн, з яких: 2 000,00 грн - залишок заборгованості за основним боргом, 1 381,34 грн - залишок заборгованості за відсотками.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
За нормою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно із статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від
23 вересня 2015 року у справі № 6-979ц15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку щодо погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
З матеріалів справи судом встановлено таке.
В матеріалах справи міститься договір про відступлення прав вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2016, укладений між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», на підставі якого первісний кредитор (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредит набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором (пункт 2.1.).
Відповідно до пункту 2.2 вказаного вище договору, сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої права вимоги до Позичальника, а Новий кредитор зобов'язаний набути такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників.
Згідно з пунктом 9.2 вказаного вище договору, цей договір діє протягом 1 календарного року, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язано за договором.
Пунктом 9.4 вказаного вище договору передбачено, що у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, жодна із сторін не ініціювала його розірвання договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.
Належними та допустимими доказами відступлення права вимоги є докази, які підтверджують належність виконання правонаступником своїх фінансових зобов'язань за договором відступлення прав вимоги, у зв'язку з чим перехід прав та обов'язків до правонаступника можуть підтверджувати відповідні первинні документи щодо повної оплати відступлення права вимоги (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №910/16109/14).
Таким чином, договір про відступлення права вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2016 містить положення про те, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників (п. 2.2 договору). Однак, суд бере до уваги, що до матеріалів справи не додано відповідного реєстру про передання ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» права вимоги за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060924, який повинен містити ціну договору та розмір заборгованості позичальника, а також відповідати вимогам, зазначеним в
п. 2.3 договору про відступлення права вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2016.
Разом із тим, матеріали справи не містять повідомлення боржника ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060924 передачу персональних даних боржника та надання йому інформації про фактора, що обумовлено частиною першою статті 18 Закону України «Про споживче кредитування».
Долучене до матеріалів справи повідомлення про відступлення прав вимоги від 13 листопада 2020 року містить інформацію про те, що права вимоги за кредитним договором від 13 листопада
2020 року № 6745060924 будуть відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2016, а про факт відступлення прав вимоги позичальника буде повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення на номер мобільного телефону. Тобто, позичальника повідомили про імовірне відступлення прав вимоги за договором, а не про подію, яка уже мала місце.
Також судом встановлено, що 02 грудня 2022 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/7-Ф, у відповідності до умов якого, згідно з яким фактор (ТОВ «ФК ЄАПБ») зобов'язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимоги, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною цього договору.
Слід зазначати, що позивачем не у повному обсязі надано договір факторингу № НІ/11/7-Ф від 02 грудня 2022 року. Зокрема, договір містить 13 пунктів, в останньому пункті вказано реквізити сторін договору, проте поданий суду договір факторингу не містить пунктів 4-11.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу від
02 грудня 2022 року № НІ/11/7-Ф, Клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимоги кількістю 7276, після чого, з урахуванням пункту 2.1 Договору факторингу від 02 грудня 2022 року№ НІ/11/7-Ф, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги боргу від позичальників і фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів. Загальна сума заборгованості складає ______(суму не вказано).
До договору факторингу долучено витяг з Реєстру прав вимоги до договору факторингу
№ НІ/11/7-Ф від 02 грудня 2022 року, в якому наведені дані щодо боржника ОСОБА_1 та сума заборгованості за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 674506924, у розмірі
19 394,93 грн, з яких сума основного боргу 13 004,12 грн, заборгованість за відсотками 1,44 грн, загальна заборгованість по комісії 6 389,37 грн.
Матеріали справи також не містять повідомлення боржника ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060924 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», передачу персональних даних боржника та надання йому інформації про фактора, що обумовлено частиною першою статті 18 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт набуття права вимоги за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 674506924, у розмірі 19 394,93 грн, укладеним між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 .
З матеріалів справи судом також встановлено таке.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення прав грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору факторингу.
Згідно із пунктом 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому- передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (копії Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу додається).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25 січня 2024 року № 14 за договором факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 у розмірі 3 381,34 грн, з яких: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 381,31 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею.
25 січня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників від 25 січня 2024 року за договором факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21.
Разом із тим, матеріали справи не містять повідомлення боржника ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за договором позики від 09 серпня 2023 року № 76743279, передачу персональних даних боржника та надання йому інформації про фактора, що обумовлено частиною першою статті 18 Закону України «Про споживче кредитування».
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060924, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», на суму 19 394,93 грн, з яких: 13 004,12 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 1,44 грн - заборгованість за відсотками, 6 389,37 грн - заборгованість за комісією.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань з повернення грошових коштів за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060924 утворилась заборгованість у розмірі 19 394,93 грн, з яких 13 004,12 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 1,44 грн - заборгованість за відсотками, 6 389,37 грн - заборгованість за комісією.
Також позивач зазначає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики від 09 серпня 2023 року № 76743279, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на суму 3 381,34 грн, з яких 2 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 1 381,34 грн - заборгованість за відсотками.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань з повернення грошових коштів за договором позики від 09 серпня 2023 року № 76743279 утворилась заборгованість у розмірі 3 381,34 грн, з яких 2 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 1 381,34 грн - заборгованість за відсотками.
Однак, суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року
№ 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі ОСОБА_1 згідно договору позики від 09 серпня 2023 року № 76743279, укладеного з ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перераховано грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем по справі.
Стосовно кредитного договору від 13 листопада 2020 року № 6745060924 слід зазначити також таке.
Оскільки особливістю укладеного кредитного договору є те, що отримувачем кредитних коштів є не позичальник, а третя особа (в цій справі - особа, яка мала за плату надати послуги відповідачу, а саме ТОВ «Дісса», код ЄДРПОУ 36483471), тому виписки з банківських рахунків позичальника не можуть бути належним та допустимим доказом видачі кредитних коштів, оскільки на рахунок позичальника кошти не надходили.
Тому позивач як кредитор та особа, яка вимагає повернення кредитних коштів, повинен був надати докази перерахування кредитних коштів на рахунок ТОВ «Дісса», код ЄДРПОУ 36483471, відкритий в іншому банку, а саме платіжне доручення про здійснення банківського переказу на відповідний рахунок.
Відтак позивач не надав належних та допустимих доказів щодо виконання кредитором обов'язку з надання кредитних коштів шляхом їх перерахування на рахунок ТОВ «Дісса», код ЄДРПОУ 36483471, а також доказів щодо наявності у відповідача ОСОБА_1 на момент пред'явлення позову непогашеної (несписаної) заборгованості перед кредитором.
Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач у позові не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Отже, позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 та ТОВ «Дісса», код ЄДРПОУ 36483471, як це передбачено умовами кредитного договору від 13 листопада 2020 року № 6745060924.
За вказаних обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 13 листопада 2020 року № 6745060924, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», а також заборгованості за договором позики від 09 серпня 2023 року № 76743279, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
У свою чергу, слід зазначити, що обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до вимог частини третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті
79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Частинами першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. При цьому, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року по справі 755/18920/18.
Отже, додані до позовної заяви роздруковані розрахунки заборгованості за договорами не є належним доказом надання відповідачеві кредитних коштів, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13 травня 2020 року по справі №219/1704/17.
За вказаних обставин, а саме у зв'язку з недоведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов вищенаведених договорів, фактичного користування відповідачем кредитними коштами, а також факту передачі прав вимоги за кредитним договором від 13 листопада 2020 року № 6745060924, підстави для стягнення на користь позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у заявленому в позові розмірі відсутні.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що надані позивачем витяги з Реєстру боржників до договорів факторингу не містять підпису сторін фактору та клієнта, які би підтверджували дійсність переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договорами. Безпосередньо реєстрів боржників до договорів факторингу, з якого вбачалося би право вимоги за кредитними договорами, позивачем надано не було.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 12 квітня 2024 року № 66232 про оплату судового збору на суму 3 028,00 грн.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України у зв'язку відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 517, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 49, 81, 89 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду виготовлено 17 грудня 2024 року.
Суддя О.О. Хромова