Справа № 755/16751/24
Провадження №: 3-зв/755/10/24
"12" грудня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М.., розглянувши заяву адвоката Гармаш М.Ю. про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124.КУпАП,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва (головуючий суддя Омельян І.М.) перебуває справа про адміністративне правопорушення №755/16751/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124.КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гармаш М.Ю. звернувся до суду із заявою про відвід судді Омельян І.М., мотивуючи її тим, що в провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно останнього. В судовому засіданні, яке було призначене на 05.12.2024 року, ним в інтересах ОСОБА_1 було заявлено клопотання про виклик для участі у розгляді справи співробітників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, які складали протокол. Крім того, матеріали справи містять направлення від 06.09.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був направлений працівниками поліції до закладу охорони здоров'я «КМНКЛ «Соціотерапія», проте, матеріали справи не містять висновку медичного закладу про перебування останнього у стані сп'яніння, що вказує на відсутність складу правопорушення. Зокрема, захист вказував на недопустимість пояснень свідків, а також на те, що при складанні протоколу ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки.
Однак, не зважаючи на вищевикладене суддею Омельян І.М. клопотання було безпідставно залишено без задоволення, таким чином, існують об'єктивні підстави для виникнення сумнівів у неупередженості судді Омельян І.М. під час розгляду справи № 755/16751/24.
ОСОБА_1 підтримав думку представника - адвоката Гармаш М.Ю.
Особа, якій заявлено відвід - суддя Омельян І.М. у судове засідання не з'явилася, про розгляд заяви повідомлено, пояснень від неї не надходило.
Вивчивши матеріали поданої до суду заяви про відвід судді Омельян І.М. приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід у справах про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено уст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії», тощо), важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді Омельян І.М. не встановлені, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді.
Враховуючи наведене, у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти, викладені у заяві адвоката Гармаш М.Ю, а тому заява про відвід судді Омельян І.М. задоволенню не підлягає.
Зокрема, статтею 287 КУпАП передбачено право оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 8, 9 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 283, 294 КУпАП, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суддя -
У задоволенні заяви адвоката Гармаш М.Ю. про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124.КУпАП - відмовити.
Копію постанови направити заявнику та направити для відома судді Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя