Справа №:755/5947/24
Провадження №: 2-о/755/271/24
"03" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
за участю присяжних - Алахвердієва Ш.І., Бакало В.М.
при секретарі - Яхно П.А.
за участю: заявника - ОСОБА_1
представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Парсентьєвої О.М.
представника заінтересованої особи Дніпровської районної в м. Києві державної
адміністрації - Березанського В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання фізичної особи - ОСОБА_2 , недієздатним та призначення опікуна В С Т А Н О В И В:
Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд:
1)визнати його брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця м. Києва, недієздатним;
2)встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця м. Києва, опіку та призначити опікуном його брата, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої заявлені вимоги заявник обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є його рідним братом, який є інвалідом ІІ групи у зв'язку із загальним захворюванням. ОСОБА_2 має діагноз - хронічний психічний розлад. Протягом останніх років його хвороба загострилася та проявляється у порушенні обмеження самообслуговування, побудови реальних планів відносно оточуючих та рідних, а також побутових питань, обмеження здатності контролювати свою поведінку. Оскільки психічне захворювання, яким страждає ОСОБА_2 має хронічний розлад - він не в змозі розуміти значення своїх дій та керувати ними, що унеможливлює вирішення заявником ряду юридичних та побутових питань. Таким чином. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 страждає психічним захворюванням, не усвідомлює значення своїх дій та не може ними керувати, не може правильно орієнтуватись та оцінювати прості життєві ситуації, не здатний захищати свої права, потребує постійного стороннього догляду, відтак потребує опіки, внаслідок визнання його недієздатним. При цьому, інших осіб, які б могли бути опікунами немає, оскільки батько помер, а матір має захворювання та в силу стану здоров'я не може опікуватися ним.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.04.2024 відкрито провадження у цій цивільній справі та призначено її розгляд проводити у порядку окремого провадження судом у складі одного судді і двох присяжних у судовому засіданні; доручено Лівобережному київському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначення адвоката Солодкому Олексію Богдановичу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цивільній справі № 755/5947/24.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.04.2024 у даній цивільній справі призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України»; провадження по справі до отримання висновку експертизи зупинено.
19.06.2024 до суду з Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло подання органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над його братом ОСОБА_2 .
21.08.2024 з Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» до суду надійшли матеріали цивільної справи № 755/5947/24 з висновком судово-психіатричного експерта № 874 від 18.07.2024 відносно ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва 30.08.2024 поновлено провадження у справі.
10.10.2024 до суду від представника заінтересованої особи Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації - Березанського В.І. надійшла заява про долучення доказів.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав подану заяву та просив її задовольнити. Зазначив, що брат не розуміє того, що відбувається навколо. Так, місяць тому брат пішов з дому в капцях та футболці, а знайшли його на Палаці Спорту. Після чого викликали швидку, госпіталізували та йому стало трошки краще. Брат не пристосований до життя, а його вчинки неадекватні. Їх матір має інвалідність, пересувається на інвалідному візку, а батько помер в 2017 році, тому крім нього, більше не має кому здійснювати догляд за братом.
Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Березанський В.І. не заперечував проти вимог заяви та вказав, що особисто відвідував квартиру, складав акт обстеження житлово-побутових умов, спілкувався з матір'ю заявника та вона дійсно хвора, погано пересувається, а інших родичів які б могли опікуватися ОСОБА_2 , немає.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Парсентьєва О.М. у судовому засіданні зазначила, що з огляду на висновок експертизи, не заперечує проти задоволення вимог заяви. Також вказала, що заявник вже здійснює догляд за хворим братом, а тому призначення його опікуном буде відповідати інтересам ОСОБА_2 , який за висновком судово-психіатричної експертизи не розуміє значення своїх дій.
Суд, вислухавши пояснення заявника та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.
Як убачається з матеріалів справи, заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Києва, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 13-14).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братами, що підтверджується їх свідоцтвами про народження (а.с. 26).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 16-17).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має другу групу інвалідності строком до 01.01.2025 та має пенсію по інвалідності (а.с. 27-28, 31).
Статтею 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 874, складеного судовим експертом Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» Дзюбою М.П., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки хронічного стійкого психічного захворювання у вигляді Шизофренії, параноїдної форми, безперервний тип перебіг з апатико-дисоціативним дефектом, стійкий галюцинаторно-параноїдний синдром (згідно МКХ-10: F20.00) та за станом здоров'я не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 73-79).
Таким чином, з огляду на наданий висновок експертизи убачається, що дійсно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати останнього недієздатним.
Відповідно до ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України, так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
Отже призначення опікуна недієздатній особі, на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначений гл. 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88 (далі - Правила).
Згідно з ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
За вимог ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Статтею 56 ЦК України встановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 58 ЦК України визначено коло осіб над якими встановлюється опіка, зокрема у ній зазначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Як передбачено ч. 5 статті 63 ЦК України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів або піклувальників.
Відповідно до норм ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Заявляючи вимоги про визнання фізичної особи недієздатною, заявник просить призначити себе опікуном над його рідним братом, оскільки матір в силу стану здоров'я не може бути опікуном, а інших родичів немає.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 та бажає стати опікуном для свого рідного брата, який внаслідок захворювання, позбавлений можливості піклуватися про себе. Заявник має фізичну та матеріальну можливість опіки над своїм братом.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 255951 та пенсійного посвідчення, ОСОБА_3 має другу групу інвалідності та є пенсіонером за віком (а.с. 21, 24).
Батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 25).
Згідно наданих до суду довідок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протипоказань до виконання обов'язків опікуна за станом здоров'я немає, до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 84-88).
Частиною 1 ст. 60 ЦК України передбачено встановлення судом опіки над фізичною особою у випадку визнання її недієздатною і призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до Подання органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 18.06.2024 № 49-78 «Про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над його братом ОСОБА_2 » орган опіки та піклування, вважає за доцільне: призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над його братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі визнання останнього рішенням Дніпровського районного суду міста Києва недієздатною особою (а.с. 66-67).
Згідно з ч. 4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
При вирішенні питання щодо призначення опікуна, суд враховує, що ОСОБА_1 є рідним братом недієздатної особи - ОСОБА_2 та він не має медичних протипоказань для здійснення повноважень опікуна, має фізичну та матеріальну можливість опікуватися над рідним братом. Також суд ураховує, що матір ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у силу стану здоров'я не має можливості виконувати функцій опікуна.
Правилами ст. 41 ЦК України передбачені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання фізичної особи - ОСОБА_2 , недієздатним та призначення опікуна підлягає задоволенню в повному обсязі.
В силу положень ч.5 та ч.6 ст. 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
При ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (ч.7 ст. 294 ЦПК України).
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 39, 55, 58, 60, 62, 63 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 295-300, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (бул. І.Котляревського, 1/1, м. Київ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 ), про визнання фізичної особи - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), недієздатним та призначення опікуна - задовольнити.
Визнати недієздатним громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити строк дії рішення щодо визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним тривалістю в два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.
Призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 11.12.2024.
Суддя:
Присяжні: 1)
2)