Номер провадження 4-с/754/124/24
Справа № 754/11129/23
Іменем України
17 грудня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
за участю секретаря судового засідання Рябенка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на дії заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зленко Оксани Василівни, -
Представник скаржника КП «Київтеплоенерго» звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зленко О.В. та просить:
- визнати неправомірними дії заступника начальника Деснянського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) в частині винесення в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.11.2024;
- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.11.2024, винесену заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зленко О.В. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
В обґрунтування вимог скарги зазначено, що 23.10.2023 Деснянським районним судом м. Києва прийнято рішення по справі № 754/11129/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 804,20 грн. На виконання вказаного рішення заявник звернувся до Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження. Внаслідок зазначеного, 04.10.2024 заступником начальника органу ДВС Зленко О.В винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа у справі №754/11129/23. Однак, 08.11.2024 на електронний кабінет в ЄСІТС КП «Київтеплоенерго» надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче проваження», згідно з актового запису про смерть №9020 від 02.07.2001 боржник помер. КП «Київтеплоенерго» вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 06.11.2024 заступника начальника органу ДВС Зленко О.В є неправомірною, оскільки виконавцем не встановлено коло спадкоємців після смерті боржника, які є потенційними правонаступниками в межах виконавчого провадження НОМЕР_2, враховуючи наявність боргу і не виконане судове рішення, та такою, що підлягає скасуванню, а відтак скаржник вимушений звернутись до суду із зазначеною скаргою.
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 02.12.2024 постановлено прийняти скаргу до розгляду та призначено судове засідання.
У зв'язку з неявкою учасників справи, розгляд скарги здійснюється за їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи, при цьому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги та її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.10.2023 року по справі №754/11129/23 позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено повністю.
На виконання зазначеного рішення, Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №754/11129/23 від 08.02.2024.
04.10.2024 заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зленко О.В. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
06.11.2024 заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зленко О.В. від виконавче провадження № НОМЕР_1 було закінчено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку зі смертю боржника.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається із копії постанови про закінчення виконавчого провадження, підставою для його закінчення став актовий запис про смерть №9020, про те, що боржник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пунктом 5 статті 1219 ЦК України унормовано, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, а саме: права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Смерть однієї із сторін зобов'язання за загальним правилом не тягне за собою припинення зобов'язання. Згідно із ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
Частиною 1 статті 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
У постанові від 23.01.2019 у справі №2-2696 Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони виконавчого провадження - боржника його правонаступником підлягають задоволенню на підставі статті 378 ЦПК України 2004 року та частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час розгляду подання.
Згідно із вимог п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
У відповідності до п.12 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Пунктом 13 даного розділу вказаної Інструкції передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 2 статті 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виниклі правовідносини не є особистими, що не допускають правонаступництва. За таких обставин дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є неправомірними, оскільки ним не виконано обов'язків щодо встановлення кола спадкоємців померлого боржника, а постанова є такою, що підлягає скасуванню.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог скаржника щодо неправомірності дій заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зленко О.В при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, а відтак до задоволення вимог скарги.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на дії заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зленко Оксани Василівни - задовольнити.
Визнати неправомірними дії заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зленко Оксани Василівни в частині винесення в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.11.2024 року.
Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.11.2024, винесену заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зленко Оксаною Василівною в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 17.12.2024.
Суддя О.Б.Саламон