Номер провадження 3/754/6221/24
Справа №754/16939/24
Іменем України
16 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В., за участю особи, розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, -
15.11.2024 близько 19 год. 20 хв., за адресою м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В, курив електронну сигарету в забороненому місці, а саме: криша ТРЦ «Проспект», чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
В судове засідання 17.12.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За приписами ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо повідомлення особи про судове засідання ОСОБА_1 сповіщено про час, дату і місце розгляду справи в передбачений і дозволений спосіб, про що підтверджують повідомлення про направлення судової повістки-повідомлення.
З метою недопущення порушення розумних строків, затягування справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 175-1 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 по наявних матеріалах справи.
Враховуючи положення ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ст. 175-1 КУпАП, а також принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів справи оскільки в змозі всебічно, повно та об'єктивно встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, зі складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №585568 вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений з протоколом, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, також повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто Деснянським районним судом м. Києва, на розгляд якої ОСОБА_1 буде викликано, про що в протоколі зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак з дослідженого відеозапису долученого до протколу не вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснювались права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 175-1 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з таких підстав.
За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 278 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Частиною 1 статті 175-1 передбачена відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ст. 175-1 ч.1 КУпАП, в ньому не міститься інформації що адреса за якою відбулась подія відноситься до місця де вчинення вказаної дії заборонено законом, чи рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради
Крім того, в протоколі не зазначені свідки події, відсутні їх письмові пояснення.
Відсутні будь-які інші докази вчинення адміністративного правопорушення. Долучений до протоколу відеозапис не містить фіксації дій зазначених у протоколі.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити правовий статус неповнолітніх в Україні визначається Конституцією України, а саме стаття 52 проголошує, що діти рівні у своїх прав незалежно від походження. А також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.
Згідно положень 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших Законів України.
Стаття 13 КУпАП містить лише визначення віку неповнолітніх осіб, які вчинили адміністративне правопорушення та підлягають адміністративній відповідальності із застосуванням заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП.
Статтею 27 КУпАП встановлено, що інтереси неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Також,статтею 1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» покладає здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей, зокрема, на Службу у справах дітей районних державних адміністрацій та кримінальну поліцію у справах дітей відділу поліції, діяльність яких здійснюється на принципах законності, застосування переважно методів виховання і переконання, що передбачають вжиття примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу на поведінку дітей, неприпустимості приниження честі і гідності дітей, жорстокого поводження з ними, тощо.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на викладене, враховуючи, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не встановлено особливості провадження у справ про адміністративні правопорушення щодо неповнолітніх, з метою розгляду даної справи відповідно до засад статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя вважає за необхідне застосувати в даному випадку аналогію закону щодо порядку кримінального провадження відносно неповнолітніх.
Згідно частини другої статті 484 КПК України орган, який здійснює провадження щодо неповнолітнього зобов'язаний здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
Отже, аналізуючи вищевказане, вбачається, що при складанні протоколів порушено право на захист ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки складений протокол відносно неповнолітньої особи за відсутністю законного представника чи захисника.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 175-1 ч.1 КУпАП щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 283, 284,294 КУпАП, -
Провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення в Київський апеляційний суд.
Суддя У.В.Скляренко