ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10550/24
провадження № 1-кп/753/1580/24
"17" грудня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12024100100001399 від 05.04.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Державінськ
Тургайської області, Казахстан, громадянина України, який
зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 29 травня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024100100001399 від 05.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 17.01.2024, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, за невстановлених обставин, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини.
Так, 17 січня 2024 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, особа, яка надала згоду на участь у проведенні оперативної закупки психотропної речовини, обрала собі анкетні дані « ОСОБА_7 » та щодо якої застосовано заходи безпеки, під час телефонної розмови із ОСОБА_6 узгодили умови придбання у нього психотропної речовини, обіг якої обмежений - амфетамін, попередньо обумовивши місце зустрічі за адресою: АДРЕСА_2.
У подальшому, 17.01.2024, приблизно о 11 годині 20 хвилин, ОСОБА_6 прибув до попередньо обумовленого місця зустрічі з « ОСОБА_7 », де зустрівшись із останньою, передав їй, тобто незаконно збув, психотропну речовину, обіг якої обмежений - амфетамін, масою 0,721 г, отримавши від « ОСОБА_7 » грошові кошти в сумі 1 200 грн.
Після цього, 17.01.2024, у період часу з 11 години 40 хвилин до 11 години 50 хвилин, перебуваючи на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Є. Чавдар, 8, « ОСОБА_7 » добровільно видала для вилучення працівникам правоохоронного органу полімерний зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежений - амфетамін, масою 0,721 г, яку попередньо останній незаконно збув ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Крім того, встановлено, що не пізніше 05.04.2024 за невстановлених органом досудового розслідування обставин у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на придбання та незаконне зберігання без мети збуту психотропної речовини, обіг якої заборонено - ПМА (параметоксіамфетамін).
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 у невстановлені під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше 05.04.2024, за невстановлених обставин, діючи умисно, незаконно придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи психотропну речовину, після чого почав її зберігати за місцем свого проживання без мети збуту.
У подальшому, 05.04.2024, з 12 години 46 хвилин до 15 години 40 хвилин, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої заборонено - ПМА (параметоксіамфетамін), масою 0,183 г, яку ОСОБА_6 незаконно зберігав без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 17 січня 2024 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, узгодив із « ОСОБА_7 » умови придбання у нього психотропної речовини, обіг якої обмежений - амфетамін, попередньо обумовивши місце зустрічі за адресою: АДРЕСА_2. Того ж дня, приблизно о 11 годині 20 хвилин, прибув до попередньо обумовленого місця зустрічі з « ОСОБА_7 », де зустрівшись із останньою, передав їй, тобто незаконно збув, психотропну речовину, обіг якої обмежений - амфетамін, масою 0,721 г, отримавши від « ОСОБА_7 » грошові кошти в сумі 1 200 грн. Крім того, 05.04.2024, з 12 години 46 хвилин до 15 години 40 хвилин, в ході проведення обшуку за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої заборонено - ПМА (параметоксіамфетамін), масою 0,183 г, яку він незаконно зберігав без мети збуту. Про вчинене щиро шкодує.
Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.
Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та кримінального проступку, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину), особу обвинуваченого, а саме: зрілого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працевлаштований, з вищою освітою, раніше не судимого, має постійне місце проживання та сім'ю.
Обставинами, які пом'якшують покарання, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Разом з тим, суд, оцінюючи дані про особу обвинуваченого, який є особою зрілого віку, раніше не судимий, з урахуванням того, що має постійне місце проживання, сім'ю та працевлаштований, а отже відсутності його потенційної небезпечності для суспільства, не вбачає, що останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства, не є небезпечним для суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання, тому суд вважає можливим застосування положень статей 75, 76 КК України, у зв'язку з чим до останнього також не може бути застосовано додаткове покарання у виді конфіскації майна.
У судових дебатах сторона обвинувачення вважала можливим з урахуванням даних про особу обвинуваченого, застосувати при призначенні покарання положення статей 75, 76 КК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2024 року обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із альтернативно визначеним запобіжний заходом у вигляді застави, що діяв і під час судового розгляду. 08.04.2024 обвинуваченого ОСОБА_6 було звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі 121 120 грн. що підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_8 .
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання щодо долі речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням положень ппю б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України щодо переведення покарань в один вид, остаточно ОСОБА_6 визначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення, із розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день попереднього ув'язнення, з 05.04.2024 до 08.04.2024 включно.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2024 року обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із альтернативно визначеним запобіжний заходом у вигляді застави, що діяв і під час судового розгляду. 08.04.2024 обвинуваченого ОСОБА_6 було звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі 121 120 грн. що підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_8 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у провадженні за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, висновок експерта від 23.01.2024 № СЕ-19/111-24/3840-НЗПРАП, у розмірі 3 029,12 грн; судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, висновок експерта від 06.04.2024 № СЕ-19/111-24/21705-НЗПРАП, у розмірі 1 135,92 грн; судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, висновок експерта від 18.04.2024 № СЕ-19/111-24/21893-НЗПРАП, у розмірі 3 029,12 грн.
Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме: психотропні речовини (амфетамін, масою 0,035 та 0,271 г, ПМА, масою 0,183 г), передані на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 470/shev_nark/2024/133010/1), знищити; мобільний телефон темного кольору із розбитою задньою панелю в чохлі чорного кольору марки «Iphone XS Plus» та мобільний телефон білого кольору в чохлі чорного кольору марки «Xiomi» моделі «Redmi 6A», повернути обвинуваченому як власнику за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_9