ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24224/24
провадження № 1-кс/753/3439/24
"11" грудня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024100020004851 відомості до ЄРДР внесені 09.12.2024 за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта неповна вища, не одружений, на утриманні має на утриманні малолітню дитину доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, не інвалід, не депутат, державні нагороди або пільги відсутні, раніше несудимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2
Старший слідчий СВ Дарницького УПГУНП в м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням погодженим з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий зазначив, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні незаконного придбання та зберіганні наркотичного засобу «канабіс», у великих розмірах, з метою подальшого збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується протоколами обшуку, допитів свідків, огляду, затримання підозрюваного, рапортом, висновком експерта, іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Також мають місце ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може вичинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має офіційного джерела доходу і метою вчинення інкримінованих дій було саме отримання прибутку; переховуватися від органів досудового розслідування або суду усвідомлюючи невідворотність покарання; незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища.
Захисник зазначив, що підозрюваний свою провину визнає, співпрацює із слідством, працював водієм не офіційно, має постійне місце проживання, мешкає із жінкою, сплачує аліменти на неповнолітню доньку, яка разом із матір'ю проживає у м. Києві, отже зазначене свідчить про низьку ймовірність ризиків втечі та вчинення іншого кримінального правопорушення. Щодо наявності впливу на свідків, то останній взагалі не обґрунтований. Таким чином до підозрюваного можна застосувати запобіжний захід не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією в спеціальній установі, в свою чергу клопотання не містить жодного доводу чому підозрюваному не можна обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не зазначив про це і прокурор в судовому засіданні.
Підозрюваний пояснив, що не мав наміру вчиняти кримінальне правопорушення, оскільки все життя чесно працював і ніколи не мав справи з будь якими наркотичними речовинами. Маючи на меті збільшити дохід підозрюваний шукав додатковий підробіток в мережі інтернет кур'єром, так як працює водієм і вже підробляв таким чином, розвозив квіти і натрапив на таке оголошення, проте не знав що необхідно розвозити, а коли отримав пакунки і здогадався що у них хотів відмовитися, проте замовник заборонив, а підозрюваний розгубився. Підозрюваний після затримання, розповів про ці обставини слідчому, запросив слідчих до власного житла, де показав що в нього ще є ці пакунки з речовино, яку необхідно було розвозити, наразі співпрацює із слідством і не має намір їхати, оскільки у м. Києві вже у нього є стале сімейне життя із жінкою з якою орендують квартиру у м. Києві. Крім того, у м. Києві проживає з матір'ю і маленька дитина підозрюваного, участь в утриманні якої приймає останній. Тому просив не обирати йому найсуворіший запобіжний захід, оскільки ризики заявлені у клопотанні не мають місця.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріли клопотання слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується протоколами обшуку, допитів свідків, огляду, затримання підозрюваного, рапортом, висновком експерта, іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (IlgarMammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Оцінюючи докази підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, поза розумним сумнівом є достатні підстави вважати, що остання є обґрунтованою.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40).
Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk проти Туреччини, § 34; Matznetter проти Австрії, § 9).
Відсутність роботи або сім'ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Sulaoja проти Естонії, § 64).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину згідно ч. 5 ст. 12 КК України. ОСОБА_4 раніше не судимий, не офіційно працює водієм, має науковий ступень «бакалавр», має місце проживання у м. Києві за договором оренди, проживає з жінкою, утримує малолітню доньку, по мірі можливостей допомагає батьками, в м. Києві проживає понад три роки, а отже має міцні соціальні зв'язки, що в свою чергу не спростовано прокурором.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що з огляду на репутацію підозрюваного, його поведінку після затримання та відношення до інкримінованих дій ризики зазначені у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є маловірогідними і необхідність в утриманні під вартою підозрюваного відсутня.
Ризик впливу на свідків прокурором не обґрунтовано, у зв'язку з чим слідчий суддя позбавлений можливостей надати йому оцінку.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювала точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено і навіть не зазначено про це і у самому клопотанні, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, зокрема цілодобовий домашній арешт, який на думку слідчого судді, буде дієвими для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків з мотивів щодо ризиків, які наведені вище.
Керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,
ст. ст. 177, 178, 181, 183,193-196, 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, який відраховувати з 09.12.2024 до 06.02.2025.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- за першим викликом прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури, суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному про те, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу СВ Дарницького УПГУНП в м. Києві, яка проводить досудове розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1