ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20729/24
провадження № 4-с/753/118/24
"10" грудня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сирбул О. Ф.
за участю секретаря Кушнір А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: Фонд гарантування вкладів України,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: Фонд гарантування вкладів України.
Вимоги скарги мотивовані тим, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2014 стягнуто з ОСОБА_1 на корить ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 1 195 560,89 грн. 03 серпня 2015 року державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2. 03 серпня 2015 року державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про накладення арешту на майно. 19 грудня 2016 року державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про повернення виконавчого документу. В подальшому ОСОБА_1 маючи намір відчужити майно, звернувся до натаріуса, який повідоми про наявний арешт. 25 квітня 2018 року ОСОБА_1 було повністю сплачено борг за кредитним зобов'язанням в добровільному порядку. З метою з'ясування інформацію представником скажника було направлено адвокатський запит до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з метою отримання інформації про про виконавче провадження в рамках якого накладено арешт на майно, отримання копій виконавчого провадження з проханням зняти вказаний арешт з майна. У відповідь на адвокатський запит було отримано інформацію про те, що підстав для зняття арешту немає, адже виконавче провадження було закрито на підставі ч. 1 п. 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи, що виконавчий лист було повернуто, а арешт на вказане майно не знято на день подачі скарги, що порушує право заявника розпоряджатися своїм майном, просила суд визнати протиправною бездіяльність Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не знятті арешту, накладеного на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 та зобов'язати Дарницький відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт накладений постановою про накладення арешту від 03 серпня 2015 року Дарницьким відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) накладений на все майно, що належить ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадежння № НОМЕР_2.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2024 скаргу залишено без руху.
Скаржник належним чином та у встановлений судом строк усунув вказані недоліки.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.11.2024 скаргу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
05.12.2024 від старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вікторії Осовської надійшов відзив на скаргу у якому зазначено, що перевіркою даних, що містяться в АСВП (автоматизована система виконавчих проваджень) на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа виданого Дарницьким районним судом міста Києва № 2-2317/14 від 26.01.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на корить ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 1 195 560,89 грн. 03.08.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2. 03 серпня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. 10.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про оголошення врозшук транспортний засіб боржника, а саме: БЗП 5, бортовий С, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 19.12.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з тим, що транспорний засіб боржника розшук якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року з дня оголошення в розшук. Повернення виконавчого документу за вказаних обставин не є підставою для скасування заходів примусового виконання рішень, відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовим стягненню. Після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягнуто. Станом на 02.12.2024 сума коштів необхідних для стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження на рахунок відділу не надходила, що виключає підстави для зняття арештів з майна (коштів) боржника. На підставі вищевикладеного просила відмовити у задоволенні скарги.
У судове засідання скаржник не з'явився, від представника скаржника надійшла заява, про розгляд скарги за відсутності представника скаржника, вимоги скарги підтримала, просила задовольнити.
Представник Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явився, у відзиві просили відмовити у задоволенні скарги та розглядати скаргу без участі державного виконавця.
Представник стягувача у судове засідання не з'явився, повідомлений про час та дату розгляду справи належним чином.
У відповідності до положень ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги не є перешкодою для її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали скарги, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2014 стягнуто з ОСОБА_1 на корить ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 1 195 560,89 грн.
03 серпня 2015 року державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.
03 серпня 2015 року державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про арешт майна боржника.
10 вересня 2015 року державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про оголошення врозшук транспортний засіб боржника, а саме: БЗП 5, бортовий С, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
19 грудня 2016 року державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підстві п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що транспорний засіб боржника розшуку якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року з дня оголошення в розшук.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 389151361, наданої скаржником, міститься актуальна інформація про арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 11166587, державна реєстрація 14.09.2015, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № НОМЕР_2, виданий 03.08.2015, видавник: ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві.
Відповідно до Довідки ПАТ «Укрсоцбанк» від 03.05.2018 № 04.22-08/96-4253, заборгованість за договором кредиту № 42.06.-07/565 від 15.12.2006 зі строком користування по 14.12.2021 повністю погашена.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках, на підставі судових рішень.
Разом з тим, за частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007 вказано, що право на обрання порядку звернення до суду належить заінтересованій особі. В свою чергу, суд має захистити інтереси особи, незалежно від обраного нею способу, як в порядку позовного провадження, так і в порядку контролю за виконанням судового рішення.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту скарги не вбачається, коли скаржнику стало відомо про наявність накладеного постановою про арешт майна боржника від 03 серпня 2015 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, крім того як вбачається із долучених доказів 18 вересня 2024 року адвокат Масленнікова Т. М. звернулася до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з адвокатським запитом про надання інформації щодо виконавчого провадження та зняття арештів накладених в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, тобто скаржнику було відомо про накладання арешту на майно. 19.09.2024 надано відповідь в.о. начальном відділу Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) П. Лапаншвілі на адвокатський запит адвоката Масленнікової Т. М. з якої вбачається, що станом на 19.09.2024 сума коштів необхідних для стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження на рахунок відділу не надходила, що виключає підстави для зняття арештів з майна (коштів) боржника, закінчити вищевказане виконавче провадження на підставі ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», не вбачається за можливе, оскільки боржником не сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
21 жовтня 2024 року заявник звернувся до суду, тобто з пропуском строку, визначеного статтею 449 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 2608/20647/12.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з відзиву Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа виданого Дарницьким районним судом міста Києва № 2-2317/14 від 26.01.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на корить ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 1 195 560,89 грн. 03.08.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2. 03 серпня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. 10.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про оголошення врозшук транспортний засіб боржника, а саме: БЗП 5, бортовий С, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 19.12.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з тим, що транспорний засіб боржника розшу якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року з дня оголошення в розшук. Повернення виконавчого документу за вказаних обставин не є підставою для скасування заходів примусового виконання рішень, відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовим стягненню. Після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягнуто. Станом на 02.12.2024 сума коштів необхідних для стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження на рахунок відділу не надходила, що виключає підстави для зняття арештів з майна (коштів) боржника.
Відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнений основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого.
За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Виходячи із вищевикладеного, та у зв'язку з тим, що а ні скаржником, а ні представником скаржника не надано підтверджуючих документів сплати виконавчого збору, суд не вбачає законних підстав визнання протиправною бездіяльність посадової особи пов'язаної з відмовою зняття арешту та зобов'язання зняти арешт з майна боржника, та доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню, а тому не залишає її без розгляду за пропуском строку.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, ст. ст. 4, 447-453 ЦПК України, суд,
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: Фонд гарантування вкладів України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: