Справа 362/7560/24
Провадження 3/362/3378/24
16.12.2024 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 , працює старшим оператором на АЗС,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
28.10.2024 о 07:45 год. у с. Путрівка Фастівського району Київської області по вул. Путрівська, поблизу буд. № 220, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Kia Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та у порушення вимог п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу чи у лікаря-нарколога водій відмовилася на відеозапис на нагрудний відеореєстратор.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила факт своєї винуватості у скоєнні цього правопорушення. Пояснила суду, що того ранку їхала на роботу і була зупинена поліцейськими. Спілкування з поліцейськими тривало близько 30-40 хвилин до того моменту, коли поліцейський почав відеозйомку. Підтвердила, що відмовилася пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля і у медичному закладі, оскільки поспішала на роботу, про що власноручно зазначила у протоколі про адміністративне правопорушення. Тремтіння рук пояснила погодними умовами. Зазначила, що стаж її водіння складає більше чотирьох років, однак раніше досвіду спілкування з поліцейськими не мала, а тому підписала усі документи, не розуміючи за що на неї оформлено цей протокол і яке загрожує стягнення. Також пояснила, що поліцейські наклали на неї штраф за невикористання пасків безпеки, цю постанову не оскаржувала, бо не була обізнана про таке право.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ющенко О.С. (діє на підставі договору № ЮО15/11/2024-Н від 15.11.2024 та ордеру серія АА № 1507511 від 115.11.2024) просила закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї позиції з-поміж іншого зазначила, що протокол є нечитабельний, відсутні посилання на технічні характеристики приладу, яким здійснювалася відеозйомка, причину зупинки поліцейський не зазначив. Поліцейський розглянув цю справу з грубим порушенням процедури розгляду, оскільки ОСОБА_1 не роз'яснено її права, не надано можливість скористатися правовою допомогою, а тому вона не розуміла що відбувається і погодилася підписати усі документи. Звернула увагу суду, що поліцейські не залучили свідків, відеозапис не є безперервний, протокол не може бути доказом у вчиненні ОСОБА_1 цього правопорушення, там зазначено неправдиві дані, а саме вказано годину 7:45 год., тоді як насправді події почали розвиватися о 08:42 год., що зафіксовано на відео. До того ж ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. У порушення вимог закону поліцейський зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення і додатках до нього ознаки алкогольного сп'яніння, чим фактично встановив її перебування у стані такого сп'яніння.
За ініціативою сторони захисту до суду прибула свідок ОСОБА_2 , співробітниця ОСОБА_1 , яка пояснила суду, що того ранку їй приблизно о 7:50 год. зателефонувала ОСОБА_1 і сказала, що спізниться, так як її зупинила поліція. О 08:00 год. год. у них мала бути перезмінка. Вона, свідок, попросила поквапитися, так як повинна була відвезти дитину у школу. Зазначила, що після дзвінка ОСОБА_1 приїхала швидко, десь через 15 хвилин, так як була неподалік. Свідок пояснила, що перед заступанням на зміну кожного працівника візуально оглядає керівник, що відбулося і того ранку. Оскільки ОСОБА_1 допустили до робочого місця, то вважає, що вона була твереза.
Вивчивши матеріали матеріалів справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників, які брали участь у її розгляді, суд встановив таке.
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;
3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої.
Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.
У судовому засіданні було досліджено відеозаписи події, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, зокрема:
-відеофайл «2024….0401», де зафіксовано факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , поліцейські просять надати документи. На таку вимогу водій ОСОБА_1 надає свої документи в електронній формі через додаток «Дія» Під час спілкування працівник поліції повідомляє водія ОСОБА_1 про виявлені в неї ознаки алкогольного сп'яніння (0:01:45 хв.), з огляду на що пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (0:01:55 хв.), на таку пропозицію водій ОСОБА_1 категорично відмовляється (0:02:10 хв.). З огляду на отриману категоричну відмову працівник поліції повідомляє водія ОСОБА_1 про оформлення щодо неї протоколу за ч. 1 ст. 130 КУПАП;
-відеофайл «2024….0407», де зафіксовано як водія ОСОБА_1 знайомлять зі складеними щодо неї протоколом про адміністративне правопорушення та додатками до нього, який вона підписує, вільно надаючи свої письмові пояснення. Під час ознайомлення з матеріалами ОСОБА_1 жодних заперечень чи зауважень не висловлює. Поліцейський оголошує водію зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ще раз уточнює чи дійсно водій відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля чи у медичному закладі. ОСОБА_1 цей факт знову підтверджує. Потім повідомляють про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу за інше правопорушення.
Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ААД № 683017 від 28.10.2024, де у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено «поспішаю на роботу у зв'язку з цим відмовляюсь»;
-даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкірного покриву обличчя) вона мала пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак такий огляд не проводився через відмову водія ОСОБА_3 . При цьому у графі з результатом згоден зазначено « ОСОБА_1 » та проставлено короткий підпис;
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.10.2024, за яким такий огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 .
Таким чином, з матеріалів справи видно, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції, у нього були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, керує ним з ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останній було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі), однак остання відмовилась від такого огляду.
Так, відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Як передбачено п. 2. 5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння та відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» було складено акт огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, також було оформлено відповідне направлення до медичного закладу для проходження водієм огляду на стан сп'яніння. При цьому, під час пропозиції йому пройти огляд на стан сп'яніння поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, а залучення свідків є обов'язковим за умови відсутності відео фіксації.
Так, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та її зупинка працівниками поліції чітко вбачається з відеозапису та не заперечувалося стороною захисту у ході судового розгляду.
До того ж, ОСОБА_1 у судовому засіданні особисто підтвердила, що відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, що повністю узгоджується з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, і надавалися нею відразу на місці події.
Так, під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах.
При цьому, у разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду чи доставлення особи до закладу охорони здоров'я.
З даних рапорта працівника поліції вбачається, що водій відсторонена від керування транспортним засобом з постановкою транспортного засобу на узбіччі дороги без порушення ПДР. З відеозапису вбачається, що автомобіль дійсно перебуває на узбіччі автодороги.
Покликання сторони захисту щодо розбіжності у часі складання протоколу із часом, що мається на відеозаписі події, на думку суду, має технічний характер та не впливає на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення. До того ж, ОСОБА_1 особисто підтвердила, що поспішала на роботу, де повинна була з'явитися о 08:00 год., що узгоджується з поясненнями свідка ОСОБА_2 , які вона надавала суду.
Щодо небезперервності відеозапису події, на що наголошувала сторона захисту у ході судового розгляду, то суд констатує, що цей відеозапис є об'єктивним доказом у справі та не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, доводить зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , виявлення поліцейськими у неї ознак алкогольного сп'яніння, що стало підставою для висловлення правоохоронцями водію пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки автомобіля, так і у медичному закладі, відмова водія від такого огляду, а також оформлення протоколу і додатків до нього, тобто цей доказ стосується предмету доказування по цій справі і на ньому відображені усі фактичні обставини справи, які зазначені у протоколі, який розглядається.
Покликання сторони захисту щодо відсутності відомостей у певних графах протоколу, то суд це твердження відхиляє, так як воно спростовується даними протоколу про адміністративне правопорушення, який розглядається судом, а зазначення пункту 25 Правил дорожнього руху, на думку суду, має технічний характер.
При цьому суд звертає увагу, що власноручний підпис ОСОБА_1 у протоколі підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.
Доводи, наведені стороною захисту про порушення працівниками поліції щодо не роз'яснення ОСОБА_1 її прав не заслуговують на увагу, оскільки їй були роз'яснені положення ст. 63 Конституції України та права, що передбачені ст. 268 КУпАП, розуміння яких вона засвідчила власноручним підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, роз'яснення ж інших положень статтей - КУпАП не передбачено, а право ОСОБА_1 на захист по цій справі реалізовано.
Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.
Водночас суд зауважує, що для констатації фундаментального процедурного порушення суб'єкта владних повноважень, що тягне за собою неналежність, недопустимість чи недостовірність будь-якого доказу має бути доведено допущення суттєвої та/або істотної помилки, що призводить до порушення конвекційних чи конституційних прав чи свобод особи, якої таке порушення стосується, або ж прав чи інтересів інших осіб.
Не зважаючи на процесуальну позицію сторони захисту щодо невизнання вини за ч.1 ст. 130 КУпАП, на переконання суду, надані докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняла на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На думку суду, усі вищезазначені докази доповнюють одне одного, узгоджуються між собою, а тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особи ОСОБА_1 та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 221, 245, 251-252, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко