Справа 362/3395/24
Провадження 3/362/1701/24
09.12.2024 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (паспорт ID НОМЕР_1 від 18.08.2023), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
07.05.2024 о 19.30 год. у Київській області в с. Мархалівка по вул. Лісна водій ОСОБА_1 керував автомобілем «део ланос» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, але в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про дату і місце розгляду справи, у тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду у мережі Інтернет, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких заяв або клопотань не надав.
За правилами ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про наявність належного повідомлення особи, про неповажність причин неявки до суду особи та можливість розгляду справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Судом досліджено наявні в справі письмові докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення від 07.05.2024, який складено відповідно до вимог КУпАП, в якому викладено фактичні обставини скоєного правопорушення, порушені норми закону, кваліфікацію дій особи, який підписано водієм з власноручною позначкою «Відмовляюсь»;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачаються виявлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а також зафіксовано відмову водія від проходження огляду, що підтверджується особистим підписом водія з позначкою «Згоден»;
- направлення водія на огляд для встановлення стану сп'яніння до медичного закладу, який не проводився через відмову водія, та яке підписано водієм з позначкою «Ознайомлений»;
- відеозапис, що міститься на диску як додатку до протоколу, з якого вбачаються фактичні обставини розгляду справи стосовно водія на місці зупинки транспортного засобу .
Зміст відеозапису повністю відповідає фактичним обставинам, викладеним у протоколі та доданих матеріалах стосовно водія ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Таким чином, враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який є безперервним і можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, сама відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Для її наявності підтвердження алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не потрібно.
Згідно пунктів 2,4,6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння, якими відповідно до п. 3 цієї інструкції є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп'яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським дотримано норми вказаної Інструкції, в нього були наявні підстави вважати, що водій транспортного засобу, перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою технічного приладу або в медичному закладі, але водій відмовився.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП і п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
При цьому, суд також виходить з того, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи все вище зазначене, суд вважає, що в діях водія вбачається порушення ПДР, які зафіксовано в протоколі, а саме - п. 2.5 ПДР, і наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 33, 34, 40-1, 221, 282, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. в дохід держави (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп судового збору в дохід держави. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений особою не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу встановлений у строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Сухарева О.В