16.12.2024
справа № 361/8696/20
провадження № 2/361/132/24
16 грудня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.
за участю секретаряІванової К.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів на утримання дитини, дружини до досягнення дитиною трирічного віку та визначення місця проживання дитини з матір'ю,-
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02 червня 2021 року зупинено провадження у вищевказаній справі до набрання законної сили судовим рішення у справі № 361/1027/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), Орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області, Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про повернення дитини в країну проживання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2023 року у справі 361/1027/21 позов залишено без розгляду.
Вищевказана ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили 20 липня 2023 року.
З наведених вище підстав, ухвалою судді від 01 жовтня 2024 року поновлено провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів на утримання дитини, дружини до досягнення дитиною трирічного віку та визначення місця проживання дитини з матір'ю, та призначено підготовче засідання на 09 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року.
У судове засідання 14 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 не з'явилася. Представник позивача - адвокат Крушинський В.В. про судове засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка про доставку електронного документу - «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» до електронного кабінету представника позивача від 10.10.2024.
16 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 повторно не з'явилася у судове засідання. Представник позивача про судове засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу - «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» до електронного кабінету адвоката Крушинського В.В від 15.11.2024.
За змістом ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
За змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно із ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як передбачено ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на викладене вбачається, що позивач ОСОБА_1 у судові засідання не з'являється, що в свою чергу свідчить про те, що остання втратила інтерес до своєї справи.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі
№ 758/3200/19, суд дійшов висновку, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 325/218/21-ц (провадження 61-4672св22).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Отже, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позовну заяву без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів інших учасників процесу, які змушені витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).
Правове значення у цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 березня 2022 року у справі № 158/2344/20).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що позивач у судові засідання не з'являється, суд, врахувавши положення ЦПК України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Одночасно, суд роз'яснює заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 223, 257, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів на утримання дитини, дружини до досягнення дитиною трирічного віку та визначення місця проживання дитини з матір'ю - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Наталія ПЕТРИШИН