Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
10.12.2024м. ХарківСправа № 922/3500/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ"
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників:
позивача - Мирна Р.В.
відповідача - не з'явився.
КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" звернулося до Господарського суду Харківської області до Антимонопольного комітету України в особі Східного міжобласного територіального відділення, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2024 №70/122-р/к у справі №1/02-88-23 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 у справі №922/3500/24 позовну заяву КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/3500/24.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 закрито підготовче провадження у справі №922/3500/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2024 о 12:30 год.
Присутній у судовому засіданні по суті 10.12.2024 представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 10.12.2024 відповідач не скористався, про дату, час і місце судового засідання повідомлений у попередньому підготовчому засіданні.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Заслухавши вступне слово представника позивача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
Рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 24.07.2024 №70/122-р/к у справі №1/02-88-23 (далі - Рішення) постановлено:
1) визнати, що КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" протягом періоду з 16.12.2021 по 31.12.2021, 2022 - 2023 років, січня - червня 2024 та станом на липень 2024 займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водовідведення в межах території м. Полтава, на якій розташована система централізованого водовідведення, що перебуває на балансі КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" із часткою 100 %, оскільки у нього на цьому ринку не має жодного конкурента.
2) визнати дії КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", які полягають у включенні до пункту 7.13. Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Полтава, затверджених рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.12.2021 №283 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Полтава", вимоги щодо проведення аналізу арбітражної проби стічних вод за ініціативою споживача у лабораторії КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водовідведення, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
3) за порушення, наведене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" штраф у розмірі 68.000,00 грн.
4) зобов'язано КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" припинити порушення, наведене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, про що в 2-місячний строк з дня отримання рішення повідомити Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України із наданням копій підтверджуючих документів.
В мотивувальній частині Рішення адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Колегія) зазначені такі фактичні обставини та висновки, зокрема, Рішенням встановлено наступне:
- відповідачем є суб'єкт господарювання - КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ";
- КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до ліцензії, виданої на підставі рішення НКРЕКП від 18.05.2012 №18 (переоформлена рішенням від 08.12.2016 № 2136);
- КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" у розумінні статті 1 Закону України "Про природні монополії" є суб'єктом природних монополій;
- об'єктом аналізу є послуги з централізованого водовідведення;
- послуги з централізованого водовідведення є товаром щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ";
- внаслідок технологічних особливостей централізованого водовідведення конкуренція на ринку послуг відсутня; послуги за споживчими властивостями не мають товарів-замінників;
- територіальними (географічними) межами ринку послуг є територія м. Полтава в межах розташування системи централізованого водовідведення, що перебуває на балансі КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ";
- часовими межами ринку послуг визначено період з 16.12.2021 по 31.12.2021, 2022 - 2023 та січень - червень 2024;
- основним бар'єром вступу на ринок послуг є обмеження, пов'язане з необхідністю мати в наявності технічні засоби, включаючи мережі, споруди, устаткування (пристрої), для централізованого водовідведення, що пов'язані єдиним технологічним процесом;
- нормами діючого законодавства визначено право споживача проводити аналізи арбітражних проб стічних вод у незалежних лабораторіях, що здійснюють свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у разі незгоди споживача з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах споживача перевищень ДК забруднюючих речовин;
- зі змісту пункту 7.12 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Полтава, затверджених Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.12.2021 №283, зокрема вбачається, що арбітражна проба зберігається в лабораторії КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", тоді як арбітражні проби зберігаються виробником та споживачем;
- згідно з пунктом 7.13. Правил, зокрема, у разі незгоди з результатами даних лабораторії виробника або у випадку розходження результатів аналізів між лабораторіями за ініціативою споживача проводиться аналіз арбітражної проби у присутності обох сторін в лабораторії виробника. В той же час, нормами діючого законодавства визначено, що у разі незгоди споживача з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби споживач має право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", для проведення аналізу арбітражних проб стічних вод.
При прийнятті оскаржуваного Рішення Колегія дійшла наступних висновків:
- протягом періоду з 16.12.2021 по 31.12.2021, 2022 - 2023 років, січня - червня 2024 та станом на липень 2024 КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку Послуг в межах території м. Полтава, на якій розташована система централізованого водовідведення, що перебуває на балансі КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", із часткою 100 %, оскільки у нього на цьому ринку не має жодного конкурента.
- дії КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", яке протягом періоду з 16.12.2021 по 31.12.2021, 2022 - 2023 років, січня - червня 2024 та станом на липень 2024 займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг у межах території м. Полтава, на якій розташована система централізованого водовідведення, що перебуває на балансі КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", щодо включення до пункту 7.13. Місцевих правил вимоги про проведення аналізу арбітражної проби стічних вод за ініціативою споживача у лабораторії КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ".
Натомість, на думку позивача, відповідачем при прийнятті Рішення неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права. Зазначає, що проба для підприємства, яка була відібрана одночасно з іншими пробами, направляється споживачем до незалежної лабораторії без присутності представників позивача. Позивач не може бути впевнений у тому, що це саме та паралельна проба, а тому для вирішення розбіжностей необхідно дотримуватися Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Полтава, затверджених Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.12.2021 №283. Таким чином, у діях відповідача відсутні будь-які порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Окрім цього, відповідач з метою визначення монопольного (домінуючого) становища неправильно встановив об'єкт аналізу (послуги з централізованого водовідведення). Оскільки об'єктом аналізу в даному випадку мали б бути послуги по виконанню аналізів стічних вод. Позивач не може бути монополістом у сфері здійснення лабораторних досліджень, відтак у відповідача не було достатніх підстав визначати позивача як монополіста у сфері послуги по виконанню аналізів стічних вод, що призвело до неправильного визначення товарних меж ринку та прийняттю Рішення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами статті 3 вказаного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Як унормовано пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
У частині першій статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
В даному випадку оспорюване Рішення було отримано позивачем 30.07.2024, що підтверджується вхідним штампом КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ". З даною позовної заявою позивач звернувся до Господарського суду Харківської області 28.09.2024 (надіслано засобами поштового зв'язку), тобто в межах двомісячний строку, встановленого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Суд зазначає, що обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, в принципі й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації.
Розроблена відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та затверджена Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Як унормовано пунктами 2.1, 2.2 Методики, визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії: встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.
Складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи. Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп). Визначення товарних меж ринку. Визначення територіальних (географічних) меж ринку. Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку. Визначення обсягів товару, який обертається на ринку. Розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку. Складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку. Визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку. Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.
Етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.
Тобто, порядок проведення дій, їх послідовність та наявність не є сталими, а можуть бути змінені з урахуванням різних обставин у кожному випадку.
Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єктів аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку тощо на підставі інформації, що може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Відповідно до пункту 5.1. Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.
Як унормовано пунктами 6.1., 6.2. Методики, територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.
При визначенні товарних меж ринку Методичні рекомендації застосовують також "вимогу найменшої величини" - критерій визначення розмірів меж ринку, виходячи з найменшого набору товару у найменших територіальних (географічних) межах, у яких може існувати самостійний ринок товару, на якому задовольняється відповідний попит певної сукупності споживачів.
Відповідно до пункту 7.1 Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило - рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.
Згідно з пунктами 9.2., 9.3. Методики бар'єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є: обмеження за попитом, пов'язані з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; екологічні обмеження; нерозвиненість ринкової інфраструктури; інші обмеження, що спричиняють суттєві витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару (товарної групи).
Наявність хоча б одного бар'єру вступу на ринок, що не може бути подоланий суб'єктом господарювання протягом 1-2 років унаслідок неможливості компенсації за цей час витрат, необхідних для вступу на ринок, розглядається як ознака того, що суб'єкт господарювання не є потенційним конкурентом.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі, крім того, що покладено обов'язок з доведення у суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку також покладено обов'язок доведення наявності у діях суб'єкта господарювання зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, оскільки саме по собі займання монопольного (домінуючого) становища суб'єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Таким чином, під час вирішення спорів про скасування рішень АМК щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтями 12 та 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та накладення штрафу за відповідне порушення, господарським судам необхідно здійснити перевірку та надати належну оцінку доводам кожної зі сторін у справі не лише щодо наявності чи відсутності монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку, а й наявності чи відсутності факту зловживання ним таким становищем.
При цьому, рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати заявникові мотиви його ухвалення, підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень. Близька за змістом позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.09.2020 у справі №910/23375/17 та від 01.10.2020 у справі №908/540/19.
З оспорюваного Рішення судом встановлено, що в основу висновку Колегії про те, що КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку покладено наступне.
Об'єкт аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища (пункт 3.1. Методики:
- об'єктом аналізу є КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" - суб'єкт господарювання, який надає послуги з централізованого водовідведення. Об'єктом аналізу є послуги з централізованого водовідведення (далі - Послуги)
Визначення переліку товарів та основних продавців, покупців цих товарів, щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище (пункт 4.1. Методики):
- Послуги є товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ";
- споживачами Послуг є, зокрема юридичні особи незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно ПК України, які використовують воду (у тому числі питну) для виробництва товарів та надання послуг та скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у очисні споруди системи централізованого водовідведення КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ".
Визначення товарних меж ринку (пункти 5.1.-5.3. Методики):
- внаслідок технологічних особливостей централізованого водовідведення, конкуренція на ринку Послуг відсутня. Послуги за споживчими властивостями не мають товарів-замінників. Таким чином товарними межами ринку є Послуги, які не мають товарів-замінників.
Визначення географічних меж ринку (пункт 6.1. Методики):
- територіальними (географічними) межами ринку Послуг є територія м. Полтава в межах розташування системи централізованого водовідведення, що перебуває на балансі КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ".
Проміжок часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - часові межі ринку (пункт 7.1. Методики):
- часовими межами ринку Послуги визначено період з 16.12.2021 по 31.12.2021, 2022 - 2023 та січень - червень 2024. В зазначений період КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" є єдиним суб'єктом господарювання, яке надає Послуги у визначених територіальних межах.
Визначення бар'єрів для вступу на ринок (пункт 9.2. Методики):
- ринок Послуг перебуває у стані природної монополії, а КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" є суб'єктом природних монополій. При цьому, ведення господарської діяльності із надання Послуг потребує отримання ліцензії. Основним бар'єром вступу на ринок Послуг є обмеження, пов'язане з необхідністю мати в наявності технічні засоби, включаючи мережі, споруди, устаткування (пристрої), для централізованого водовідведення, що пов'язані єдиним технологічним процесом.
З огляду на вищенаведене, здійснюючи розгляд справи №1/02-88-23 Колегія відповідно до вимог Методики чітко визначила об'єкти аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, зокрема, об'єкт, товар, товарні межі ринку, географічні межі ринку, тощо.
З урахуванням встановлених під розгляду справи №1/02-88-23 обставин Колегія в своєму Рішенні дійшла висновку про те, що КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" протягом періоду з 16.12.2021 по 31.12.2021, 2022 - 2023 років, січня - червня 2024 та станом на липень 2024 займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водовідведення в межах території м. Полтава, на якій розташована система централізованого водовідведення, що перебуває на балансі КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" із часткою 100 %, оскільки у нього на цьому ринку не має жодного конкурента.
В даному контексті необхідно зазначити, що господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №910/2352/21, від 06.09.2022 у справі №910/3214/21, від 08.09.2022 у справі №910/3215/21).
За таких обставин матеріалами справи підтверджений факт монопольного (домінуючого) становища КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" на ринку послуг з централізованого водовідведення, як такого, що не має жодного конкурента з часткою в 100%.
Окрім цього Рішенням Колегії встановлено зловживання КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Діяльність у сфері надання послуг з централізованого водовідведення регулюється, зокрема, Законами України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та «Про водовідведення та очищення стічних вод», а також Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (далі - Правила №316).
Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" (набрав чинності 07.08.2023) Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги до приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативне скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Аналогічні положення були закріплені в статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" в редакції до 07.08.2023.
Згідно з пунктом 4 Розділу I Правил №316 на підставі цих Правил виконавець розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення.
Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виконавців та споживачів.
Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.12.2021 №283 затверджені Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення в м. Полтави в новій редакції (далі - Місцеві правила).
Відповідно до пункту 1.3. Місцевих правил ці правила поширюються на КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" та юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення міста Полтава або безпосередньо у каналізаційні очисні споруд (споживачі).
Отже, Місцеві правила є обов'язковими для виконання КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" та споживачами.
Згідно з пунктом 4.1. Місцевих правил виробник визначає ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів як найменшу з чотирьох величин:
- ДК забруднюючих речовин в каналізаційній мережі (на каналізаційному випуску споживача);
- ДК забруднюючої речовини в спорудах біологічного очищення (на вході в ці споруди);
- величини лімітів на скидання забруднюючих речовин, які визначені у дозволі на спеціальне водокористування, виданому виробнику відповідно до статті 49 ВК України;
- допустимого вмісту важких металів в осадах стічних вод, що можуть використовуватися як органічні добрива згідно з додатком 3 до Державних правил.
Відповідно до пункту 7.4 Місцевих правил споживачі, які скидають стічні води до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробника, повинні забезпечити можливість проведення виробником у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод.
Пунктом 7.12. Місцевих правил визначено, що за призначенням проби поділяються на контрольні, проби для споживача та арбітражні, які відбираються одночасно. Проби для підприємства та арбітражні проби відбираються на вимогу споживача. Арбітражна проба маркується і опечатується виробником і зберігається в холодильній шафі лабораторії Водоканалу сім діб з моменту відбору. Аналіз проводиться лише стосовно інгредієнтів, по яких виникли розбіжності між результатами аналізів Водоканалу та підприємства.
Колегією зазначено, що зі змісту пункту 7.12. Місцевих правил, зокрема вбачається, що арбітражна проба зберігається в лабораторії Водоканалу, тоді як згідно з пунктом 9 розділу VI Правил №316 арбітражні проби зберігаються виробником та споживачем.
Окрім цього, згідно з пунктом 7.13. Місцевих правил, зокрема у разі незгоди з результатами даних лабораторії виробника або у випадку розходження результатів аналізів між лабораторіями за ініціативою споживача проводиться аналіз арбітражної проби у присутності обох сторін в лабораторії виробника.
В той же час, нормами діючого законодавства, а саме пунктом 9 розділу VI Правил №316 визначено, що у разі незгоди споживача з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби споживач має право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», для проведення аналізу арбітражних проб стічних вод.
Враховуючи встановлені обставини, Колегією в Рішенні зазначено, що визначена Місцевими правилами умова, що у разі незгоди з результатами даних лабораторії Виробника або у випадку розходження результатів аналізів між лабораторіями аналіз арбітражної проби стічних вод за ініціативою споживачів проводиться в лабораторії КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" може призвести до ущемлення інтересів споживачів, а саме до:
- необґрунтованого нарахування плати за скид понаднормативних забруднень;
- обмеження права споживачів - суб'єктів господарювання на вибір незалежної лабораторії для проведення аналізу арбітражної проби стічних вод.
При цьому, КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" по включенню до пункту 7.13 Місцевих правил вимоги щодо проведення аналізу арбітражної проби стічних вод за ініціативою споживача у лабораторії Підприємства, були б неможливі за умов існування конкуренції на ринку послуг, адже в такому випадку споживачі мали б можливість обирати між кількома виконавцями, і у разі ущемлення їх інтересів могли б обрати іншого виконавця таких послуг. За відсутності конкуренції споживачі - суб'єкти господарювання не мають альтернативних джерел придбання послуг, тому змушені погоджуватись на встановлені КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" у пункті 7.13 Місцевих правил умови проведення аналізу арбітражної проби стічних вод.
З урахуванням вищевикладеного, Колегія дійшла висновку про те, що дії КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" щодо включення до пункту 7.13 Місцевих правил вимоги про проведення аналізу арбітражної проби стічних вод за ініціативою споживача у лабораторії КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", кваліфіковано як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водовідведення, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Суд погоджується з висновками Колегії про те, що положення пункту 7.13. Місцевих правил не відповідають положенням пункту 9 розділу VI Правил №316, якими передбачено право споживача у разі незгоди з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, звернутися до іншої незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", для проведення аналізу арбітражних проб стічних вод.
Також підставними є висновки Колегії про те, що зберігання арбітражної проби тільки в лабораторії КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" (пункт 7.12. Місцевих правил) вочевидь не відповідає пункту 9 розділу VI Правил №316, яким передбачено зберігання арбітражної проби як у виробника так і споживача.
Твердження позивача про те, що проба для підприємств, яка була відібрана одночасно з іншими пробами, направляється споживачем до незалежної лабораторії без присутності представників КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", а отже останній не може бути впевнений в тому, що це саме та проба є надуманими та безпідставними. Оскільки у пункті 7.12. Місцевих правил передбачено, що арбітражна проба маркується та опечатується виробником, тобто КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ", що в свою чергу виключає можливість підміни такої проби.
Також, суд вважає помилковими твердження позивача про те, що відповідачем з метою визначення монопольного (домінуючого) становища КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" неправильно встановлений об'єкт аналізу, а саме: замість послуг по виконанню аналізів стічних вод, були визначені послуги з централізованого водовідведення. Оскільки здійснення аналізу стічних вод проводиться позивачем у порядку контролю за скидом стічних вод до систем централізованого водовідведення, що безпосередньо входить до його обов'язків у відповідності до Правил №316.
За приписами частин першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В порядку, передбаченому статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд зазначає, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи судом не встановлено невідповідності спірного рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2024 №70/122-р/к у справі №1/02-88-23 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" вимогам чинного законодавства та/або невідповідності визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, у зв'язку з чим в задоволені позову позивача про визнання недійсним рішення слід відмовити.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Витрати зі сплати судового збору залишити за Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ".
Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "17" грудня 2024 р.
Суддя Н.С. Добреля