вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" листопада 2024 р. Справа № 911/2506/22
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Панченко К. О.
за участю представників учасників справи:
від позивача (заявника): не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеал Компані», м. Фастів, Київська область
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 911/2506/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеал Компані», м. Фастів, Київська область
до Фастівської міської ради, м. Фастів, Київська область
про визнання незаконним та скасування рішення і визнання поновленим договору оренди землі
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2023 р. у справі № 911/2506/22 за позовом ТОВ «Сеал Компані» до Фастівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення і визнання поновленим договору оренди землі позов задоволено повністю; визнано незаконним та скасовано рішення № 25/10-LXХI-VIІ від 26.02.2020 р. «Про поновлення договору оренди землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в м. Фастів на вул. Соборна, № 45, укладеного із ТОВ «Сеал Компані» Фастівської міської ради, визнано поновленим договір оренди землі № 15-16-38 від 22.09.2015 р., укладений між Фастівською міською радою та ТОВ «Сеал Компані», на той самий строк і на тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду, а також присуджено до стягнення з Фастівської міської ради на користь ТОВ «Сеал Компані» судові витрати 4 962, 00 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 р. рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2023 р. у справі № 911/2506/23 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 р. у справі № 911/2506/22 заяву ТОВ «Сеал Компані» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково та присуджено до стягнення з Фастівської міської ради на користь ТОВ «Сеал Компані» 10 000, 00 грн витрати на правничу допомогу.
13.06.2024 р. на виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2023 р. та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 р. видано відповідні накази.
18.05.2023 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 15.05.2023 р. про ухвалення додаткового рішення по справі № 911/2506/22, в якій він просить суд стягнути з відповідача 15 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2024 р. прийнято до розгляду заяву позивача - ТОВ «Сеал Компані» про ухвалення додаткового рішення і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 16.10.2024 р.
15.10.2024 р. через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 15.10.2024 р. про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому він просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката ТОВ «Сеал Компані» до 3000, 00 грн.
16.10.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.11.2024 р.
07.11.2024 р. представники учасників справи у судове засідання не з'явились, про судове засідання були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява позивача б/н від 15.05.2023 р. про ухвалення додаткового рішення, підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000, 00 грн під час розгляду справи № 911/2506/22, до суду позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 17 від 28.10.2022 р. (надалі - Договір), укладений між Адвокатським об'єднання “Аксіо» (надалі - Об'єднання) та ТОВ «Сеал Компані» (надалі - Клієнт), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 10.05.2023 р., акт б/н від 10.05.2023 р. надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 17 від 28.10.2022 р. на загальну суму 15 000, 00 грн, рахунок на оплату гонорару № 1/17/2022 від 10.05.2023 р., платіжну інструкцію № 229 від 15.05.2023 р., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1246950 від 28.10.2022 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5412 від 19.04.2013 р.
Відповідно до п. 1. Договору Об'єднання зобов'язується надати Клієнту правничу допомогу, а саме серед іншого підготувати та подати до Господарського суду Київської області позовну заяву про поновлення Договору оренди землі № 15-16-38 від 22.09.2015 та скасування рішення Фастівської міської ради від 26.02.2020 № 25/10-LXXI-VII.
Згідно з п. 4. Договору за надання правничої допомоги Клієнт зобов'язаний сплатити гонорар з розрахунку 2 000, 00 грн за 1 годину роботи адвоката.
Пунктом 5. Договору визначено, що обсяг наданої правничої допомоги, витрачений адвокатом час та загальна сума гонорару визначаються в Акті надання правничої допомоги, який підписується сторонами не пізніше 3 робочих днів з дня ухвалення судом рішення по справі або ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Як було зазначено вище, відповідач у своєму клопотанні б/н від 15.10.2024 р. про зменшення витрат на оплату правничої допомоги просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката ТОВ «Сеал Компані» до 3 000, 00 грн.
В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що Фастівська міська рада є бюджетною не прибутковою установою та велику кількість бюджетних коштів спрямовує на підтримку підрозділів Збройних Сил України та територіальну оборону, а тому виходячи з критерію розумності недоцільно відшкодовувати за рахунок відповідача заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у загальній сумі 15 000, 00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторонни, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 р. у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 р. у справі № 922/1964/21).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2020 р. у справі № 910/16322/18.
Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 30.01.2023 р. у справі № 910/7032/17).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд в додатковій постанові від 18.01.2024 р. у справі № 927/885/17 (927/485/19) вважав за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.
Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували неспівмірність понесених позивачем адвокатських витрат, а також не відповідності їхнього розміру критерію розумності.
Врахувавши все вищезазначене, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що підтверджують надання позивачу професійної правничої допомоги Адвокатським об'єднанням “Аксіо», доводи та заперечення відповідача щодо її неспівмірності, суд з урахуванням характеру спору, розумної необхідності судових витрат для розгляду справи та складності справи дійшов висновку, що характер та обсяг, виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг), відповідає критеріям реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості, а отже відсутні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що понесені позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сеал Компані» судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з вищевказаних підстав із прийняттям додаткового рішення у даній справі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 123, 129, 233 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву б/н від 15.05.2023 р. (вх. № 9717/23 від 18.05.2023 р.) позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеал Компані» про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.
2. Прийняти додаткове рішення у справі.
3. Стягнути з Фастівської міської ради (08500, площа Соборна, буд. 1, м. Фастів, Київська область; ідентифікаційний код 34446857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеал Компані» (08500, Привокзальна площа, буд. 44, м. Фастів, Київська область; ідентифікаційний код 35967877) судові витрати 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
16 грудня 2024 р.