ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.12.2024Справа № 910/13187/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул.Хрещатик, буд.10, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 19020407)
до фізичної особи-підприємця Донченка Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (пл.Івана Франка, буд.5, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421)
про розірвання договору оренди та виселення
без виклику представників сторін,
Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Донченка Сергія Дмитровича, у якій просить суд:
- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.04.2021 № 3347, укладений між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та фізичною особою-підприємцем Донченком Сергієм Дмитровичем;
- виселити фізичну особу-підприємця Донченка Сергія Дмитровича з нежитлових приміщень загальною площею 48,35 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Бикова, буд. 4-А.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди, а саме самовільним зайняттям додаткового неорендованого приміщення та здійсненням непогоджених ремонтних робіт, результатом яких стало неправомірне перепланування об'єкта оренди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), залучено Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, та встановлено учасникам справи строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів позивача та третьої особи, а відповідачу - рекомендованим листом із повідомленням про вручення, за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1
Позивач та третя особа ухвалу про відкриття провадження у справі отримали, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Натомість, 21.11.2024 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 30.10.2024, яке не було вручене відповідачу під час доставки.
Відповідно до витягу із сервісу відстеження поштових пересилань, поштове відправлення № 0610202482514 було повернуто відправнику у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з приписами частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/13187/24 відповідач вважається повідомленим належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/13187/24 від 30.10.2024, оскільки остання оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, але не забезпечив отримання поштової кореспонденції, і як наслідок, не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
19.11.2024 від третьої особи надійшли пояснення, відповідно до яких третя особа підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позиві.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.04.2021 між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), фізичною особою-підприємцем Донченком Сергієм Дмитровичем (орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (балансоутримувач) було укладено договір оренди № 3347 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір), згідно з п. 1.1 Незмінюваних умов якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно - нежитлові приміщення загальною площею 48,35 кв.м, що розташовані за адресою: м.Київ, бульв.Леоніда Бикова, буд.4-А.
Відповідно до пункту 2.1 Незмінюваних умов Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього Договору.
Пунктом 5.1 Незмінюваних умов Договору передбачено, що орендар має право, зокрема, за згодою балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту, здійснювати невід'ємні поліпшення майна за наявності рішення орендодавця про надання згоди, прийнятого відповідно до закону та Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок).
Згідно з п. 5.2 Незмінюваних умов Договору порядок отримання орендарем згоди балансоутримувача і орендодавця на проведення відповідних видів робіт, передбачених пунктом 5.1 цього Договору, порядок отримання орендарем згоди орендодавця на зарахування витрат на проведення цих робіт в рахунок орендної плати і умови, на яких здійснюється таке зарахування, а також сума витрат, які можуть бути зараховані, визначаються Порядком.
Пунктом 6.2 Незмінюваних умов Договору встановлено, що орендар зобов'язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Відповідно до п. 6.4 Незмінюваних умов Договору орендар зобов'язаний забезпечити представникам орендодавця та балансоутримувача доступ на об'єкт оренди у робочі дні у робочий час (а у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час, яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень - то у будь-який інший час) з метою здійснення контролю за його використанням та виконанням орендарем умов цього Договору. Про необхідність отримання доступу до об'єкта оренди балансоутримувач або орендодавець повідомляє орендареві електронною поштою принаймні за один робочий день, крім випадків, коли доступ до об'єкта оренди необхідно отримати з метою запобігання нанесенню шкоди об'єкту оренди чи власності третіх осіб через виникнення загрози його пошкодження внаслідок аварійних ситуацій або внаслідок настання надзвичайних ситуацій, техногенного та природного характеру, а також у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час, яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень. У разі виникнення таких ситуацій орендар зобов'язаний вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків.
Строк Договору, відповідно до п. 11 Змінюваних умов Договору, становить 5 років з дати набрання чинності цим Договором. Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (п. 12.1 Незмінюваних умов Договору).
01.04.2021 за актом приймання-передачі нерухомого майна, що є додатком № 1 до Договору, балансоутримувач передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 48,35 кв.м, що розташовані за адресою: м.Київ, бульв.Леоніда Бикова, буд.4-А.
На підставі п. 6.4 Незмінюваних умов Договору балансоутримувач 04.06.2024 надіслав на електронну пошту орендаря, яка зазначена у підп. 3.2.1 п. 3.2 Змінюваних умов Договору, електронний лист, в якому просив останнього забезпечити 06.06.2024 доступ до об'єкта оренди та безпосередню присутність орендаря або представника орендаря.
За результатами огляду об'єкта оренди було складено акт огляду орендованих приміщень від 06.06.2024, підписаний представниками балансоутримувача, орендодавця та неофіційним представником (без довіреності) орендаря, відповідно до якого виявлено порушення орендарем умов пункту 5.1 Незмінюваних умов Договору, а саме перевищення орендарем орендованих площ внаслідок самовільного зайняття додаткового приміщення площею 5,7 кв.м, розташованого з лівого боку від центрального входу до об'єкта оренди, що мало окремий вхід і не передавалося в орендне користування за Договором. У наведеному приміщенні повністю знесено міжкімнатну перегородку, внаслідок чого воно було об'єднано з орендованими площами, що суперечить п. 4.1 Змінюваних умов Договору. Також встановлено факт проведення ремонтних робіт (з переплануванням) без отримання згоди балансоутримувача, тобто з порушенням норм п. 5.1 Незмінюваних умов Договору, що підтверджується такими спостереженнями:
- фасадна частина об'єкта оренди пофарбована в світло-сірий колір;
- дверний проріз зліва від центрального входу до об'єкта оренди розширено, а також там встановлено металопластикові двері;
- два вікна зліва від центрального входу до об'єкта оренди замінено на металопластикові;
- два вікна з лівого боку в торці будівлі від центрального входу до об'єкта оренди розмуровано, натомість середній віконний проріз замуровано. Розмуровані вікна замінені на металопластикові;
- всі міжкімнатні перегородки (окрім однієї несучої стіни) зруйновано, внаслідок чого ліквідовано низку приміщень та суттєво збільшено корисну площу об'єкта оренди;
- один дверний проріз замуровано, внаслідок чого приміщення однієї групи розділено на дві частини з окремими входами;
- в усьому об'єкті оренди завершено штукатурні та облицювальні роботи;
- будівельне сміття, утворене після руйнації перегородок, вивезено з орендованих приміщень.
У зв'язку з виявленими порушеннями, балансоутримувачем було складено та надіслано орендареві рекомендованим листом із повідомленням про вручення, припис № 1/28/23.1.2/3317 від 10.06.2024 щодо усунення порушення умов договору оренди нерухомого майна комунальної власності, в якому балансоутримувач вимагав упродовж 30 календарних днів з дати отримання зазначеного припису усунути виявлені порушення шляхом звільнення самовільно зайнятих не орендованих площ та відновлення початкової конфігурації конструкцій (в тому числі несучих) орендованих приміщень, що існувала на дату укладення Договору.
02.08.2024 балансоутримувач надіслав на електронну пошту орендаря, електронний лист, в якому просив останнього забезпечити 06.08.2024 доступ до об'єкта оренди та безпосередню присутність орендаря або представника орендаря.
За результатами повторного огляду об'єкта оренди було складено акт огляду орендованих приміщень від 06.08.2024, підписаний представниками балансоутримувача, орендодавця та неофіційним представником (без довіреності) орендаря, відповідно до якого виявлені при первинному огляді порушення не усунуті.
Зважаючи на викладене, балансоутримувач направив орендодавцеві лист № 1/28/23.1.2/4586 від 08.08.2024 про ініціювання процедури розірвання договору та виселення орендаря.
З огляду на порушення відповідачем положень п. 4.1 Змінюваних умов та п. 5.1 Незмінюваних умов Договору, а також невиконання вимог припису щодо усунення порушення умов договору оренди нерухомого майна комунальної власності № 1/28/23.1.2/3317 від 10.06.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить розірвати Договір та виселити відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 48,35 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Бикова, буд. 4-А.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонам Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Факт користування відповідачем орендованим майном - нежитловими приміщеннями загальною площею 48,35 кв.м, що розташовані за адресою: м.Київ, бульв.Леоніда Бикова, буд.4-А, підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.04.2021.
За приписами статті 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна. Балансоутримувач розглядає клопотання орендаря і протягом 10 робочих днів може прийняти одне з таких рішень з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач: рішення про надання згоди на здійснення ремонту за рахунок орендаря; рішення про відмову у наданні згоди на здійснення ремонту.
Пунктом 153 Порядку передачі майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 передбачено, що орендар має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна. Для отримання такої згоди орендар звертається до балансоутримувача із клопотанням, у якому обґрунтовує необхідність проведення такого ремонту. До клопотання додаються: опис ремонтних робіт; орієнтовний строк їх проведення. Балансоутримувач розглядає клопотання орендаря та протягом десяти робочих днів приймає одне з рішень, передбачених частиною першою статті 21 Закону.
З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення контролю за використанням орендарем орендованого майна та виконанням ним умов Договору, представниками балансоутримувача та орендодавця було встановлено, що орендарем за відсутності дозволу балансоутримувача в орендованому приміщенні виконано ремонтні роботи з реконструкції та перепланування нежитлового приміщення.
Так, в акті огляду орендованих приміщень від 06.06.2024, підписаному представниками балансоутримувача, орендодавця та неофіційним представником (без довіреності) орендаря, зафіксовано порушення орендарем умов пункту 5.1 Незмінюваних умов Договору, а саме перевищення орендарем орендованих площ внаслідок самовільного зайняття додаткового приміщення площею 5,7 кв.м, розташованого з лівого боку від центрального входу до об'єкта оренди, що мало окремий вхід і не передавалося в орендне користування за Договором. У наведеному приміщенні повністю знесено міжкімнатну перегородку, внаслідок чого воно було об'єднано з орендованими площами, що суперечить п. 4.1 Змінюваних умов Договору. Також встановлено факт проведення ремонтних робіт (з переплануванням) без отримання згоди балансоутримувача, тобто з порушенням норм п. 5.1 Незмінюваних умов Договору, що підтверджується такими спостереженнями:
- фасадна частина об'єкта оренди пофарбована в світло-сірий колір;
- дверний проріз зліва від центрального входу до об'єкта оренди розширено, а також там встановлено металопластикові двері;
- два вікна зліва від центрального входу до об'єкта оренди замінено на металопластикові;
- два вікна з лівого боку в торці будівлі від центрального входу до об'єкта оренди розмуровано, натомість середній віконний проріз замуровано. Розмуровані вікна замінені на металопластикові;
- всі міжкімнатні перегородки (окрім однієї несучої стіни) зруйновано, внаслідок чого ліквідовано низку приміщень та суттєво збільшено корисну площу об'єкта оренди;
- один дверний проріз замуровано, внаслідок чого приміщення однієї групи розділено на дві частини з окремими входами;
- в усьому об'єкті оренди завершено штукатурні та облицювальні роботи;
- будівельне сміття, утворене після руйнації перегородок, вивезено з орендованих приміщень.
Аналогічні порушення встановлені й під час повторного огляду об'єкта оренди, про що було складено акт огляду орендованих приміщень від 06.08.2024.
Разом з тим, доказів, як виготовлення проектно-кошторисної документації, так і погодження в установленому порядку виконання робіт з балансоутримувачем, відповідачем надано не було.
За таких обставин, дії відповідача щодо проведення ремонтних робіт без погодження їх в установленому порядку з балансоутримувачем майна є неправомірними.
У цьому висновку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 02.12.2020 у справі № 910/5446/19 та від 03.10.2023 у справі № 910/6018/22, згідно з якою, укладаючи договір найму, наймодавець має право розраховувати на те, що передана у найм річ буде використовуватися за призначенням і не буде змінена наймачем без згоди наймодавця з тим, щоб у разі припинення договору найму річ була повернута наймодавцеві у стані, в якому вона була одержана у найм, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, як це передбачено частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України. Проведення істотної зміни - перепланування орендованого приміщення орендарем поза згодою орендодавця та доцільність проведення якого він обґрунтовано заперечує свідчить про порушення прав орендаря та є підставою для висновку про користування орендованим майном всупереч умовам договору оренди, що є істотним порушенням договору.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави зміни та розірвання договорів. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Разом з тим, статтею 783 Цивільного кодексу України як спеціальною нормою стосовно договорів найму визначено підстави розірвання договору оренди на вимогу наймодавця, серед яких, зокрема, користування наймачем річчю всупереч договору або призначенню речі.
За приписом частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Отже, як зазначеними положеннями чинного законодавства України, так і умовами Договору (п. 4.1 Незмінюваних умов Договору) передбачені правові наслідки припинення договору оренди та необхідність повернення орендованого майна.
Наведене дає підстави для висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання Договору та, як наслідок, виселення відповідача з орендованого приміщення.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак Договір підлягає розірванню на вимогу позивача, а відповідач - виселенню з орендованого приміщення.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 6 056,00 грн, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.04.2021 № 3347, укладений між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та фізичною особою-підприємцем Донченком Сергієм Дмитровичем.
3. Виселити фізичну особу-підприємця Донченка Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з нежитлових приміщень загальною площею 48,35 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Бикова, буд. 4-А.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Донченка Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул.Хрещатик, буд.10, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 19020407) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.12.2024.
Суддя Т.П. Капцова