ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"17" грудня 2024 р. м. Ужгород Справа №916/4294/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши клопотання представника Закарпатської митниці, м. Ужгород Закарпатської області б/н від 06.12.2024 (вх. №02.3.1-02/9581/24 від 06.12.2024) про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №916/4294/24 за позовом Державної митної служби України, м. Київ в особі Закарпатської митниці, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Макотрейдінг», м. Одеса Одеської області про стягнення 18 843,04 грн, в тому числі 10 495,61 грн заборгованості по сплаті орендної плати, 5426,16 грн заборгованості по сплаті комунальних послуг, 1851,46 грн пені, 1049,55 грн штрафу та 20,26 грн земельного податку,
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2024 матеріали позовної заяви (справу №916/4294/24) направлено за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 матеріали позовної заяви (справу №916/4294/24) розподілено судді Пригарі Л.І.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2024 позовну заяву Державної митної служби України, м. Київ в особі Закарпатської митниці, м. Ужгород Закарпатської області залишено без руху на підставі ст. 174 ГПК України, оскільки така подана з порушенням вимог ст. 162, 164 ГПК України, а саме, позивачем не подано обґрунтованого розрахунку суми заборгованості по сплаті орендної плати з чітким відображенням періоду нарахування орендної плати (за який саме місяць), чіткої суми нарахованої орендної плати та здійснених відповідачем проплат окремо по кожному Договору оренди, з урахуванням яких позивачем визначено періоди нарахування пені; не зазначено правових підстав нарахування пені за листопад 2023 року з урахуванням заявленого позивачем періоду заборгованості по сплаті орендної плати з грудня 2023 по лютий 2024 року; не додано первинних документів, на підставі яких було здійснено нарахування комунальних послуг; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; крім того, всупереч приписам ст. 164 ГПК України, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено доказів зарахування судового збору в сумі 3028 грн, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №1326 від 19.07.2024, до Державного бюджету України.
Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання б/н від 06.12.2024 (вх. №02.3.1-02/9581/24 від 06.12.2024), за змістом якого просить продовжити встановлений ухвалою суду від 25.11.2024 у справі №916/4294/24 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, мотивуючи вказане неотриманням Закарпатською митницею станом на 06.12.2024 відповіді від Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на запит щодо надання виписки (довідки) про зарахування до Державного бюджету України судового збору в розмірі 3028 грн, сплаченого згідно із платіжною інструкцією №1326 від 19.07.2024.
Оцінюючи подане представником позивача клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №916/4294/24, суд зазначає наступне.
В силу ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Процесуальний строк виступає одним із ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
З огляду на системний аналіз ГПК України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з-поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 119 ГПК України).
Із правового аналізу наведеної норми слідує, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який установлений судом, і який не сплинув на час звернення учасника справи із заявою.
При цьому, у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, ухвалах Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №905/1977/21, від 04.12.2023 у справі №904/5119/20 та від 16.01.2024 у справі №911/2561/22.
У даному контексті суд відзначає, що ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено граничний строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та не може бути продовжений судом. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/10965/17, від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, від 25.03.2019 у справі №910/6924/18, від 30.09.2019 у справі №904/4860/18, в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №910/13706/19.
З огляду на вищенаведене, процесуальний закон не надає можливості суду продовжити строк на усунення недоліків поданої позовної заяви понад термін, визначений ч. 2 ст. 174 ГПК України, у зв'язку з чим відповідне клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.
У зв'язку із наведеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника Закарпатської митниці, м. Ужгород Закарпатської області б/н від 06.12.2024 (вх. №02.3.1-02/9581/24 від 06.12.2024) про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №916/4294/24.
Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Відмовити в задоволенні клопотання представника Закарпатської митниці, м. Ужгород Закарпатської області б/н від 06.12.2024 (вх. №02.3.1-02/9581/24 від 06.12.2024) про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №916/4294/24.
2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 17.12.2024.
Суддя Л.І. Пригара