Справа № 444/3939/24
Провадження № 2/444/1401/2024
17 грудня 2024 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Стець М.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: ОСОБА_2 , Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття заяви в нотаріальну контору, -
Позивач звернувся до Жовківського районного суду Львівської області із даною позовною заявою, в якій просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальну контору, а саме 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Обгрунтовує позовну заяву наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. ОСОБА_3 до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався, що підтверджується довідкою. Копія свідоцтва про народження підтверджує, що позивач є сином ОСОБА_3 . В Рава-Руській ДНК відкрити спадкова справа, що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи. Позивачу було відомо, що він пропустив строк для вступу в спадщину. Проте так, як він військовий він не мав змоги подати документи для прийняття спадщини. А потім почалась війна. Позивач повідомляє, що сестра не заперечує проти позову. Позовні вимоги підтримує. Позивач вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки є військовим. Спочатку перебував у відрядженнях, а потім розпочалась війна. Тому вважає, що вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є обгрунтованими.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився. В прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник відповідача Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслав клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Проти задоволення позову не заперечив, фактично визнав такий.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак надіслала заяву про визнання позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, подала на вимогу суду копію спадкової справи та клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані сторонами заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачами, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
ОСОБА_3 до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.
Заповіт від імені ОСОБА_3 , не посвідчувався, що підтверджується довідкою в матеріалах справи.
З копії свідоцтва про народження вбачається, що позивач є сином ОСОБА_3 .
В Рава-Руській ДНК відкрити спадкова справа, що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи.
Суд враховує зазначення позивача про те, що йому було відомо про необхідність звернутися в визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини, однак, так як він військовий, був залучений до виконання бойових задач, не мав змоги подати документи для прийняття спадщини у передбачений законом строк, а в подальшому почалась війна, що і стало причиною пропуску зазначеного строку.
Згідно з ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Пунктом 24 постанови передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Відповідно до постанови Верховного Суду України № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Таким чином, з огляду на те, що законодавцем чітко не визначено вичерпний перелік обставин поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи обставини конкретної справи, визнання позовних вимог відповідачами, що не порушує прав та інтересів інших осіб, суд приходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , дата видачі 24.01.2022 року, орган що видав 4628, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальну контору, а саме 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 17 грудня 2024 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.