Справа №443/2143/24
Провадження №3/443/967/24
іменем України
17 грудня 2024 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючу,
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 13.11.2024 о 10 год 50 хв по АДРЕСА_1 вчинила психологічне домашнє насильство відносно батька ОСОБА_2 , виражалася нецензурною лайкою на його адресу, що могло завдати шкоду психологічному здоров'ю останнього, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнав, надала суду пояснення, за змістом яких між нею і батьком дійсно виникла сварка ,у ході якого вона обзивала його нецензурними словами. Критично відноситься до свого вчинку та розкаюється у вчиненому.
Потерпілий ОСОБА_2 надав суду пояснення, за змістом яких між ним і дочкою дійсно відбулася сварка, у ході якого дочка обзивала його нецензурними словами. Конфлікт мав місце через вживання дочкою алкогольних напоїв.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (7 грудня 2017 року № 2229-VIII) визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №021750 від 13.11.2024, згідно з яким ОСОБА_1 13.11.2024 о 10 год 50 хв по АДРЕСА_1 вчинила психологічне домашнє насильство відносно батька ОСОБА_2 (а.с.5);
рапортом від 29.07.2024, якими повідомлено начальника правоохоронного органу про надходження повідомлення на службу «102» від ОСОБА_2 щодо розпивання у його будинку алкогольних напоїв та постійні погрози з боку співмешканця його дочки (а.с.3);
заявою ОСОБА_2 , якою він повідомив про вчинення його дочкою та її співмешканцем скандалу, під час якого його ображали нецензурними словами, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння (а.с.4);
письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також поясненнями, даними ОСОБА_2 у суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи, і відповідають зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам (а.с.7, 8);
письмовими поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення та поясненнями, даними нею у суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи, відповідають викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення обставинами, та в яких вона повністю визнала вину у вчиненому правопорушенні.
Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справах про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисного вчинення нею діяння психологічного характеру (образи), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 173-2 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом'якшує відповідальність - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів