Ухвала від 17.12.2024 по справі 461/10036/24

Справа № 461/10036/24

Провадження № 1-кс/461/7698/24

УХВАЛА

про арешт майна

17.12.2024 року. м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні №12024140000001213 від 15.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України про накладення арешту на майно вилучене у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: жилетку з тканини чорного кольору, светр з капюшоном чорний, штани спортивні сині, кросівки чорно-білого кольору та мобільний телефон марки «REDMI» s/n: НОМЕР_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що з метою недопущення відчуження та знищення одягу, взуття та мобільного телефону ОСОБА_4 , які визнано речовими доказами, що в подальшому не дасть можливість провести ряд експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику представника власника майна, та у відсутності прокурора.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024140000001213 від 15.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.12.2024 приблизно о 05:30 год. поблизу с. Чижиків Львівського району Львівської області, відбулось зіткнення трьох транспортних засобів, за участю автомобіля марки «BMW E34», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (який покинув місце пригоди), автопоїзда у складі тягача марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Кроне», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_5 та мікроавтобуса марки «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож.: с. Зірне, Березнівський район, Рівненська область. В результаті ДТП водій ОСОБА_6 , пасажири його автомобіля: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож.: с. Степанівка, Первомайський район, Миколаївська область, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 загинули на місці пригоди, а водій автопоїзда ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримали тілесні ушкодження і з місця ДТП доставленні у лікувальні заклади, де і перебувають.

15.12.2024 року під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, в останнього було проведено особистий обшук, в ході якого вилучено: жилетку з тканини чорного кольору, светр з капюшоном чорний, штани спортивні сині, кросівки чорно-білого кольору та мобільний телефон марки «REDMI» s/n: НОМЕР_1 .

15.12.2024 року вищевказані одяг, взуття та мобільний телефон ОСОБА_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на них могли зберегтися сліди злочину. В подальшому, може виникнути необхідність для їх експертного дослідження, у зв'язку з чим необхідно забезпечити зберігання даних речових доказів шляхом накладення арешту на них.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, метою накладення арешту на майно є виконання завдань кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою виконання завдань кримінального провадження та з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_15 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: жилетку з тканини чорного кольору, светр з капюшоном чорний, штани спортивні сині, кросівки чорно-білого кольору та мобільний телефон марки «REDMI» s/n: НОМЕР_1 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_16 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
123813236
Наступний документ
123813238
Інформація про рішення:
№ рішення: 123813237
№ справи: 461/10036/24
Дата рішення: 17.12.2024
Дата публікації: 19.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (20.01.2025)
Дата надходження: 20.01.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИСЬКО ХРИСТИНА МИРОСЛАВІВНА
суддя-доповідач:
МИСЬКО ХРИСТИНА МИРОСЛАВІВНА