Справа №461/9929/24
Провадження №3/461/3590/24
17 грудня 2024 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., з участю представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Сполучного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 ,
за ч.6 ст.481 Митного Кодексу України, -
У ході перевірки баз даних єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Держмитслужби виявлено, що громадянин-нерезидент ОСОБА_3 06.11.2022 року ввіз на митну територію України в зоні діяльності Львівської митниці у митному режимі «тимчасове ввезення до 1-го року» смугою руху «зелений коридор» транспортний засіб особистого користування марки «NISSAN NAVARA», VIN - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби транспортний засіб «NISSAN NAVARA», VIN - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 за межі митної території України станом на 19.11.2024 не вивозився, в будь-який інший митний режим ніж «тимчасове ввезення» не поміщувався.
Громадянину ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за повідомленою ним під час перетину митного кордону адресою був надісланий лист-виклик Львівської митниці, яким запропоновано з'явитись на митний пост «Смільниця» Львівської митниці Держмитслужби для надання пояснень стосовно порушення строку ввезення автомобіля та участі у складанні протоколу про порушення митних правил.
Для участі у складанні протоколу про порушення митних правил гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не з'явився.
Будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили, у відповідності до вимог ст. 460 МК України, від гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не надходило.
Варто наголосити, що хоч транспортний засіб, керований гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється регулювання ч. 6 ст. 481 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, термін “товар» вживаються в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття “транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.526 МК України, вважаю можливим розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з'явилася на виклик до суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Представник Львівської митниці Держмитслужби в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до відповідальності за порушення митних правил, покликаючись на матеріали справи.
Заслухавши представника Львівської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Частиною 6 ст.481МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
За вчинення правопорушення передбаченого ч.6 ст.481 МК України передбачено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується також наступними даними: протоколу про адміністративне правопорушення №1463/20900/24 від 19.11.2024 року, витягом з АСМО «Інспектор», та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Нормами ст. 108 МК України визначено, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом в кожному конкретному випадку, а також те, що попередньо встановлений строк може бути продовжений за письмовою заявою власника цих товарів.
Відповідно до норм ч. 1 ст.380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального, підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Згідно норм ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, встановлених Митним кодексом України, або поміщені в інший митний режим.
Згідно ч.4 ст.108 Митного кодексу України - якщо товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення).
Якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України: внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; у разі зберігання таких транспортних засобів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин, зберігання, арешту (вилучення) або здійснення таких операцій.
Відповідно до п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Одночасно, обставин, передбачених ст.460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст.481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу транспортного засобу марки «NISSAN NAVARA», VIN - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
З огляду на наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, а саме: останній перевищив строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, що підтверджується даними,що містяться у протоколі про порушення митних правил, службовими записками, доповідною запискою, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481МК України доведена повністю.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи даних про доходи порушника та можливість виконати ним покарання у виді штрафу,суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, тобто в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.
У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 481, 486, 527, 528 МК України, суд,-
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та накласти на нього стягнення - у виді конфіскації транспортного засобу марки «NISSAN NAVARA», VIN - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Державної судової адміністрації України 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Х.М. Мисько