Справа № 461/8878/24
Провадження № 2-ві/461/23/24
17.12.2024 року, Галицький районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
за участі секретаря судового засідання Курилюк А.І.,
представника відповідача Лещик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відвід судді від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, спричиненої органом досудового розслідування, -
У провадженні судді Галицького районного суду м.Львова Волоско І.Р. перебуває вказана цивільна справа.
11.12.2024 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід головуючого судді, у якій останній зазначає, що вважає дії судді упередженими, оскільки нею неналежним чином були перевірені повноваження представника відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 року, заяву про відвід передано для розгляду судді Мироненко Л.Д.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду його заяви про відвід головуючого судді.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечувала, оскільки у такій не наведено об'єктивних та обґрунтованих даних, які могли б бути підставою для відводу головуючого судді.
Розглянувши заяву позивача про відвід головуючого судді, заслухавши позицію відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Перелік підстав відводу (самовідводу) судді визначено ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Проаналізувавши підстави відводу, викладені позивачем, суд зазначає, що жодних обґрунтованих доводів, підтверджених належними та допустимими доказами, про наявність підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 ЦПК України, для відводу судді Волоско І.Р. від розгляду вказаної цивільної справи, в тому числі про наявність таких, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді відповідачкою не наведено, і таких не здобуто в ході розгляду заяви.
Слід зазначити, що виключно доводи заявника, за відсутності відповідних доказів щодо упередженості судді, в розумінні положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення заявленого відводу.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» за № 8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Також, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Крім того, суд також звертає увагу, що відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, мотиви для відводу судді Волоско І.Р. від розгляду вказаної цивільної справи, які зазначені позивачем ОСОБА_1 є безпідставними
Керуючись ст. ст. 258-260 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волоско Ірини Романівни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, спричиненої органом досудового розслідування, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Мироненко Л.Д.