Справа №461/7618/24
/заочне/
17 грудня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мисько Х.М.
за участю секретаря судового засідання Євтушенко В.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Ат «Акцент Банк» звренлуось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 17.12.2023 року у розмірі 11247,36 грн.
В обґрунтування позовної заяви покликається на те, що 17.12.2023 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_2 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, було укладено кредитний договір та надано відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку. У зв'язку із неналежним виконанням умов договору відповідачем, у нього утворилася заборгованість, яка станом на 04.09.2024 року становить 11247,63 грн., та яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялася відповідачу на адресу його місця реєстрації: АДРЕСА_1 , проте такі документи повернулись до суду без вручення адресату, з відмітками "кінець терміну зберігання".
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Крім того, судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Судом встановлено, що 17.12.2023 року між ОСОБА_2 та АТ «Акцент-Банк» укладено кредитний договір № б/н шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, згідно з яким було встановлено кредитний ліміт на платіжну картку зі сплатою 44,4% річних. Відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_2 у заяві.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-Банк" становлять договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Відповідно до довідки за картами, яку надано позивачем, відповідачу ОСОБА_3 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки:
№ НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року,
№ НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року,
№ НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року,
№ НОМЕР_5 , строком дії до грудня 2031 року,
Згідно із довідкою за лімітами старт карткового рахунку почався 17.12.2023 року, 17.12.2023 року, 19.01.2024 року, 19.01.2024 року, 23.01.2024 року кредитний ліміт становив 5000,00 грн., а 23.01.2024 року - до 900, 00 грн.
Відповідно до наданого банком розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 17.12.2023 року станом на 04.09.2024 року складає: за тілом кредиту - 8976,88 грн.; залишок заборгованості за відсотками 2270,75 грн.
З виписки по картковому рахунку № НОМЕР_6 за період з 17.12.2023 року по 04.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 користувався кредитними коштами для особистих потреб, знімала готівкові кошти та здійснювала поповнення через касу банку або термінали самообслуговування.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).
На підтвердження умов кредитування АТ "А-Банк" надало суду копію анкети-заяви відповідача ОСОБА_2 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у АТ "А-Банк", розрахунок заборгованості та виписку щодо руху коштів по банківський карті, що видавалась на підставі підписання анкети-заяви.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надана банком виписка за картковим рахунком позичальника, підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року року у справі №554/4300/16-ц.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межі встановленого кредитного ліміту.
Випискою по картковому рахунку № НОМЕР_6 за період з 17.12.2023 року по 04.09.2024 року підтверджується факт користування кредитними коштами, однак відповідач в добровільному порядку кредитну заборгованість не погашає.
З положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зважаючи на викладені обставини, суд вважає доведеними факт отримання відповідачем кредитних коштів у позивача, користування вказаними коштами та наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8976,88 грн.
Крім того, банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути з відповідача заборгованість за відсотками 2270,75 грн.
В обґрунтування вказаних вимог в цій частині, позивач, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 17.12.2023 року, посилався на витяг з «Тарифів Банку» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" як невід'ємної частини спірного договору.
Дійсно, витяг із Умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", що розміщені на сайті https://a-bank.com/ua/terms та витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»/ «Універсальна Gold», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов'язкового щомісячного платежу, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, розмір комісії, відповідальність сторін.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці дані з витягу з тарифів та дані з витягу з Умов розумів ОСОБА_4 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим, до цих спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки підписана лише заява-анкета, яка не містить детальних умов договору, а правила надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт не містять підпису боржника, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Окрім того, в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Водночас, вказаний паспорт одночасно містить умови щодо кредитування декількома кредитними продуктами у вигляді кредитних карт Універсальна, Універсальна Gold, В ньому не зазначено, якою саме карткою користувався відповідач. Паспорт споживчого кредиту містить зауваження, що інформація, яка зазначена в паспорті, зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2019 року. Поряд з цим зі змісту споживчого паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо, також відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці, також зазначено, що обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування та припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься чинним протягом погодженого строку.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 викладена правова позиція, відповідно до якої ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позовної заяви, банк нараховував відсотки за користування кредитними коштами, проте розмір відсотків не був узгоджений сторонами та позивачем до справи не долучено жодних доказів обізнаності відповідача про застосування якого саме розміру відсотків, у випадку несвоєчасного повернення кредитних коштів, домовились сторони.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Позивачем не надано доказів того, яку саме картку отримав відповідач із даного переліку на обґрунтування застосування у розрахунку процентної ставки в розмірі 44,4%.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на те, що позивачем не підтверджено належними доказами можливість нарахування відсотків за користування кредитом, у розмірі, зазначеному в розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у сумі 8976,88 грн, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позовних вимог покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а отже, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені в розмірі 8976,88 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2416,68 грн. (8976,88/11247,63 * 3028,00 = 2416,68 грн.).
Керуючись статтями 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за договором від 17 грудня 2023 року у розмірі 8976 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість ) грн. 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" сплачений судовий збір у розмірі 2416 грн. 68 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11).
Відповідач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ).
Повний текст рішення виготовлений 17.12.2024 року.
Суддя Мисько Х.М.