Справа № 461/10028/24
Провадження № 1-кс/461/7665/24
16.12.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Борівка Могилів-Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, депутата 8-го скликання Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000894 від 16.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що 16 вересня 2024 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі М06 сполученням «Київ-Чоп» на ділянці 685 км + 750 м у с. Нагірному Стрийського району Львівської області у напрямку до м. Києва, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.2 («в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів»); п. 1.5 («дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»); Розділу 2 п. 2.3 підпункту б) («бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»); підпункту д) («не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»); Розділу 12 п. 12.1 («під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»); Розділу 12 п. 12.4 («у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год») Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він був неуважним, під час руху в населеному пункті перевищив дозволену максимальну швидкість на даній ділянці (40 км/год), не врахував дорожню обстановку, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, як наслідок, на заокругленій ділянці автодороги без причин технічного характеру допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автопоїздом в складі спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та спеціалізованого напівпричіпа марки «Langendorf», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався в напрямку до м. Чоп Закарпатської області.
Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху пасажир автомобіля марки «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а саме: тупу поєднану травму тіла у складі переломів кісток основи та склепіння черепа, грубого руйнування тканини головного мозку, розривів легені і печінки, що призвело до зупинки діяльності центральної нервової системи, дихання та кровообігу, які утворились від дії тупих предметів, котрими могли бути елементи салону транспортного засобу, під час дорожньо-транспортної пригоди, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Крім цього, пасажир автомобіля марки «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 отримала наступні тілесні ушкодження: закритий перелом правої ключиці, перелом шиловидного відростка правої та лівої променевих кісток, переломи тригранної і гачкуватої кісток лівої руки, перелом основ 2, 3 п'ясткових кісток, закритий перелом тіла та ручки грудини, закриті переломи ребер 1-2 справа та 3 зліва без зміщення фрагментів, які утворились внаслідок контакту з тупими предметами, могли утворитись під час дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Крім цього, пасажир автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала наступні тілесні ушкодження: ротаційний переломовивих на рівні L1-L2 з вираженим стійким больовим синдромом, переломи поперечних та остистих відростків тіл L2-L3 хребців, закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки зі зміщенням фрагментів, лінійний перелом правого 10-го ребра зі зміщенням кісткових уламків, лінійний перелом лівого 5, 8 ребер із задовільним положенням кісткових фрагментів, 6, 7 ребер зі зміщенням по передньо-аксілярній лінії, які утворились внаслідок контакту з тупими предметами, могли утворитись під час дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоров'я.
30.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків як підозрюваного, слідчий просить застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання клопотання без його участі. Клопотання підтримав та просив задовольнити повністю.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви про слухання клопотання без їхньої участі. Проти задоволення клопотання не заперечували.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, з урахуванням позиції підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає таке підставним, з огляду на наступне.
Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024140000000894 від 16.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно з ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри і вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
Особисте зобов'язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є найбільш м'яким із існуючих запобіжних заходів.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
-протоколом огляду місця ДТП від 16.09.2024 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_5 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_4 ;
-висновком судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності і взаємозв'язку.
Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_4 може бути причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях підозрюваного. вини у вчиненні злочинів. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
-ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винним, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а отже, з метою уникнення такої відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
-ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Обираючи запобіжний захід у відношенні підозрюваного, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, дані про особу підозрюваного.
З урахуванням викладеного та обставин справи, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого,- задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього строком на 60 діб, тобто до 14 лютого 2025 року включно, наступних обов'язків:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
-не відлучатися з міста Бар Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1