1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/13401/24 2-а/335/223/2024
про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Романько О.О., розглянувши позов ОСОБА_1 до інспектора поліції Шинкаренка Антона Андрійовича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3559429 від 27.11.2024,-
встановив:
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до інспектора поліції Шинкаренка Антона Андрійовича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3559429 від 27.11.2024.
Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною 1 ст. 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач, а з огляду на ч. 4 цієї статті відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві позивач зобов'язаний зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
У силу п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
У силу ч. ч. 1-2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Таким чином, за приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ст. 122 КУпАП покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 122 КУпАП інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до Структури територіальних органів поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 1 (зі змінами) Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, до складу якого входять територіальні (відокремлені) підрозділи.
Так, розділом IV Положення Про Департамент патрульної поліції визначено структуру та організацію діяльності Департаменту патрульної поліції. Зокрема пунктом 2 зазначеного розділу вказано, що Департамент патрульної поліції та його підрозділи становлять єдину систему. Підрозділи Департаменту патрульної поліції підзвітні та підконтрольні Департаменту патрульної поліції.
Тобто, відповідачем у справах з приводу оскарження постанов інспектора патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
У даному випадку таким органом є Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646).
З огляду на викладене, те чи може інспектор Шинкаренко А.А. бути відповідачем по цій справі підлягає уточненню. Точне визначення відповідача та його місця знаходження може також вплинути і на визначення підсудності адміністративної справи.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 25 КАС України визначено підсудність справ за вибором позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
Позивач звернувся з даним позовом до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя враховуючи місце роботи відповідача ОСОБА_2 ..
При цьому, як зазначалося вище, у випадку вирішення питання чи може інспектор Шинкаренко А.А. бути належним відповідачем, то може виникнути необхідність доведення підсудності цієї адміністративної справи саме Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя.
Разом з тим, позивач, враховуючи те, що на таку категорію справ розповсюджуються правила альтернативної підсудності, не позбавлений можливості звернутися з позовом до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання або за місцем знаходження відповідача - Департаменту патрульної поліції.
Додатково суд звертає увагу на те, що у відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачу необхідно зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача-2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції.
Також не зазначено повністю посаду особи, яка ухвалила оскаржуване рішення.
За загальним правилом саме позивач зазначає відповідача у справі. Слід зазначити, що в якості відповідачів у позовній заяві позивачем зазначено: відповідач-1 інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону (як у позові) Шинкаренко Антон Андрійович, відповідач-2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відповідач-3 Департамент патрульної поліції.
В той же час, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань коду ЄДРПОУ Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції не виявлено.
При цьому позивач вказав код ЄДРПОУ 40108646, який належить Департамент патрульної поліції.
УПП в Запорізькій області, яке зазначене відповідачем у справі, не є юридичною особою, а є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, який відповідно до п.3 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України №73 від 06.11.2015 року, має статус юридичної особи.
Додатково вважаю за необхідно зазначити, що згідно з частиною 1 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідач є обов'язковим учасником адміністративного процесу його стороною. Основною ознакою сторін адміністративного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.
Відповідно до частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
З огляду на викладене, суб'єктний склад, тобто хто може бути відповідачами по цій справі підлягає уточненню.
З огляду на зазначене, вимоги в позовній заяві сформовані некоректно, з чого не зрозуміло до якого з відповідачів вони висунуті.
Так, з формулювання прохальної частини позову не виявляється за можливе точно встановити до кого саме з відповідачів позивач висуває свої вимоги.
Судові витрати остання просить стягнути з Департаменту патрульної поліції як юридичної особи, структурним підрозділом якої і є Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції Шинкаренка Антона Андрійовича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3559429 від 27.11.2024 року залишити без руху, надавши позивачу строк 5 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та підлягає поверненню.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала не оскаржується.
Суддя: О.О. Романько