1Справа № 335/11892/24 3/335/3331/2024
16 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Гашук К.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
ОСОБА_1 , 11.10.2024 о 12-44 год., у м. Запоріжжі, на вул. Південноукраїнська, 7, керував електроскутером ТDR2020Z (номерний знак відсутній), з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився. Від керування транспортним засобом водій відсторонений, шляхом паркування без порушення ПДР, про повторність попереджений.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Зазначив, що його було безпідставно зупинено та він не перебував у стані наркотичного сп'яніння. Протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності свідків. Крім того, він керував електро скутером, який не відноситься до механічних транспортних засобів, для керування яких потрібне посвідчення водія, оскільки потужність двигуна скутера менша ніж 3 КВТ. Вказав, що відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки їхав від лікаря, та не вбачав підстав їхати на огляд, оскільки він не перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні в ній докази у сукупності, суддя встановив наступні обставини.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши у сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 148113 від 11.10.2024.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 148113 від 11.10.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.10.2024 на ім'я ОСОБА_1 , у якому зазначено, що огляд на стан наркотичного сп'яніння не проводився у зв'язку із відмовою; довідкою із бази даних підсистеми «Адмінпрактика», відповідно до якої у ОСОБА_1 відсутня повторність за ч. 1 ст. 130 КУпАП та наявне посвідчення водія; рапортом співробітника поліції та відеозаписом з нагрудних камер поліцейських з місця події, на якому зафіксовано факти, які підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, мав ознаки наркотичного сп'яніння, які були встановлені працівниками поліції та факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі на місці зупинки, та поясненнями ОСОБА_1 , які він надав у судовому засіданні, та згідно яких, він не заперечував, що він керував електро-скутером та відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння.
У своїх запереченнях ОСОБА_1 зазначив, що він керував електро скутером, який не відноситься до механічних транспортних засобів, для керування яких потрібне посвідчення водія, оскільки потужність двигуна скутера менша ніж 3 КВТ.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Згідно з усталеною практикою, при розгляді справ про адміністративні правопорушення зазначених категорій, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №13-06.
Згідно з визначенням, яке міститься в примітці до ст. 121 КУпАП, під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
У Правилах дорожнього руху відсутнє визначення «електроскутер».
Відповідно до п. 2.13. Правил дорожнього руху України, транспортні засоби категорії А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Крім того, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» містить визначення електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Також, у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
При цьому, електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Їх поділили на дві категорії: легкий персональний транспорт - колісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість - до 25 км/годину; низькошвидкісний - приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса - не більше 600 кілограмів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пуктом 5 ч. ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував електроскутером ТDR2020Z, який має потужність двигуна 3000 ВТ (3 кВт), він обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, а тому такий електро-скутер є транспортним засобом в розумінні ст. 130 КУпАП, а відтак ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Також, суддя не приймає доводи ОСОБА_1 з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності свідків, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що під час розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, то присутність свідків, у даному випадку, не обов'язкова.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначав, що поліцейський не є лікарем щоб встановити наявність у нього стану наркотичного сп'яніння.
Разом з тим, на місці зупинки транспортного засобу поліцейський лише встановив наявність ознак наркотичного сп'яніння, а не стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що його було зупинено без законних підстав є неспроможними, оскільки із дослідженого судом відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено за порушення ПДР, оскільки той рухався без шолому та при зміні напрямку руху не включав відповідний покажчик повороту.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як встановлено суддею, для керування електро-скутером посвідчення водія не потрібне.
Таким чином, ОСОБА_1 , керуючи електро-скутером, не був водієм в розумінні п. 1.10 ПДР, який передбачає, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність для водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і для інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на викладене, суддя дійшла до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, яке накладається не на водіїв, а на інших осіб, у вигляді штрафу, у розмірі, що передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки у даному випадку він не був водієм.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню у дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., (отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997, номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300), який підлягає сплаті не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути із ОСОБА_1 , судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп., на користь держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783, номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.
Суддя К.В. Гашук