Дата документу 17.12.2024
Справа № 334/10090/24
Провадження № 1-кп/334/809/24
17 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024087050000437 від 06.10.2024 року за звинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, офіційно працевлаштованого у ПрАТ «Запоріжтрансформатор», одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
05.10.2024 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись на дорозі у приватному секторі за адресою: м.Запоріжжя, вул. Пожарського, буд.27, на грунті раптово виниклого словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, спричинив не менше двох травматичних впливів, а саме наніс кулаком правої руки удар в ділянку ока з лівого боку ОСОБА_4 . Після чого наблизився до останнього та наніс ще декілька ударів кулакам правої та лівої руки по голові та обличчю останнього.
Одразу після цього, не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень, скориставшись тим, що ОСОБА_4 намагався піднятися на ноги, ОСОБА_3 наніс два удари правою ногою по обличчю потерпілого.
Внаслідок нанесених ОСОБА_3 ударів, потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелом кісток носа зі зміщенням, рани лівої брови, які в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно обвинувального акту прокурор заявив клопотання в порядку ст.302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акту прокурором додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 від 12.12.2024 року, яка складена у присутності захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні. У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Також до обвинувального акту прокурором додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 від 12.12.2024 року щодо згоди на розгляд обвинувального акта відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні.
Суд, розглянувши обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в межах встановлених органом досудового розслідування обставин відповідно ч.2 ст.381 КПК України, так як обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, вважає вину ОСОБА_3 доведеною, і кваліфікує його дії за ч.2 ст.125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується за ч.2 ст.125 КК України, що кваліфікується за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Санкцією ч.2 ст.125 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
З наведеного вбачається, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком відповідно ст.12 КК України.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та підтверджується встановленими органом досудового розслідування обставинами, а обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Також, згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню, крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Тому, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, з урахуванням наявності обставини, що пом'якшує покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, ступеня тяжкості вчиненого проступку, враховуючи визнання вини та особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_3 за матеріалами провадження в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання, на утриманні має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку у лікарів нарколога або психіатра не перебуває, тому суд, керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно ч.1 ст.394 КПК України вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1