Дата документу 16.12.2024
Справа № 334/10000/24
Провадження № 3/334/3988/24
16 грудня 202 4 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Новікова Наталія Валеріївна,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
21.11.2024 р. в період часу з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 ухилилася від передбачених законодавством батьківських обов'язків по відношенню своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 21.11.2024 року ОСОБА_1 залишила своїх малолітніх дітей на свою матір ОСОБА_4 бабусю дітей, в свою чергу в період часу за адресою: АДРЕСА_1 , 12 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. залишила малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самих вдома та в цей час малолітній ОСОБА_3 ввімкнув кип'ятильник у розетку, ОСОБА_1 в цей час дозвілля дітей не контролювала, про здоров'я, моральним, духовним, фізичним розвитком не піклувалась, чим порушила п.1, 2 ст.150 СК України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №003727, інформаційною довідкою від 25.11.2024, рапортами від 21.11.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 21.11.2024 р., ОСОБА_1 від 25.11.2024 р., копіями паспортів, копіями свідоцтв по народження дітей.
Суддя, перевіривши адміністративні матеріали, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до того, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно зі ст. 245, 252 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Докази, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При вирішенні питання про застосування положень ст.22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та Управління узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено.
Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Встановлення зауваження, як засобу впливу, дає підстави говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, хоча це не є заходом державного примусу та адміністративним стягненням.
По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння виходячи із засад гуманності, хоча саме по собі це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності, залишається правопорушенням.
Висновки щодо малозначності діяння обґрунтовуються наявністю пом'якшуючих обставин, зокрема, вчинення адміністративного правопорушення уперше, а також відсутністю негативних наслідків вчиненого діяння правопорушника.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
З огляду на вищезазначене, а також враховуючи обставини правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка до адміністративної відповідальності притягується вперше, вказане адміністративне правопорушення не спричинило істотної шкоди правам і свободам громадян, суддя приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю правопорушення.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,184 ч.1,283,284,285 КУпАП,
постановила:
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП України за малозначністю і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: