17 грудня 2024 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участі секретаря судового засідання Галичанської Т. В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Филимонова С. М., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Филимонова С. М., на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2024 року,-
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 (п'ятнадцять) діб.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови суду першої інстанції, 15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 о 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим могла бути завдано шкоди психологічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 . Дане правопорушення вчинене повторно протягом року. Тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Филимонов С. М., подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне
Провадження №33/822/725/24 Головуючий у І інстанції: Іщенко І. В.
Категорія ч. 2 ст. 173-2 КУпАП Доповідач: Марчук В.Т.
оскарження, скасувати постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2024 року та ухвалити нову постанову, якою закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу
адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що ОСОБА_1 хворіє на розлад психіки та поведінки внаслідок згубного вживання алкоголю, тому в період загострень не в повній мірі контролює поведінку.
Зазначає, що 15 жовтня 2024 року, перебуваючи в стані загострення хвороби, не контролюючи поведінки, ОСОБА_1 голосно лаявся, проте дій фізичного чи психологічного характеру по відношенню до матері ОСОБА_2 не вчиняв.
Стверджує, що мати - ОСОБА_2 , звернулась до працівників поліції, з проханням доправити ОСОБА_1 до лікарні, проте заяви про вчинення домашнього насильства не подавала та будучи особою з інвалідністю за зором, не мала змоги прочитати документи, які їй надали працівники поліції.
Також вказує, що між ОСОБА_1 та матір'ю - ОСОБА_2 виник конфлікт та ґрунті зловживання спиртними напоями.
В якості підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження в апеляційній скарзі зазначено, що апелянту не було відомо про дату розгляду справи, а про прийняте судом рішення останній дізнався з телефонного повідомлення працівників поліції, після чого, 03 грудня 2024 року, звернувся до суду, де отримав копію постанови.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, подану апеляційну скаргу, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Филимонова С. М., про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, потерпілу ОСОБА_2 , яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд має право поновити строк апеляційного оскарження постанови місцевого суду, якщо він пропущений із поважних причин.
Матеріали справи не містять будь-якого підтвердження надсилання або ж отримання ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи.
Суд першої інстанції розглянув справу 23 листопада 2024 року, за відсутності ОСОБА_1 .
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час судового розгляду, що вказує на поважність причин пропуску строків на апеляційне оскарження, а отже клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження ОСОБА_1 слід задовольнити.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції не були виконані в повному обсязі.
Частиною першою статті 173-2 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частина друга статті 173-2 КпАП України передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством у сім'ї розуміється насильство, пов'язане із дією одного члена сім'ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоров'ю цього члена сім'ї.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, під домашнє насильство, зокрема, психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №187298 вбачається, що ОСОБА_1 , 15 жовтня 2024 року близько 20 год. 00 хв., перебуваючи по місцю проживання АДРЕСА_1 , стосовно якого винесено постанову від 02 лютого 2024 року за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно матері - ОСОБА_2 , а саме ображавав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП
Разом з тим, свідків подій та обставин, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не було.
До протоколу додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_2 від 15 жовтня 2024 року, відповідно до якої, остання просить притягнути її сина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що 15 жовтня 2024 року близько 20 год. 00 хв. він вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою. (а.с. 2).
Аналогічні пояснення викладені в письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 від 15 жовтня 2024 року (а.с. 3).
Разом з тим, потерпіла ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції пояснила, що 15 жовтня 2024 року її син ОСОБА_1 , будучи в нетверезому стані та знаходячись вдома, впав та розбив собі голову, внаслідок чого почалась кровотеча. У зв'язку з чим, син почав сильно кричати на висловлюватись непристойними совами.
Намагаючись йому допомогти, вона по телефону передзвонила в лікарню, однак, їй порекомендували спочатку повідомити поліцію, що вона і зробила.
По приїзду працівники поліції склали відповідні документи, в яких вона розписалась. Так, як вона є інвалідом 2 групи по зору, документи не читала.
В суд першої інстанції її не викликали і з цього приводу вона пояснення дає вперше.
В цей день, 15 жовтня 2024 року, її син - ОСОБА_1 не ображав та не погрожував їй, а викрикував непристойні слова, не в її сторону, а в загалі, після отриманої травми голови.
Зазначає, що вона не бажала притягнути його до відповідальності, а лише хотіла надати йому допомогу.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції щодо сина, за події, які мали місце 15 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі.
Аналогічні пояснення дав суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 .
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Наявні в матеріалах справи протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію та письмові пояснення від імені потерпілої ОСОБА_2 від 15 жовтня 2024 року суд визнає неналежними доказами, оскільки їх зміст спростовано поясненнями потерпілої безпосередньо в суді, які узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 та доводами апеляційної скарги.
Отже, апеляційним судом встановлено, що 15 жовтня 2024 року біля 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю проживання по АДРЕСА_1 в нетверезому стані, через отриману травму голови, викрикував непристойні слова в присутності його матері ОСОБА_2 , не маючи намір образити її чи погрожувати їй.
Суд звертає увагу, що самі по собі словесні викрики, сварки, за відсутності доказів на підтвердження можливості завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди, в даному випадку, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на те, що ОСОБА_1 вчинялося насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 у зв'язку із чим, апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Филимонова С. М. підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Филимонова С. М. про поновлення строків на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Филимонову С. М. строк на апеляційне оскарження постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Филимонова С. М. - задовольнити.
Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя [підпис] В.Т. Марчук